Основні тези
- Рейганівська революція в Конгресі США набирає обертів із лідером Майклом Макколом.
- Маккол наочно демонструє зрадницький характер заборони Україні завдавати ударів по Росії.
- Путін втрачає віру у свій ядерний шантаж і починає “велике чищення” в армії.
Автор публікації
Андрій Піонтковський
Рейганівська революція двопартійної проукраїнської більшості в Конгресі США набирає обертів. У неї з’явився яскравий харизматичний лідер – голова Комітету із зовнішньої політики Палати представників США Майкл Маккол.
Нова яскрава персона американської політики
22 травня він влаштував майстер-клас у Палаті, наочно демонструючи на географічній карті зрадницький характер заборони Україні завдавати ударів американською зброєю по території Росії.
Ця заборона завжди була несправедлива і підла щодо героїчного союзника. “Вона вже зовсім немислима сьогодні, коли російські літаки, перебуваючи в російському повітряному просторі над Бєлгородом, безкарно знищують житлові квартали Харкова бомбами”, – кричав Маккол держсекретареві США Ентоні Блінкену, який відповідав на його запитання.
Блінкен і не намагався йому заперечувати. Ще тиждень тому в Києві на спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою він уже погодився, що це винятково справа України вирішувати, як їй використовувати проти своїх смертельних ворогів отриману зброю.
“Так якого ж чорта ваш Салліван і ваша адміністрація продовжують зберігати цю заборону?” – не вгавав Маккол. Він навмисно назвав ім’я свого основного опонента та головного ворога України у Вашингтоні. Того самого негідника, який у розпал влаштованого США багатомісячного снарядного голоду мав нахабство з’явитися до Києва та вимагати в українців припинити удари їхніми власними дронами по російських НПЗ. Бачите, підвищені ціни на нафту могли б перешкодити переобранню дідуся Байдена. Українці послали тоді Джона Саллівана за відомою адресою російського корабля.
Після яскравого перформансу Маккола в Палаті 22 травня українці можуть ще раз послати американського чиновника за тією ж адресою і бити по будь-яких російських цілях не лише британськими Storm Shadow або французькими Scalp, а й американськими ATACMS. Ніхто у Вашингтоні не наважиться їм більше заперечити.
Раніше я говорив про позитивний ефект конструктивного суперництва між Парижем та Вашингтоном за роль Лідера Вільного Світу. Не менш плідною стає і конкуренція всередині Вашингтона за ту саму почесну мантію. (Наступного дня 23 травня нещасний Блінкен зазнав не менш нищівної атаки від сенатора Круза за недостатню підтримку адміністрацією демократів Ізраїлю.)
Путін – ніякий не шахед
Ізольований своїм оточенням від зовнішнього світу Джо Байден був останній, хто ще вірив у путінський шантаж. Салліван ніколи не вірив. Це робота в нього була така – лякати Байдена світовою ядерною війною.
Найголовніше, що в ефективність свого ядерного шантажу вже не вірить сам Владімір Путін. Еммануель Макрон переграв його психологічно, а три республіканські мушкетери в Палаті (Майкл Маккол, Майк Роджерс і Майк Тернер) позбавили його останньої примарної надії на перемогу, покінчивши з піврічною трампістською блокадою військової допомоги Україні.
До речі, досить спокійна та раціональна реакція Путіна на трагічний для нього розвиток подій вкотре доводить, що ніякий він не шахед, а цілком нормальний цинічний пітерський бандит. Стати володарем світу якось не вийшло. Він не застрелився, не спробував обернути весь світ на попіл. Він негайно взявся до вирішення екзистенційної проблеми: залишитися при владі (а значить, вижити) в країні, яка зазнала поразки. Перші інтенції та практичні кроки очільника Кремля були в його ситуації цілком розумні:
- розтягнути поразку у часі (концепція довгої війни);
- назвати винних, до того ж жахливо винних (крадіжки та зрада в армії);
- нейтралізувати потенційних пасіонаріїв, тих, хто не буде, як тухачевські-якіри, покірно чекати приходу слідчих НКВС.
Не випадково вже на третій день “великого чищення” в російській армії почалися арешти не лише паркетних, а й бойових генералів. Одного з них довелося профілактично витягувати аж із Сирії.
Але, на жаль для нашого прагматика, його екзистенційні проблеми зростатимуть експоненційно.
Ті самі слідчі НКВС, сп’янівши від власної безкарності та безмежної влади, можуть нагадати йому, що в їхній професійній ієрархії він лише майор НКВС. А що робити з сотнями тисяч ветеранів “СВО”, які кинулися зі зброєю в руках з фронту в ситі столичні міста, з регіональними баронами, які негайно обросли бандитськими ПВК?
Україну треба очистити від продуктів розпаду російської державності
Цей крах російського соціуму вже почався, і його зупинити неможливо. Україна, ціною величезних людських жертв, запобігла викиду рашистської магми в спокійну Європу.
Особи та інститути, які сьогодні так енергійно претендують на роль Лідерів Вільного Світу, можуть і повинні в найкоротші терміни допомогти Україні очистити свою суверенну територію від токсичних продуктів розпаду російської державності.
Це завдання може бути вирішене завтра, через 2 тижні, через 2 місяці – залежно від політичної волі Заходу. Усі необхідні для її вирішення фізичні інгредієнти є. 200 натовських літаків (французькі, британські, шведські), що базуються на летовищах Румунії, Польщі, Фінляндії, України встановлюють над усією територією України безпольотну зону. Під загрозою негайного знищення кримського угруповання агресора російська військова влада підписує акт про організований вивід усіх російських військовослужбовців за кордон України 1991 року.
Источник: www.24tv.ua
