США та Британія послаблюють обмеження щодо російської нафтової продукції, ймовірно, сподіваючись, що збільшені фінансові надходження спонукають Путіна до діалогу щодо припинення конфлікту в Україні.
Як раніше повідомляв ТСН.ua, 27-28 травня на Кіпрі відбудеться неформальна зустріч міністрів закордонних справ ЄС, де обговорюватимуться можливі переговори з Росією: хто від імені Союзу вестиме діалог та, за словами очільниці дипломатії ЄС, Каї Каллас, які питання будуть порушені. Її заява прозвучала на тлі іронічної пропозиції Путіна призначити колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, який до травня 2022 року очолював раду директорів “Роснафти”, переговорником від ЄС з Росією.
Цей очевидний сарказм Путіна викликав обурення серед європейських лідерів. Водночас, ЄС давно наголошує на необхідності призначення спеціального представника для перемовин з Росією. Вперше це публічно було озвучено в Латвії та Естонії ще в лютому. Зараз це стало об’єктивною вимогою. Нещодавно державний секретар Марко Рубіо, який назвав українську армію найсильнішою в Європі, визнав, що “зусилля з мирного дипломатичного врегулювання зайшли в глухий кут”, однак не пояснив причини та винуватців цього стану.
Перед візитом Путіна до Китаю, який відбувся одразу після невдалого візиту Трампа до Сі, прессекретар Кремля Пєсков висловив сподівання на відновлення призупиненого мирного процесу завдяки миротворчим і посередницьким зусиллям американців. Перебуваючи в Пекіні, Пєсков заявив, що Росія продовжить війну “до перемоги”. Європейські лідери вважають, що Сі має вплив на Путіна і може спонукати його до завершення війни. Однак за понад чотири роки Китай не зробив жодних кроків у цьому напрямку.
Кого обговорюють в ЄС як потенційного переговорника з Росією? На кого, окрім Китаю, покладає надії Європа? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Переговори з дияволом: ЄС має чотирьох кандидатів
Минулого тижня, обговорюючи можливість запровадження “аеропортового” перемир’я, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав до нової ролі Європи в миротворчих зусиллях. Пізніше, під час телефонної розмови з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, Володимир Зеленський наголосив, що Європа повинна брати участь у перемовинах.
«Важливо, щоб у неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу», — додав український президент.
За інформацією Financial Times, серед кандидатів на посаду спецпосланця для переговорів з Росією — колишній глава Європейського центрального банку Маріо Драґі, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, а також чинний і колишній президенти Фінляндії Александер Стубб та Саулі Нііністьо.
«Адміністрація Трампа, яка зараз зосереджена на власній війні на Близькому Сході, повідомила колегам з ЄС, що не заперечує, аби Європа вела переговори з Путіним паралельно з мирними перемовинами під керівництвом США», — зазначає FT, посилаючись на три джерела. Водночас, Кремль повідомив, що спеціальний представник Трампа Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер, яких давно чекають у Києві, незабаром мають відвідати Москву. Однак їхній візит може стосуватися виключно Ірану.
Politico також повідомляє про чотирьох кандидатів — Меркель, Драґі, Стубба та Каллас. Видання зазначає, що минулого тижня Кая Каллас, здається, сама висунула свою кандидатуру, заявивши: «Я думаю, я зможу розпізнати пастки, які ставить Росія». Однак троє дипломатів з ЄС зазначили в розмові з Politico, що Каллас має жорстку антиросійську позицію, тому навряд чи Кремль буде з нею спілкуватися.
Щодо Меркель, проти її кандидатури виступають навіть у ХДС — партії чинного канцлера Фрідріха Мерца та самої Ангели Меркель. До того ж, вона сама заявила, що не підійде на роль переговірника з Путіним, який, за її словами, серйозно сприйме лише чинних лідерів ЄС. Водночас Spiegel називає ще одну кандидатуру — чинного президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, відомого в Україні ще з часів Мінських домовленостей своєю «формулою Штайнмаєра».
Ядерні погрози: Росія готується відкрити ще один фронт
На думку Фрідріха Мерца, Росія повинна бути готова до переговорів. Необхідним є припинення бойових дій. Лише після цього ЄС повинен призначити свого спецпредставника, який вестиме діалог з Росією разом зі США та Україною. Невідомо, чи всі в Євросоюзі поділяють таку позицію канцлера Німеччини.
На думку Александра Стубба, для відновлення діалогу з Росією є дві причини:
-
сильна позиція України, яка виграє цю війну, і, відповідно, слабка позиція Росії;
-
та європейський інтерес.
