Найбільша за розміром сухопутна армія на континенті у комбінації з прогресивними розробками в галузі дронів і ППО робить Україну незамінним учасником у формуванні європейської оборони.
Прагнення України до вступу в ЄС широко відомі, однак обговорення залишається переважно однобічним. Велика частина публічного та навіть політичного обговорення акцентує увагу на обов’язках і вимогах, які повинна виконати Україна, — водночас значно менше уваги приділяється конкретним перевагам, які приєднання України надасть самим країнам-членам. Серед очевидних — бойовий досвід та дієздатна армія: жодна держава ЄС зараз не має такого практичного розуміння про ведення сучасної війни, яке набула Україна. Але військовий аспект — лише частина загальної картини.
Через це в рамках постійної рубрики «Нова Європа цікавиться» Центр «Нова Європа» звернувся до провідних фахівців із головним питанням:
Які саме вигоди членство України в ЄС забезпечить державам-членам і Європейському Союзу в цілому?
Основні висновки:
-
Приєднання України до ЄС — стратегічний актив, а не допомога. В умовах послаблення трансатлантичних зв’язків і зростання тиску з боку Росії, Китаю та США епохи Трампа, ЄС більше не може розраховувати лише на м’яку силу та американські гарантії безпеки. Інтеграція України — це реагування на нові геополітичні обставини та обов’язкова умова виживання Союзу як глобального гравця.
-
Україна — критично важливий ресурс безпеки для Європи. Найбільша за чисельністю сухопутна армія в Європі — 800 000 досвідчених військових — у комбінації з передовими розробками у галузі дронів і протиповітряної оборони робить Україну незамінним учасником у побудові європейської оборони, особливо в умовах, коли ЄС лише починає відновлювати свій військовий потенціал.
-
Технологічний та інноваційний потенціал України посилює стратегічну незалежність ЄС. Військові розробки, перевірені в умовах реальної війни, відрізняються високою ефективністю та прийнятною вартістю, що робить їх цінним ресурсом для збільшення оборонного потенціалу ЄС.
-
Аграрний та економічний потенціал України підсилює стійкість Союзу. Незважаючи на конкуренцію з окремими аграрними секторами країн-членів, розвинена сільськогосподарська база України значно розширює загальний аграрний потенціал ЄС та підвищує його продовольчу безпеку та самостійність.
-
Приєднання України сприятиме давно назрілим інституційним реформам в ЄС. Розширення потребує оновлення Спільної аграрної політики, механізмів голосування і ухвалення рішень у закордонній політиці та політиці безпеки, а також загальної бюджетної структури — реформ, які тривалий час відкладалися, але тепер стали неминучими в контексті розширення.
-
Стратегічна важливість України не знімає вимог до членства — але змушує ЄС до партнерства. Україна повинна відповідати критеріям вступу. Однак усвідомлення того, що інтеграція України відповідає інтересам самого Союзу, зобов’язує ЄС активно сприяти цьому процесу: прискорювати його, використовувати перехідні періоди та вносити необхідні зміни до своїх механізмів.
-
Громадська стійкість і досвід кризового регулювання України збагачують підхід Європи до готовності суспільства до криз. Реальний досвід мобілізації суспільства в умовах збройного конфлікту, низова самоорганізація громадян і ефективна взаємодія з державними інституціями пропонують цінну модель для підвищення громадської стійкості в усьому ЄС.
-
Членство України в ЄС поверне Європі місце за столом переговорів. Зараз Росія та США фактично усунули ЄС від мирного процесу. Вступ України перетворить ЄС з пасивного спостерігача на повноправного учасника будь-яких переговорів щодо майбутнього України та безпеки континенту.
-
Ідентичність і цінності: Україна як яскравий доказ європейських ідеалів. Демократична Україна, яка бореться за права людини, верховенство закону та людську гідність перед обличчям авторитарної агресії, є найкращим підтвердженням того, що ЄС був створений для захисту. Її членство стало б потужним сигналом — об’єднана Європа залишається важливим і життєздатним проєктом.
Наталі Точчі, директорка Istituto Affari Internazionali (IAI), Італія
Входження України до ЄС має велику стратегічну цінність — як у матеріальному, так і, насамперед, в ідейному плані. З матеріальної точки зору зрозуміло, що велика, активна та багата на ресурси країна, як Україна, інтегрована в центр Європи, принесе ЄС значні вигоди у військовій, економічній, технологічній та суспільній сферах. Свідченням цього є те, що незважаючи на руйнівне російське вторгнення українці не просто вистояли, але вистояли, розвиваючи навички та можливості — особливо у військово-технологічній галузі.
