Він роз’яснив, чому не слід чекати прогресу та які небезпеки містять пропозиції стосовно «санітарних зон».
Трамп та Путін / © ТСН.ua
У середу, 4 лютого, в столиці ОАЕ стартує новий етап тристоронніх перемовин між Україною, США та Росією. Зустріч відбувається в надзвичайно напруженій обстановці: напередодні Москва здійснила потужний удар по українській енергетичній інфраструктурі, що ставить під питання правдивість намірів агресора досягти миру.
Про це повідомив голова громадської організації «Україна в НАТО» Юрій Романюк в ефірі «24 Каналу».
Згідно зі словами експерта, відсутність зрушень у гуманітарних питаннях є індикатором небажання Росії йти на реальні компроміси. Попередній етап, що відбувся 23-24 січня, не приніс результатів, а Кремль продовжує блокувати процес повернення українських оборонців.
«Це найменш проблемний варіант для Росії, і вона завжди показувала для Трампа нібито добру волю щодо переговорів. Майже кожний раунд перемовин України з Росією супроводжувався частковими обмінами військовополоненими», — зауважив Романюк.
Очікується, що питання розблокування обмінів стане одним з основних 4-5 лютого. Про це раніше заявляв і секретар РНБО Рустем Умєров. На думку аналітиків, це єдиний аспект, де можливий позитивний результат.
Чому переговори можуть стати пасткою
Найбільше занепокоєння викликає обговорення територіальних питань. Західні партнери, зокрема США та країни ЄС, обмірковують сценарій створення буферної зони в Донецькій області.
План передбачає:
-
розміщення інвестиційних проєктів США;
-
введення миротворчого контингенту ООН під нейтральним мандатом;
-
виведення військ обох сторін з визначеної зони.
Проте Росія категорично не погоджується на миротворців ООН. Кремль висуває ультиматум: Україна має вивести ЗСУ з Донецької області, а контроль над територією мають взяти на себе російські «немілітарні формування».
Романюк підкреслює, що російський варіант «компромісу» є фактичною капітуляцією та пасткою.
«Кремль хоче завести на цю територію свої немілітарні війська — поліцію. Хоча ми чудово розуміємо, що таке поліція та Росгвардія. Це ті самі збройні сили Росії, які повністю захоплять цю територію. І не факт, що Росія туди не зайде зі зброєю», — наголосив експерт.
На думку фахівця, згода на виведення ЗСУ в обмін на обіцянки введення «поліції» призведе до повної окупації регіону, навіть якщо формально це називатиметься буферною зоною. Тому наразі підстав для оптимізму щодо політичної частини домовленостей немає.
Війна в Україні: як Трамп може натиснути на Путіна
Нагадаємо, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Вашингтон і Кремль мають принципово різне бачення завершення війни. Поки Володимир Путін намагається тиснути на Європу ракетними ударами, Дональд Трамп робить ставку не на безоплатне постачання зброї Україні, а на посилення економічного тиску на Росію.
Згідно зі словами дипломата, розмови про можливу передачу Україні ракет Tomahawk були радше політичним інструментом тиску на Кремль, а не реальним планом. Натомість ключовим важелем з боку Трампа можуть стати нафтові санкції та спроби обмежити експорт російської нафти, зокрема через вплив на партнерів РФ, таких як Індія.
Клімкін підкреслив, що стратегія США полягає у поступовому, але системному звуженні економічних можливостей Росії. Водночас Україна для Трампа є лише одним з пунктів ширшого порядку денного переговорів із Путіним, поряд із питаннями стратегічних озброєнь, Арктики та відносин із Китаєм.