“Удари з тієї чи іншої сторони”: як у Трампа обійшли Росію і прийняли вимоги щодо анкориджських угод

У середу, 26 травня, на Кіпрі розпочинається дводенний неофіційний саміт міністрів закордонних справ ЄС, де, зокрема, буде обговорюватися посилення тиску на Росію.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомляє, що Росія закликала співробітників усіх посольств іноземних держав покинути Київ. Як відомо, увечері в понеділок, 25 травня, МЗС РФ опублікувало заяву, в якій анонсувало нібито початок «систематичних атак» на підприємства українського оборонно-промислового комплексу та центри прийняття рішень у Києві. Трохи пізніше того ж дня, на прохання Путіна, глава МЗС РФ Сергій Лавров у телефонній розмові з Марко Рубіо «офіційно довів до американської сторони» інформацію про «системні та послідовні» удари по Києву.

Однак державний секретар США, на відміну від своїх європейських колег, не засудив терористичні акти Росії, спрямовані насамперед проти мирного населення. Один з наймасштабніших російських ударів по Києву в ніч на неділю, 24 травня, це вкотре наочно підтвердив.

«Щоразу, коли ви спостерігаєте такі масштабні атаки з будь-якого боку, це нагадує про те, чому ця жахлива війна, яка триває довше, ніж Друга світова, мусить завершитися. США готові зробити все можливе, щоб сприяти завершенню цієї війни, і, сподіваємося, така можливість з’явиться в певний момент», — прокоментував Рубіо свою розмову з Лавровим.

Як бачимо, адміністрація Трампа вчергове не засудила масовані бомбардування Києва та інших українських міст. Не кажучи вже про обіцянки додаткової допомоги Україні та тиску на Росію. Натомість ми чуємо про «удари з того чи іншого боку». Як на ці погрози відреагували європейці? І про який ще ультиматум згадали в Кремлі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Різниця підходів: європейці залишаються в Києві

Вівторок, 26 травня, став для російських послів у різних європейських країнах викликом до міністерств закордонних справ. ЄС, Німеччина та Норвегія викликали російських представників через залякування та заклики покинути Київ у зв’язку з погрозами завдати нових масованих ударів по столиці. Під час розмови глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде засудив російський обстріл Києва 24 травня. У німецькому міністерстві закордонних справ наголосили, що Росія робить ставку на погрози, терор та ескалацію.

«Ми бачимо, що Росія намагається посіяти паніку цими погрозами. Вони прагнуть страху та ізоляції в Україні та інших місцях. Але ми маємо чіткий сигнал — це не спрацює. ЄС зберігає свою присутність у Києві», — заявили в Єврокомісії.

Польща, хоч і не викликала російського посла, проте МЗС країни заявило, що розглядатиме кожен випадок російських ударів по польських дипломатичних представництвах як цілеспрямований та навмисний. Терор проти мирних жителів — удар Росії по Києву 24 травня — очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвали відчаєм, а не силою, а удар «Орешником» — залякуванням та ризиком ядерної війни.

На відміну від державного секретаря Марко Рубіо, який не має військового досвіду й, очевидно, жодного разу у своєму житті не переживав масштабні бомбардування, посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка щоразу після російських атак публікує фотографії та дописи в соцмережах, як пережила ніч у ванній кімнаті, коридорі чи бомбосховищі, чітко заявила:

«Росія прагне страху, паніки, ізоляції України. Це не спрацює. ЄС нікуди не піде. Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною. Погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій — це не ознака сили. Це ознака відчаю».

Посольства Німеччини, Франції та низки інших європейських країн в Україні також заявили, що не залишать Київ попри нові погрози Кремля. В українському МЗС подякували всім іноземним дипломатичним місіям та дипломатам, які продовжують працювати в Україні попри шантаж і погрози Росії, і висловили готовність сприяти додатковому посиленню безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.

Фактор Китаю: ультиматум, про який знову згадали в Кремлі

Минулого року, під час візитів до Києва тодішнього спецпредставника Трампа по Україні Кіта Келлога, українці звертали увагу на те, що Росія не вдавалася до масованих комбінованих атак по столиці. За це користувачі соцмереж називали Келлога «найдієвішою ППО». Найбільш «мемним» став візит американського генерала у липні 2025 року. Кіт Келлог був у Києві майже тиждень. І за цей час великих ударів по столиці не було.

«Хочу подякувати генералу Келлогу. Ми знали, що у США є ППО, сильніше за Patriot. Ми б хотіли ще кілька таких систем для нашої держави», — жартома заявив Володимир Зеленський у вересні минулого року.

На знак солідарності з Україною Марко Рубіо мав би сказати не про «удари з того чи іншого боку», а анонсувати візит американської делегації до Києва. На спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, який був у Москві вже п’ять разів, та зятя Трампа Джареда Кушнера вже давно чекають з візитом у Києві. Як і самого Марко Рубіо, який у вересні 2025 року прийняв від українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги відповідне запрошення.

Щоправда, напевно марно сподіватися на такий сміливий крок адміністрації Трампа. Там навіть «проковтнули» чергові ядерні погрози спікера Держдуми Володіна та ультимативні нагадування Кремля про «анкориджські угоди». Про них зокрема згадав заступник глави російського МЗС Сергій Рябков, який ще у 2021 році закликав НАТО «збирати манатки й забиратися на кордони 1997 року». Зокрема, за його словами, Москва закликає Вашингтон «усвідомити міру своєї відповідальності за виконання домовленостей, досягнутих на Алясці».

ТСН.ua вже неодноразово писав, що йдеться про саміт Трампа та Путіна в серпні минулого року в Анкориджі, коли президент США, за словами багатьох західних експертів, міг дійсно пообіцяти очільнику Кремля чинити тиск на Київ, щоб Сили оборони України вийшли з Донбасу. Саме це Москва вважає передумовою початку домовленостей про тимчасове припинення вогню. Й чинна адміністрація Трампа дійсно пов’язувала надання Україні гарантій безпеки США з виходом української армії з Донбасу. Про це публічно говорив президент Зеленський. Проте у Вашингтоні, зокрема Марко Рубіо, це чомусь спростовують.

Замість засудження дій Росії та додаткового санкційного тиску в адміністрації Трампа роблять вигляд, що війна Росії проти України їх не стосується, заявляючи, що більше не братимуть участь у беззмістовних переговорах, які зайшли в глухий кут. На противагу ролі США, яка явно слабшає, в ЄС обіцяють призначити свого спецпредставника для переговорів з Росією. ТСН.ua писав, що вже навіть є щонайменше п’ять кандидатур. Щоправда, як зазначає Politico, країни Євросоюзу залишаються глибоко розділеними щодо доцільності такого кроку. Зокрема представники держав, близьких до України, виступають проти цього.

Тим часом «прокинулося» МЗС Китаю. Нагадаємо, що всі ці роки повномасштабну війну Росії проти України Пекін називає «українською кризою», залишаючись основним рятівним колом російської економіки та оборонки, забезпечуючи обхід переважної більшості західних санкцій. Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи буде КНР евакуювати своїх співробітників з посольства в Києві, речниця МЗС Китаю Мао Нін знову згадала про «українську кризу» та закликала «відповідні сторони спільно докласти зусиль для якнайшвидшого припинення ескалації і створення умов для відновлення діалогу та переговорів». І чи не вперше тональність та подача американських та китайських дипломатів, які коментують черговий виток російської ескалації, збіглися.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *