- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
Огляд подій війни за 31 серпня 2026 року на фронті та в тилу від аналітика Андрія Дрозди містить інформацію про активні контратаки Збройних Сил України на кількох напрямках, удари по цілях на території РФ, ситуацію з російськими реактивними дронами, а також про наслідки вибуху складів боєприпасів у селищі Мила на Київщині.
Текстову версію огляду читайте на 24 Каналі.
Далекобійна війна та реактивні дрони, що робити з Лукашенком
Росіяни продовжують завдавати ударів по українських регіонах, зокрема Києву та Київщині, використовуючи реактивні дрони типу “Шахед”.
Сергій “Флеш” Бескрестнов, радник президента з питань воєнних технологій та зв’язку, звернув увагу на маршрути польоту сотень російських дронів, які прямують до Києва. Він зауважив, що дрони тривалий час тримаються вздовж кордону з Білоруссю, перш ніж зайти з півночі на українську столицю.
Такий маршрут видається нелогічним, адже він не є найкоротшим і не використовує різноманітних шляхів.
Бескрестнов припускає, що це може бути пов’язано з радіозв’язком через пункти управління поблизу білоруського кордону, хоча зазначає, що пункти зв’язку зазвичай розташовані далі. Іншою версією є використання LT-модемів на дронах, які в такому разі взаємодіють з базовими станціями мобільного зв’язку Білорусі.
Це свідчить про те, що ультиматуми, висловлені на адресу Олександра Лукашенка близько місяця тому, не дали бажаного результату. Автор наголошує на необхідності завдавати ударів по вежах зв’язку та мобільних станціях на території Білорусі, оскільки “гра в ультиматуми” виявилася неефективною. Спочатку повідомлялося про відключення передавачів мобільного зв’язку для російських дронів, але, очевидно, Лукашенко згодом дозволив їхнє використання.
За даними деяких західних аналітиків, боротьба проти російських реактивних дронів демонструє поступове покращення результатів. Зокрема, зазначається, що протягом останніх двох днів менша кількість російських дронів “Герань-4” досягає Києва, більшість із них збивають ще на підльоті до міста чи навіть регіону.
Україна почала застосовувати нові, вдосконалені дрони-перехоплювачі, що літають на вищих швидкостях. Попри їхню потенційну ефективність, обсяги виробництва ще потребують нарощування. Дорожчі перехоплювачі в поєднанні з деякими зенітними ракетними системами демонструють високу результативність, але їх недостатньо для забезпечення повного захисту, особливо за поточної інтенсивності ударів.
Також зростає роль авіації. Українські винищувачі F-16, Mirage 2000, а також гелікоптери, посилили свою активність останніми тижнями. Застосування нових тактик, розроблених командуванням Повітряних сил України, ефективно протидіє не лише дронам “Герань-4”, а й російським крилатим ракетам.
Перехоплення крилатих ракет досягло високого рівня. Однак, ситуація з реактивними дронами залишається складнішою. Потрібні додаткові спостереження для підтвердження тенденції щодо покращення роботи українських дронів-перехоплювачів проти російських “Шахедів”.
Процес змагання між технологіями нападу та оборони є постійним. Історично спостерігалося, як технологічний прорив однієї зі сторін спричиняв пошук ефективних методів протидії з боку іншої.
Трагедія на складах біля Києва та реакція в соцмережах
Минулого тижня в селі Мила, що на захід від Києва, поблизу села Капітанівка на Житомирській трасі, внаслідок удару російських дронів вибухнули склади з боєприпасами. Загинули 38 людей.
Кадри вибухів та пожежі, що поширилися в мережі, свідчать про масштаб трагедії. Внаслідок вибухів загинули 25 мешканців пансіонату для літніх людей, розташованого неподалік складів.
Рятувальники ліквідовують наслідки вибухів у селі Мила / Фото – ДСНС
Представники влади, зокрема Прем’єр-міністр, заявили про проведення необхідних робіт, надання допомоги місцевим мешканцям та розслідування інциденту. Президент також наголосив на неприпустимості подібних випадків і необхідності покарання винних.