«Якщо ти не сидиш за столом, тебе з’їдять за цим столом. Тому краще підтримувати певний діалог. Хто його вестиме і на яких умовах — поки що рано говорити. Я вважаю, насамперед треба домагатися перемир’я. Зараз про це не говорять. Були короткі перемир’я на кілька днів. Можливо, європейці могли б допомогти американцям у цьому питанні. Зараз США приділяють більше уваги Ірану», — вважає Александер Стубб.
У середу, 20 травня, Володимир Зеленський, спираючись на добрі контакти української команди з американською стороною, висловив надію на **відновлення переговорів зі США та Росією цими тижнями за участю також і Європи.** Все це відбувається на тлі масштабних ядерних навчань у Росії та Білорусі, а також ризиків можливого відкриття нового фронту з території Білорусі — Брянської області — проти України або однієї з країн-членів НАТО. Також минулого тижня Путін підписав указ про спрощення отримання російських паспортів мешканцями невизнаного Придністров’я. А ще раніше Держдума ухвалила закон щодо залучення російської армії для «захисту» громадян РФ у разі їхнього арешту, затримання, кримінального чи іншого переслідування за кордоном.
Ці дії Кремля явно свідчать про підготовку до подальшої масштабної ескалації. Тому Європа, на відміну від США, які продовжили винятки з санкцій для російської нафти та вимагають від України територіальних поступок, мала б посилювати тиск на Росію. Проте в середу, 20 травня, Британія також послабила санкції, дозволивши імпорт дизельного та авіаційного пального, виготовленого з російської сировини в третіх країнах. Міністр торговельної політики Британії Кріс Браянт вже вибачився за це рішення, додавши, що відповідна ліцензія буде призупинена найближчим часом.
Проте факт залишається фактом — своїми діями США відкрили «скриньку Пандори». Як пише Reuters, у травні доходи Росії від продажу нафти та газу, попри українські далекобійні санкції, зросли на 39%. Санкції ЄС щодо російського скрапленого газу почнуть діяти лише з 1 січня 2027 року. Більше того, як пише Bloomberg, на тлі зростаючої загрози з білоруського напрямку, після тиску на Литву, США «просять» Україну допомогти режиму Лукашенка знову експортувати добрива «Білоруськалій», щодо якого США скасували свої санкції в березні цього року (детальніше про це читайте в матеріалі ТСН.ua «Знищити» Калінінград: загроза з Білорусі — чи готовий східний фланг НАТО до війни).
У статті для Atlantic Council колишній посол США в Україні Вільям Тейлор зазначає, що за збереження позитивних тенденцій на полі бою, продаж американської зброї та надання розвідданих США, через серйозні економічні проблеми росіянам доведеться сісти за стіл переговорів. Водночас, якщо через війну на Близькому Сході західні країни одна за одною послаблюватимуть санкції, Росія, отримуючи більше грошей, навряд чи буде зацікавлена у справжніх переговорах щодо завершення війни.
Сподівання Фрідріха Мерца та Каї Каллас на допомогу Китаю у переконанні Росії сісти за стіл переговорів також поки не виправдалися. Розв’язавши торговельну війну, в тому числі й проти Європи, адміністрація Трампа вже давно штовхає її в обійми Китаю. Тому Пекін вже частково отримує те, що хоче. А перебуваючи в КНР одразу після Трампа, Путін заявив, що нічого не знає про «дух Анкориджа», і доцільніше зараз говорити про «дух Пекіна».
Це була заява помічника очільника Кремля Юрія Ушакова. Про «дух» або «формулу Анкориджа» він раніше говорив не раз. В інтерв’ю ТСН.ua європейські експерти припускали, що може йтися про негласні домовленості Трампа та Путіна під час їхнього саміту на Алясці щодо територіальних поступок з боку України — виходу Сил оборони України з Донбасу, про що неодноразово публічно говорила російська сторона. Згодом про те, що умовою надання США гарантій безпеки Україні є вихід ЗСУ з Донбасу, публічно сказав Володимир Зеленський.
Отже, заява Ушакова може бути публічним ляпасом Сполученим Штатам і натяком на те, що в переговорах їх може замінити Китай. Від вимоги щодо територіальних поступок з боку України в Кремлі не відмовляються. Тому цікавою тут є позиція ключових країн ЄС, які шукають свого спецпредставника для переговорів з Путіним. Чи посилюватимуть вони тиск на Кремль, щоб він відмовився від своїх ультимативних вимог? Адже ми пам’ятаємо нещодавню заяву Фрідріха Мерца про те, що на шляху до членства в ЄС Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою територій.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати