Наприкінці весни на Кіпрі глави МЗС держав-членів ЄС розглянуть питання про можливість проведення переговорів між Союзом і Російською Федерацією та умов, які мають бути пред’явлені Москві.
Президент Фінляндії Александер Стубб вважає, що Євросоюзу час розпочати діалог із Росією. Коли саме це відбудеться, він не знає. Однак політика США стосовно РФ та України більше не відповідає інтересам європейських країн. Наразі європейські лідери обговорюють, хто саме має ініціювати контакт із Росією. Втім, остаточні рішення поки не прийняті — чи буде це спеціальний представник, чи група керівників.
У суботу, 9 травня, коли Україна згідно з указом Володимира Зеленського офіційно дозволила Росії провести парад «побєдобєсія», Путін на пресконференції зі своїми пропагандистами заявив, що в якості представника на перемовинах від ЄС його задовольнила б кандидатура колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ це категорично не підтримує. А керівниця дипломатії ЄС Кая Каллас назвала Шредера лобістом російських державних компаній (до травня 2022 року він обіймав посаду голови ради директорів «Роснафти» — Ред.), який отримував вигоду з обох сторін.
З півночі 12 травня триденне «перемир’я» між Росією та Україною закінчилося. Режимом тиші це важко назвати. У прифронтових областях і населених пунктах, за словами Володимира Зеленського, спокою не було. Це «перемир’я», нагадаємо, було оголошене Дональдом Трампом, який пояснив це тим, що «в Росії це свято присвячене Дню Перемоги, але так само і в Україні, оскільки вона також зіграла важливу роль у Другій світовій війні». Згодом американський президент висловив сподівання, що режим тиші буде продовжено. Однак Путін в цьому не зацікавлений, зриваючи й обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000, який також було анонсовано Трампом.
Чому в Європі знову говорять про прямі контакти з Путіним і які можливі сценарії завершення війни розглядаються? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Час говорити з Росією: як Шредер викликав бурхливу реакцію в Європі
Виступаючи перед своїми пропагандистами після параду «побєдобєсія» на Красній площі в Москві, Путін, зокрема, сказав, що війна наближається до кінця. Ця заява набула широкого розголосу в ЗМІ. Однак на цій же псевдо-пресконференції Путін заявив, що ЗС РФ «мають бути сконцентровані на завданні повного розгрому супротивника». Очільник Кремля також накинувся на Фінляндію, яку нібито насильно «затягнули в НАТО» і перетворили спільний з Росією «кордон на лінію протистояння».
Під час візиту до Києва в понеділок, 11 травня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що слова Путіна про можливе завершення війни можуть бути черговою брехнею, оскільки, якщо б очільник Кремля дійсно хотів закінчити війну, то просто вивів би свої війська або запропонував конкретні переговори без будь-яких попередніх умов.
«Я сподіваюся, що помиляюся, вважаючи це черговою спробою обману, але виключати цього не можна. І це, схоже, є частиною його гібридної війни. Щоразу, коли мова йшла про переговори щодо припинення вогню або миру, він у підсумку діяв нечесно або поводився зовсім не так, як було узгоджено чи заявлено під час переговорів», — додав Борис Пісторіус.
Німецькі політики та посадовці досить різко відреагували на слова Путіна про його давнього друга Шредера, який міг би представляти Європу на переговорах із Росією. Süddeutsche Zeitung повідомила, що в уряді Німеччини поставилися до цього з недовірою та критикою, хоча в рядах СДПН і звучать окремі голоси за те, щоб розглянути кандидатуру Шредера, якщо це підвищить шанси на швидке закінчення війни. Однак німецький міністр у справах Європи від керівної партії ХДС Ґюнтер Кріхбаум заявив, що посередник має бути прийнятним для обох сторін, а Шредер явно перебував під сильним впливом Путіна.
«Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, знаєте, це було б не дуже розумно», — вважає Кая Каллас.
Переговори в безвиході: як Європа діятиме без США
Під час візиту до Рима минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори між Україною та Росією за посередництва Америки зайшли в глухий кут. Останній раунд відбувся в лютому в Абу-Дабі. Після початку чергової війни США та Ізраїлю проти Ірану та закриття повітряного простору на Близькому Сході, Київ пропонував зустрітися в Стамбулі. Однак росіяни постійно відмовлялися. А нещодавно помічник очільника Кремля Юрій Ушаков заявив, що в черговому раунді переговорів немає сенсу, доки Київ не виведе війська з Донбасу.
«Ми залишаємося готовими відігравати цю роль, якщо це може бути продуктивним. Ми не хочемо витрачати час та енергію на зусилля, які не приносять результату. Але якщо ми побачимо можливість виступити посередником, що наблизить обидві сторони до мирної угоди, ми б хотіли це зробити», — також додав Марко Рубіо.
Нагадаємо, як в середині квітня під час виступу в штаті Джорджія віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що одним із найбільших досягнень адміністрації Трампа, якими він пишається, було позбавлення України американської підтримки. Проте соціологічні дослідження показують, що американський виборець не сприймає це як позитивний результат. З наближенням проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року, коли американці переобиратимуть третину Сенату та всю Палату представників, адміністрації Трампа потрібні перемоги. Однак команда чинного американського президента не може похвалитися досягненнями ні всередині США, ні тим більше на міжнародній арені.
Рівень несхвалення дій Трампа досяг рекордно високої позначки — 58%. Опитування NPR/PBS News/Marist свідчить, що в зростанні цін на паливо на заправках через війну на Близькому Сході та закриття Іраном Ормузької протоки американці звинувачують саме Трампа. Тому демократи восени можуть отримати більшість не лише в Палаті представників, а й у Сенаті. Тож експерти прогнозують, що адміністрація Трампа може посилити тиск на Україну, сподіваючись, що до листопада буде встановлений більш ніж триденний режим припинення вогню. Втім, може статися й так, що США взагалі самоусунуться від посередництва в переговорах між Україною та Росією, де команда Трампа насправді завжди була більш лояльною до Москви.
Але найбільш негативний наслідок чергової війни проти Ірану, наслідки якої в адміністрації Трампа не оцінили в повній мірі заздалегідь, — це підрив довіри до гарантій безпеки США навіть у тих країнах, де присутні американські війська. Особливо відчутно це в Європі після рішення Пентагону вивести 5 тис. американських військовослужбовців з Німеччини. Саме тому президент Фінляндії Александер Стубб заявляє, що політика США щодо України та Росії більше не відповідає інтересам Європи, й настав час взаємодіяти з Москвою безпосередньо.
«Я вважаю, що можливість мирної угоди (у війні Росії проти України — Ред.) не розглядається принаймні цього року», — вважає Стубб, додаючи, що існують три сценарії — продовження війни, перемир’я з подальшою мирною угодою або крах однієї зі сторін. Крах, на думку президента Фінляндії, більш вірогідний з боку Росії.
У понеділок, 11 травня, в останній день триденного «перемир’я» Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до нових атак — Росія не має наміру завершувати війну. Й у ніч проти вівторка, 12 травня, Росія масовано атакувала Україну дронами. Водночас, як зазначає The Economist, вперше за останні три роки стратегічна ініціатива на полі бою перейшла до України, а російський весняний наступ, на який у Москві покладали великі надії, фактично провалився. Отже, у європейців дійсно є шанс, звісно, посиливши підтримку Сил оборони України, зміцнити позиції за столом майбутніх переговорів із Росією.
The New York Times припускає, що президент Зеленський все більше віддаляється від відносин зі США. Видання називає це «пробним розлученням». А міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликає Європу посилити свою роль у мирних зусиллях і тиску на Росію.
«Для цього Європа повинна говорити єдиним голосом. Не замість треку Сполучених Штатів, який залишається головним, а як його доповнення», — додав очільник українського МЗС.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати