Дональд Трамп оприлюднив подробиці “фінальної згоди” стосовно арктичної зони, яка передбачає передачу Ґренландії під юрисдикцію Сполучених Штатів.
Президент США Дональд Трамп / © Getty Images
Президент США Дональд Трамп застосував іншу стратегію щодо Ґренландії, запропонувавши мешканцям острова безпрецедентні компенсації в обмін на приєднання. Після обговорень з генсеком НАТО Марком Рютте він погодився скасувати тарифні погрози союзникам, однак Данія вже заявила про “лінію, яку не можна перетинати”.
Про це повідомляється у статті Daily Mail.
“Фінальна згода” Трампа щодо Ґренландії може включати виплату по 1 млн дол. кожному жителю – після гучного відкликання тарифних погроз. Президент США минулої ночі кардинально змінив риторику та відмовився від погроз силового захоплення Ґренландії після напруженого протистояння з Великою Британією та іншими партнерами з НАТО.
За результатами перемовин із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте Трамп повідомив про досягнення “основ майбутньої угоди” стосовно арктичного острова, який, за його словами, має першорядне значення для національної безпеки США. Він також оголосив про призупинення задумів щодо введення торговельних мит проти Британії та інших країн, які виступили проти американських домагань на Ґренландію.
Американські фондові ринки позитивно зреагували на цю звістку, продовживши зростання, яке розпочалося після запевнення Трампа не використовувати військову силу для захоплення “великого, чудового шматка криги”.
Деталі угоди щодо приєднання Ґренландії до США
У Білому домі обговорюють концепцію запропонувати мешканцям Ґренландії, кількість яких становить близько 57 тис. осіб, виплату по 1 млн дол. у випадку підтримки приєднання острова до США на референдумі.
Разом з тим, за відомостями джерел, військові представники НАТО розглядали сценарій, за яким Данія могла б передати Сполученим Штатам “невеликі частини ґренландської території” для розташування американських військових баз.
The New York Times зауважує, що високопосадовці порівнювали таку модель з британськими військовими базами на Кіпрі, які мають статус суверенних територій Великої Британії.
Заяви Трампа про угоду щодо Ґренландії
Сам Трамп схарактеризував потенційну домовленість як “остаточну довготривалу угоду”. Відповідаючи на питання про її термін дії, він сказав: “Назавжди. Обмежень у часі немає. Це згода на віки”.
Раніше американський президент оприлюднив заяву у своїй соціальній мережі Truth Social:
“Після надзвичайно плідної зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте ми сформували основу майбутньої угоди щодо Ґренландії і, по суті, всього арктичного регіону. Це рішення, якщо його буде втілено, стане великим досягненням для Сполучених Штатів Америки та всіх країн НАТО”.
Данія заявила про свої “червоні лінії”
Разом з тим, у Копенгагені дали зрозуміти, що питання передачі Ґренландії не є предметом обговорення.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен підкреслив, що можливе володіння островом США є “червоною лінією”. За його словами, Данія й надалі зберігатиме суверенітет над Ґренландією попри попередні заяви Трампа стосовно її “придбання”.
“Цього не відбудеться – США не будуть володіти Ґренландією. Це червона лінія”, – сказав Расмуссен у коментарі телеканалу DR.
Як у Давосі вирішували долю Ґренландії: про що домовилися
Нагадаємо, після зустрічі з Рютте в Давосі Трамп оголосив про створення “основи майбутньої угоди” стосовно Ґренландії та Арктики, що дозволило скасувати введення жорстких 10% мит для європейських союзників. Президент США наголосив, що домовленість зміцнить безпеку Альянсу та міститиме обговорення ініціативи “Золотий купол” – нової глобальної системи протиракетної оборони. Для подальших перемовин призначено спецгрупу у складі віцепрезидента Джея Ді Венса, держсекретаря Марко Рубіо та спецпосланця Стіва Віткоффа, які звітуватимуть Трампу особисто.
Расмуссен у Давосі категорично відкинув можливість продажу Ґренландії, назвавши суверенітет країни “червоною лінією”. У відповідь Трамп заявив, що хоче почути це особисто “у вічі”, проте додав, що вважає за краще домовлятися з Рютте, оскільки той “важливіший” за данських посадовців. Незважаючи на опір Копенгагена, президент США продовжує наполягати на “негайних переговорах” про право власності на острів, називаючи його частиною Північної Америки, яку Данія не здатна захистити самостійно.