Україна в складі ЄС сприятиме посиленню європейської креативності, стійкості, безпеки та добробуту. У разі, якщо Україна буде за його межами, існує загроза, що всі ці ресурси опиняться в руках Москви. Але ще більш важливі за матеріальні переваги — ті вигоди, які членство України додасть до європейської ідентичності. ЄС визначав себе у контрасті з похмурим минулим Європи, позначеним фашизмом, авторитаризмом, колоніалізмом і війною. Коли це минуле знову насувається на нас сьогодні — і в Європі, і за її межами — європейська Україна стане потужним нагадуванням для європейців і не лише для них про те, чим Європа повинна бути насправді.
Фредрік Весслау, виконувач обов’язків директора European Policy Institute in Kyiv (EPIK), Україна
Приєднання України до ЄС — це не акт милосердя, а питання політичного виживання для ЄС у світі, який формується під впливом Трампа, Путіна та Сі. В умовах ускладненого міжнародного середовища ЄС більше не може розраховувати на м’яку силу та американські гарантії безпеки. Він повинен збільшувати свою здатність до самозахисту та проєкції сили за кордоном — і Україна відіграє в цьому важливу роль.
Основним внеском України до ЄС стане сфера безпеки та оборони. Вона має найбільші сухопутні сили в Європі — боєздатну армію чисельністю 800 000 осіб — і вміє використовувати європейське озброєння краще, ніж самі європейські військові. Україна перебуває на передовій у галузі дронових військових технологій та сучасної протиповітряної оборони. Попри те що Україна досі залежить від європейської зброї та боєприпасів для підтримки воєнних зусиль, вона швидко перетворюється на важливого постачальника безпеки для Європи.
І Європа вкрай потребує українських можливостей та знань. Оскільки Європа більше не може розраховувати на США у питаннях безпеки, їй потрібна Україна — особливо поки Європа продовжує переозброюватися та відновлювати свій військовий потенціал. Навіть до вступу України до ЄС вона може відігравати важливу роль — наприклад, надаючи гарантії безпеки країнам Балтії або постачаючи необхідні дронові технології та досвід і знання прифронтовим державам ЄС. У нашому чудовому новому світі Україна була б не просто бенефіціаром приєднання до ЄС — а значним активом.
Доктор Крісті Райк, директорка, International Centre for Defence and Security (ICDS), Естонія
Європа має суттєвий інтерес до інтеграції України в ЄС, що досі недостатньо визнається. Передусім, Європі необхідна Україна, щоб побудувати надійний оборонний потенціал проти Росії. Це особливо важливо зараз, коли трансатлантичні відносини переживають найглибшу кризу за всю свою історію, а США очікують, що Європа візьме на себе відповідальність за власну оборону. Україна може зробити незамінний внесок завдяки своїй армії з бойовим досвідом та потужній і інноваційній оборонній промисловості. (В ідеалі Україна також мала б вступити до НАТО, що в багатьох відношеннях є простішим процесом, ніж вступ до ЄС, але політично неможливим за нинішньої адміністрації США. Це робить роль ЄС ще більш вагомою.)
Є й інші можливі вигоди для ЄС — зокрема, поштовх до економічного розвитку та геополітичної ваги Союзу. Крім того, великий аграрний сектор України здебільшого сприймається як загроза сільськогосподарському виробництву в нинішніх країнах-членах, однак його слід розглядати і як вклад у продовольчу безпеку ЄС. Акцент на вигодах не означає, що Україна не повинна відповідати умовам членства. Проте в інтересах ЄС — максимально допомагати та прискорювати цей процес, використовувати перехідні періоди та вносити необхідні корективи до системи ЄС там, де це потрібно.
Сільві Кауфман, колумністка з міжнародних питань Le Monde, Франція
Очевидні переваги, які Європейський Союз отримає від приєднання України, стосуються сфери оборони та безпеки. Стратегічно, Україна в складі ЄС, а не в сірій зоні на його периферії, зробить Союз більшим і сильнішим у протистоянні з Росією.
Це також принесе вигоди у промисловому секторі: в міру того як країни-члени нарощують зусилля з переозброєння, глибша промислова співпраця з інтеграцією українського досвіду та технологічних досягнень виявиться плідною. Це надасть новий імпульс меті створення інтегрованого європейського ринку оборонних закупівель.
Ще одна стратегічна перевага, і більш нагальна, полягала б у тому, щоб повернути Європу за стіл переговорів. До цього часу Росія та Сполучені Штати тримали Європу осторонь мирних переговорів. Якщо Україна вступить до ЄС, то й ЄС має бути за столом переговорів.
