Проміжні вибори до Конгресу США мають одну неприємну особливість для будь-якого президента: вони нагадують про те, що влада ніколи не буває абсолютною.
Історія свідчить: партія, яка контролює Білий дім, найчастіше втрачає місця в Конгресі на перших проміжних виборах. Винятки трапляються, але саме вони запам’ятовуються як відхилення від правила. Для Дональда Трампа листопад 2026 року стане саме таким випробуванням.
Республіканці контролюють Білий дім та обидві палати Конгресу. Це надає їм значних можливостей, але водночас робить їх єдиним адресатом для політичного невдоволення. Якщо економіка розвивається добре, це заслуга адміністрації. Якщо ж зростають ціни, виникають проблеми на кордоні або Вашингтон демонструє нездатність ухвалювати рішення, відповідальність також стає цілком конкретною. Тому проміжні вибори 2026 року в США фактично стануть першим серйозним політичним звітом Трампа після повернення до Білого дому.
Якщо республіканці мають чого побоюватися, то це передусім втрата Палати представників. Їхня більшість там украй тендітна. Демократам не потрібен загальний політичний обвал республіканців, достатньо здобути кілька десятків конкурентних округів. Саме тут діє головне правило американської політики: вибори до Конгресу виграються не всією країною одразу, а конкретними округами. Республіканцям допомагає перерозподіл виборчих округів, який покращив їхні позиції, але це не гарантує успіху.
Будь-яка хвиля невдоволення президентом насамперед вдарить по Палаті представників. Причини можуть бути різними: інфляція, вартість бензину, міграція, державні витрати, зовнішня політика або втома від влади. Американському виборцю не потрібно чекати наступних президентських виборів, щоб висловити своє ставлення до Білого дому. Він може зробити це, поставивши позначку в іншому пункті бюлетеня.
У демократів з’являється головна зброя — мотивація. Останні праймеріз показали, що їхній електорат здатний демонструвати високу політичну активність. Республіканцям було б помилкою це ігнорувати.
Проте розмови про неминучу перемогу демократів виглядають дещо передчасними. Америка залишається країною, розділеною майже навпіл. Долю більшості вирішуватиме відносно невелика кількість справді конкурентних округів. І там багато залежатиме не від загальнонаціональних гасел, а від конкретних кандидатів.
Коли долю більшості здатні визначити 10 чи 20 округів, одна невдала кандидатура може коштувати партії місця. Скандал, невдала репліка, слабка кампанія чи внутрішній конфлікт — і безпечний округ перетворюється на поле бою. Республіканцям важливо не сплутати ідеологічну лояльність з електоральною ефективністю. Можна бути ідеальним кандидатом для партійних праймериз, але абсолютно невідповідним для загального голосування. Саме виборці, які сумніваються, визначать долю 2026 року.
У Сенаті становище республіканців значно комфортніше. Навіть за сильної кампанії демократів їм доведеться одночасно конкурувати в кількох штатах із абсолютно різною політичною культурою. Сенатор обирається всім штатом, а не окремим округом. Тому кандидат має звертатися не лише до партійної бази, а й до значно ширшого електорату.
Республіканці мають непрості перегони, але математично Сенат сьогодні виглядає для них надійнішим за Палату представників. Звідси виникає, мабуть, найреалістичніший сценарій 2026 року: демократи здобувають Палату представників, а республіканці зберігають Сенат. Для Трампа це буде політичним ударом, але не катастрофою. Республіканський Сенат збереже величезний вплив на кадрові призначення та зможе блокувати значну частину ініціатив демократичної Палати. Демократи, у свою чергу, отримають потужний інструмент для розслідувань, слухань та тиску на адміністрацію. І вибори 2026 року фактично стануть прологом до кампанії 2028 року.
Але республіканці можуть утримати обидві палати. Списувати їх із рахунків було б не менш помилково. Якщо економічна ситуація покращиться, настрій виборців стане позитивнішим, республіканський електорат забезпечить високу явку, а партія уникне провальних кандидатур у конкурентних округах, то республіканці здатні зберегти обидві палати. Їм зовсім не обов’язково вигравати з великою національною перевагою. Американська політична система влаштована так, що долю влади часто вирішують невеликі групи виборців в обмеженій кількості штатів та округів.
Найнебезпечніша помилка республіканців — припустити, що результат президентських виборів автоматично повториться за два роки. На президентських виборах людина обирає лідера країни. На проміжних виборах вона часто голосує за те, щоб цей лідер отримав більше або менше влади. Саме тому 2026 рік стане для Трампа своєрідним політичним референдумом. Якщо республіканці втратять Палату представників, демократи назвуть це відмовою країни від курсу Трампа. Якщо ж збережуть обидві палати, то Білий дім отримає набагато сильніший аргумент, мовляв, американці вирішили зберегти команді Трампа контроль над Вашингтоном.
США знову можуть обрати не переможця, а баланс. Тому слід з обережністю ставитися до прогнозів про неминучу “демократичну хвилю” або новий республіканський тріумф. Америка надто поляризована для легких перемог. Історія справді говорить на користь партії, яка перебуває в опозиції до Білого дому. Але історія не голосує, а голосують конкретні люди в конкретних штатах та округах.
У республіканців є сильні позиції в Сенаті, переваги після перерозподілу округів та теми, які залишаються привабливими для значної частини американців: насамперед міграція, безпека, податки та регулювання. Демократи мають іншу зброю: можливість перетворити проміжні вибори на голосування за президента, якого формально немає у бюлетені.
Тому найімовірніший результат може виявитися незручним для обох партій: демократи отримують Палату представників, республіканці утримують Сенат, а Вашингтон повертається до розділеної влади. І тоді розпочинається новий цикл взаємних блокувань, розслідувань, бюджетних криз та підготовки до 2028 року.
Для Дональда Трампа 2026 рік стане перевіркою не того, наскільки голосно він переміг у 2024 році, а того, наскільки його політичний проєкт здатний пережити перші два роки власного правління. А це вже зовсім інше випробування.