Розташування складів з озброєнням поблизу житлових будинків є неприпустимим.
Масштаби руйнувань, порівнянні з наслідками ядерного вибуху, викликають глибоке занепокоєння, особливо після подібної трагедії у Вишневому.
Винуватцями вибуху є російські війська та їхній дроновий терор. Удари по цивільних складах є типовою тактикою російських збройних сил. Ймовірно, російська розвідка мала інформацію про наявність боєприпасів на об’єкті.
Однак, виникає питання щодо законності та безпеки розташування складів боєприпасів на такій близькій відстані від житлових районів.
В соцмережах з’явилися припущення щодо належності цих складів. Тарас Чмут, керівник фонду “Повернись живим”, закликав до об’єктивного розслідування.
Скриншот діалогу панів Чмута та Штілермана
Після попереднього інциденту на державному підприємстві у Вишневому було відкрито кримінальне провадження, а керівництво звільнено та затримано. Виникає питання, чи буде аналогічна реакція цього разу, чи випадок буде списано на обставини війни та дії росіян.
Денис Штілерман, засновник компанії FirePoint, у коментарі до допису Чмута висловив обурення, що по суті підтвердило причетність компанії до інциденту. Це викликало питання щодо діяльності компанії FirePoint та характеру складів, що зберігалися на її території.
Далекобійні удари по РФ
У Єкатеринбурзі безпілотники атакували склади Wildberries, проте результати удару поки невідомі. Також зафіксовано влучання дрона в житловий будинок.
Кілька днів тому був атакований великий нафтопереробний завод у Киришах (Ленінградська область). Раніше були виведені з ладу НПЗ у Ярославлі, Новошахтинську та інших регіонах Росії.
Особливо помітною подією останніх днів стала атака на Білгород. Заявлено про ракетний удар, який, за даними росіян, уразив телевежу, припинивши трансляцію цифрового телебачення. Також повідомляється про удари по ТЕЦ у Білгороді та складах маркетплейсу Ozon.
Привіт від 413 полку СБС “Рейд” / Фото – 24 Канал
Кадри з Білгорода активно поширювалися в мережі. Місто, з якого здійснюються обстріли Харківщини, стало об’єктом відповіді.
Ситуація на Сумщині
Російські війська заявили про активізацію бойових дій в районі Глухова, зокрема, намагаються зайняти село Уланове, ведучи бої з населеного пункту Комарівка.
З села Сопич росіяни, ймовірно, планують наступ на сусідній Кореньок, щоб створити зону окупації в прикордонні на схід від Глухова. Ці спроби наразі не увінчалися успіхом, бої тривають.
Активізувалися бойові дії на північ від Сум, в районі Писарівки та Юнаківки. Попри постійні зіткнення, просування ворога не спостерігається.
На схід від Краснопілля спостерігається значна смуга інфільтрації, де російські війська намагаються рухатися в західному напрямку, зокрема в районах сіл Новодмитрівка, Таратутине, Михайлівка, Покровка і Рясне. Тут ведуться постійні бойові зіткнення, але без суттєвих просувань ворога.
Куп’янський напрямок та інтернаціональні успіхи біля Дворічної
Сили оборони України відтіснили російські війська та звільнили важливі рубежі на північ від Куп’янська, зокрема в районі Дворічної.
Українські військові продовжують активні контрудари навколо села Западне, звільняючи його та позиції навколо.
У цих бойових діях беруть участь не лише українські військовослужбовці, а й добровольці з Колумбії та інших країн Центральної та Південної Америки, які входять до складу батальйону “Р.У.Г.” 23-го штурмового полку корпусу “Хартія”.
За останні дні військові цього з’єднання демонструють успіхи. Колумбійські бійці ведуть бої в лісах біля села Западне, знищуючи російські позиції та просуваючись далі в лісовому масиві на захід від Дворічної.
Здійснено зачистку значної території лісового масиву, ворожі спроби закріпитися чи контратакувати припинені. Захоплено трофеї та документи противника.
Люди доброї волі мають успіхи в лісах під Куп’янськом / Скриншот карти DeepState
Ці дії є продовженням операції, в рамках якої підрозділ раніше звільнив 7,5 кілометрів лісових масивів на захід від Дворічної та встановив контроль над північною частиною населеного пункту Западне.
Ці дії є важливими для перекриття російського коридору – плацдарму вздовж річки Оскіл на північ від Куп’янська. Вклинення біля Дворічної в цей коридор дозволить перекрити канал постачання російської піхоти до Куп’янська.
Лиманський напрямок і загроза Слов’янську
На Лиманському напрямку українські військові продовжують успішні дії, проте операція триває під грифом секретності.
За словами французького оглядача Клемана Молена, українські війська здобувають успіхи на цьому напрямку, і результати контрнаступальної операції мають бути оголошені найближчими днями.
Інформаційна секретність дозволила уникнути уваги російського командування, що унеможливило перекидання підкріплень у критичний момент.
Картографічні дані з російських джерел часто застарілі та не відповідають реальній ситуації.
Чекаємо новин з Лиманського напрямку / Скриншот карти DeepState
Звільнення близько 200 кілометрів територій, що перебували під контролем Росії, ускладнює наступ на Лиман та Ізюм і надає час для оборони Слов’янська.
Місто Слов’янськ має сприятливу місцевість для оборони. Забезпечення лінії Борівська, Лиман, Миколаївка є важливим для захисту дороги Слов’янськ-Ізюм, ключової для логістики.
Найбільш проблемним залишається район Миколаївки, куди активно просочуються російські війська, намагаючись закріпитися та підготуватися до штурмів.
Російські війська активно бомбардують сам Слов’янськ. Нещодавно на багатоповерхівку була скинута авіабомба ФАБ-500, внаслідок вибуху якої постраждали четверо людей.
Також російські війська бомбардують Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку.
Костянтинівка та бої на підступах до Дружківки
З Костянтинівки надходять повідомлення про успішні контратаки українських військових як у межах міста, так і на північ від нього.
Підтверджено повну зачистку від російських окупантів населених пунктів Осикове та Олексієво-Орлівка, що розташовані на північ від Костянтинівки та мають важливе логістичне значення.
Російські війська намагаються проникати через Довгу Балку та Розкішне на Миколайпілля, де також відбуваються активні бойові дії.
Ворог намагається зайти на Дружківку через Софіївку, але їх зупиняють на підступах до міста.
Попри інфільтрацію на північ Костянтинівки, тривають контратаки та зачистки, які призвели до звільнення двох населених пунктів. Боротьба за Костянтинівку зриває плани ворога щодо атаки на Дружківку.
Путіна повісять
Видання The Economist наводить слова Володимира Путіна, який, за даними джерел з його оточення, заявив, що не може завершити війну, оскільки це призведе до його фізичної розправи з боку власної еліти.
Скриншот статті британських колег
Путін висловив побоювання щодо своєї особистої безпеки у випадку припинення війни без досягнення хоча б мінімальної мети – захоплення всього Донбасу.
Ці слова були висловлені в контексті мирних переговорів та пропозицій Дональда Трампа, коли Путін зазначив, що без Краматорська та Слов’янська переговори не матимуть сенсу, інакше це може погано скінчитися для нього самого.
Подібні результати п’ятирічної війни в Росії не будуть сприйняті.
Автори статті також згадують дані останніх соцопитувань, які свідчать про зростання невдоволення війною серед росіян та зменшення підтримки політики Путіна. Настрій серед російських еліт, мільярдерів та представників політико-фінансових груп ще більш песимістичний через фінансові втрати та відсутність перспектив закінчення війни.
Огляд подій війни за 31 серпня 2026 року від Андрія Дрозди – дивіться відео:
Джерело: www.24tv.ua