У сферах цифровізації, відновлюваної енергетики та критичної сировини Україна має переваги, які зміцнять суверенітет ЄС та його зелений курс. Масштаби зусиль з відновлення України також відкриють важливі можливості для європейського бізнесу — особливо для компаній будівельного сектору.
Олена Галушка, членкиня правління у Міжнародному фонді «Відродження», співзасновниця International Center for Ukrainian Victory (ICUV), Україна
Із послабленням уваги до Європи у зовнішній політиці США та зростаючою невизначеністю щодо американських зобов’язань у НАТО, Європейський Союз все активніше переосмислює себе не лише як політико-економічний, але й як безпековий і оборонний союз, який сприймає російську агресію як пряму загрозу.
У цьому контексті членство України має стати однією з ключових стратегічних переваг для ЄС, і не лише тому, що демократична та процвітаюча Україна суттєво посилить східний кордон Союзу. Йдеться передусім про великий потенціал української оборонної індустрії, обмін і спільний розвиток військових технологій, відпрацьованих у реальних бойових умовах і значно ефективніших за вартістю та швидкістю виробництва, ніж багато західних рішень, а також про інтеграцію найбільш досвідченої армії в Європі.
Не менш важливою є роль українського суспільства у захисті європейських цінностей — демократії, прав людини, верховенства права та людської гідності — від російської агресії. Водночас Україна вже впроваджує інноваційні рішення у сфері боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права, серед яких відкриті конкурси на керівні посади із залученням міжнародних експертів, а також максимальна прозорість і цифровізація. Цей досвід може доповнити дорожні карти реформ для майбутніх країн-кандидатів до ЄС.
Саме тому, на мою думку, членство України в ЄС не повинно розглядатися суто як політична чи економічна інтеграція чергової країни-кандидата, але передусім як інвестиція в спільну безпеку України та Союзу.
Сюзан Стюарт, старша наукова співробітниця German Institute for International and Security Affairs (SWP), Німеччина
Насамперед, Україна привнесла б до ЄС військовий досвід та досвід у сфері безпеки. Вона зробила би ЄС більш безпечним, додавши свої численні й загартовані в боях збройні сили до нині недостатнього військового потенціалу країн-членів ЄС — особливо в період, коли готовність США захищати Європу ставиться під сумнів.
Крім того, Україна стала б вагомим активом з точки зору продовольчої безпеки та незалежності в межах ЄС. Хоча в аграрній сфері вона є конкурентом для певних країн-членів, у більш широкому контексті Україна суттєво збільшила б загальний сільськогосподарський потенціал ЄС. Здатність України до інновацій та швидких і гнучких дій також стала б великою перевагою для ЄС, де країни-члени надто звикли до повільних і неповоротких процесів, непридатних для вирішення викликів сучасного середовища, що швидко змінюється.
Нарешті, прямий і тривалий досвід України у протистоянні російській агресії — не лише на полі бою, а й у сфері кібератак, дезінформації, перетворення політичних та економічних інструментів на зброю і маніпуляцій з історією — допоміг би ЄС краще протистояти серйозним і зростаючим загрозам з боку Росії як частини московських спроб послабити та дестабілізувати ЄС і його країни-члени.
Тінатін Церцвадзе, адвокаційна радниця з зовнішньої політики ЄС Open Society Foundations, Бельгія
Вступ України до ЄС та відновлений політичний імпульс до розширення Союзу знову поставили на порядок денний нагальну потребу в структурних реформах ЄС. Розширений ЄС має бути готовим до нинішніх і майбутніх геополітичних викликів, захищаючи свої основоположні цінності та верховенство права. Це потягне за собою низку давно назрілих реформ, необхідних для ЄС майбутнього, — зокрема реформу спільної аграрної політики, реформу процедур голосування та прийняття рішень у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗППБ), а також семирічного бюджету ЄС.
Окрім широко обговорюваних питань оборони, безпеки та технологічних інновацій, які зроблять ЄС сильнішим геополітичним і глобальним гравцем за умови швидкої та ефективної інтеграції, я також хотіла би зосередитися на іншому аспекті. Йдеться про здатність протистояти викликам та управління ризиками, що однаково притаманно і державі, і суспільству в Україні. І на тому, що ЄС може з цього почерпнути. Широко обговорювана стійкість українців — це реальний досвід передбачення та мінімізації ризиків, а також підхід знизу вгору (bottom-up), горизонтальний за своєю природою, до якого може долучитися кожен громадянин. У час, коли ЄС і країни-члени розробляють і вдосконалюють Стратегію готовності Союзу (Preparedness Union Strategy), українське суспільство має досвід самоорганізації в умовах стресу, підтримки найбільш вразливих і спільної роботи з державними інституціями.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати