У середу-четвер, 4-5 лютого, в Абу-Дабі пройшов черговий етап українсько-російських переговорів за підтримки США.
На тлі згоди США та Росії відновити військовий діалог, перерваний восени 2021 року, і заяв Дональда Трампа, що він зупинив ядерну війну між Росією та Україною, а також гідний потрапити до раю, в ОАЕ знову відбулася дводенна тристороння зустріч України, США та Росії. Спецпредставник Трампа Стів Віткофф повідомив, що сторони дійшли згоди про обмін 314 полоненими з української та російської сторони — перший з жовтня 2025 року. У четвер, 5 лютого, додому повернулися 150 українських військовослужбовців і 7 цивільних.
Також Стів Віткофф оголосив про додатковий прогрес протягом найближчих тижнів. Секретар РНБО Рустем Умєров назвав другі проведені в Абу-Дабі дискусії конструктивними, проте значний обсяг питань, зокрема методи реалізації припинення вогню та його моніторингу, залишилися невирішеними. Під час спільної з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском пресконференції у Києві Володимир Зеленський підтвердив, що наступна зустріч в ОАЕ відбудеться. Проте навряд чи варто очікувати на значний прогрес через небажання Путіна зупиняти бойові дії.
Нагадаємо, що другий раунд переговорів в ОАЕ відбувся після чергового масованого російського обстрілу по енергетичних об’єктах у ніч проти 3 лютого, коли в Україні були найсильніші за всю зиму холоди. Минулого тижня Трамп заявляв, що особисто попросив Путіна не бити в цей період по Україні. У Кремлі підтвердили, що утримаються від ударів лише до 1 лютого. І попри російський обстріл, коли зокрема в Києві було 23 градуси морозу, Трамп заявив, що Путін дотримав слова.
Незважаючи на хоч якийсь помітний прогрес у консультаціях, які тривають в Абу-Дабі, президент Зеленський переконаний, що спершу Україна повинна отримати гарантії безпеки, які мають насамперед надходити від США. Адміністрація Трампа з цим помітно зволікає. Проте навіть якщо Україна отримає гарантії безпеки від Америки та Європи, чи можемо ми бути впевнені в їхній непорушній надійності? ТСН.ua з’ясовував.
Трамп досі розмірковує: що з гарантіями безпеки від США
Після переговорів із Трампом у його резиденції Мар-а-Лаго (Флорида) наприкінці грудня 2025 року Зеленський заявив, що президент США «буде думати» над гарантіями безпеки для України на 30-40-50 років, а не на 15 років, як це передбачено проєктом мирної угоди. Це була пропозиція президента Зеленського, оскільки, за його словами, війна Росії проти України триває вже майже 15 років. Проте в адміністрації Трампа, судячи з відсутності заяв з їхнього боку, все ще думають.
Наприкінці січня вже цього року Зеленський повідомив, що документ про надання американських гарантій безпеки готовий на 100%, і Київ очікує від партнерів дати та місця його підписання. Потім, за словами українського президента, угоду мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада. Проте офіційних заяв ані самого Трампа, ані представників його адміністрації, що Конгрес Сполучених Штатів точно ратифікує документ про гарантії безпеки для України, не було. Про це йшлося лише в американських ЗМІ, які посилалися на неназваних американських посадовців.
«Гарантії безпеки повинні надходити від США до всіх інших документів. Безумовно, все можна одночасно підписувати. Але якщо би ми шукали, як Україні, суспільству, бути більш впевненими в своєму майбутньому, в підтримці Америки, що не тільки Європа, а й передусім буде бекстоп Америки (вирішальний вплив США — Ред.), що агресія Росії у майбутньому мінімізована, спочатку треба підписувати гарантії безпеки», — сказав Зеленський під час пресконференції з Туском.
Ще в серпні 2025 року, одразу після саміту Трампа та Путіна на Алясці, Стів Віткофф заявляв, що США домовилися про надійні, революційні гарантії безпеки як для України, так і Європи в цілому, а фундаментальне питання — це «обмін землями».
«Ми й не думали, що близькі до угоди про надання гарантій захисту на рівні 5 статті НАТО з боку США. Буде законодавче закріплення Росією не захоплювати більше територій (України — Ред.), коли мирна угода буде укладена. Буде законодавче закріплення, що Росія не буде вдиратися в інші європейські країни й порушувати їхній суверенітет», — говорив Віткофф в інтерв’ю CNN.
Зараз від американської сторони ми вже не чуємо, що Росія буде ухвалювати якісь закони, які неодмінно порушить. На відміну від територіального питання, яке, за словами держсекретаря Марко Рубіо, є найскладнішим і невирішеним. У Кремлі це називають «формулою Анкориджа», вимагаючи від Сил оборони України вийти з територій Донецької і Луганської областей, які російська армія не контролює.
Внесок Європи: три рівні гарантій безпеки
Під час пресконференції з Туском Зеленський зауважив про новий сигнал щодо закінчення війни — «визнання тих чи інших тимчасово окупованих українських територій російськими». Наприкінці січня Financial Times і Reuters повідомляли, що Білий дім дав зрозуміти Києву: гарантії безпеки США залежатимуть від згоди України на територіальні поступки. Пізніше видання також повідомило про багаторівневий план реагування США та Європи, якщо Росія порушить мирну угоду після припинення вогню.
Зокрема FT згадує про участь американських військових. Хоча це не відповідає дійсності. ТСН.ua неодноразово писав, що максимум, на що згодна адміністрація Трампа — це продовження обміну розвідданими, а також логістична та супутникова підтримка, зокрема моніторинг режиму припинення бойових дій за допомогою дронів. Присутність американських військових в Україні в разі повторної агресії Росії не розглядається.
Під час візиту до України цього тижня генсек НАТО Марк Рютте підтвердив, що США та Європа розглядають три рівні гарантій безпеки.
Перший — це посилена українська армія, яка буде першою лінією захисту. За словами Зеленського, йдеться про 800-тисячну армію (що передбачено мирною угодою — Ред.), яку будуть заохочувати високими зарплатами навіть на першій лінії під час припинення вогню. З фінансуванням допомагатимуть європейські союзники.
Другий — це «коаліція рішучих», яку зібрали французи та британці. Долучитися також планують Норвегія, Ісландія, Туреччина та інші. За інформацією Politico, очікується, що це будуть війська на землі, літаки в повітрі та кораблі в Чорному морі. Проте дуже малоймовірно, що сили запевнення «коаліції рішучих» будуть розміщені поблизу лінії фронту.
Третій — це США, які, за словами Марка Рютте, хочуть долучитися. Проте не своїми військами.
До того ж в іншій статті Politico зазначає, що наприклад Фінляндія звернулася до США з проханням утриматися від формулювань, які називають майбутні безпекові зобов’язання перед Україною подібними до статті 5, адже це може послабити принцип колективної оборони Альянсу. Тож, як бачимо, страх безпосереднього військового зіткнення з Росією, помножений на невпевненість у гарантіях Америки перед самими членами НАТО та відсутність консенсусу всередині Європи щодо гарантування безпеки України, лише заохочують Путіна продовжувати війну та не поступатися своїми максималістськими вимогами.