3 листопада 2026 року в США відбудуться проміжні вибори, що визначать новий склад Конгресу. Ці вибори стануть серйозним випробуванням для президента Дональда Трампа, а їхні результати можуть суттєво вплинути на політику Сполучених Штатів щодо України, зокрема у питаннях військової допомоги та санкцій проти Росії.
Проміжні вибори, або “мідтерми”, відбуваються рівно посередині президентського терміну. Вони є своєрідним іспитом для чинного президента, який оцінює успіхи своєї адміністрації за попередні два роки. Для Дональда Трампа вибори 2026 року є особливо важливими, оскільки від їхніх результатів залежить, чи зможе він зберегти контроль над обома палатами Конгресу та безперешкодно просувати свою політику.
На виборах будуть переобрані всі 435 членів Палати представників та приблизно третина (35) Сенату. Окрім того, у 36 штатах пройдуть вибори губернаторів, а в багатьох округах – вибори членів місцевих законодавчих органів та інших посадовців.
На відміну від президентських виборів, мідтерми не є єдиною загальнонаціональною кампанією. Це сотні окремих політичних баталій, результати яких визначать, хто контролюватиме законодавчу владу у Вашингтоні протягом наступних двох років: Республіканська чи Демократична партія.
Наразі Республіканська партія має незначну більшість у Палаті представників (218 місць проти 214 у демократів) і невелику перевагу в Сенаті (53 місця проти 47). Основне завдання республіканців – зберегти контроль над Конгресом, щоб президент Трамп міг реалізовувати свою політику.
Демократична партія прагне повернути контроль хоча б над однією палатою, щоб мати важелі впливу на рішення Білого дому. Палата представників відіграє ключову роль у бюджетному процесі, має право ініціювати імпічмент та проводити розслідування. Сенат затверджує призначення федеральних суддів, міністрів та інших посадовців, а також ухвалює рішення щодо імпічменту.
Втрата контролю над однією з палат Конгресу суттєво ускладнить роботу адміністрації Трампа, дозволивши демократам блокувати законодавчі ініціативи, впливати на бюджет та посилити контроль за діяльністю Білого дому. Прикладом такої ситуації стала робота Конгресу за президентства Джо Байдена, коли республіканці з фракції MAGA змогли саботувати багато ключових рішень Білого дому.
Наслідки політичної боротьби в США відчула й Україна. У 2023-2024 роках республіканці затягували ухвалення пакетів військової допомоги. У квітні 2024 року Конгрес погодив виділення 61 мільярда доларів для України, однак спікер Палати представників Майк Джонсон зіткнувся з ризиком відставки через тиск радикальних однопартійців.
Дональд Трамп висловлює побоювання, що у разі програшу республіканців демократи спробують знову ініціювати процедуру імпічменту. Однак новий склад Конгресу почне роботу лише у січні 2027 року, тому до цього часу безпосередньо Трампу навряд чи щось загрожуватиме.
Навіть повна втрата контролю над Конгресом не означатиме завершення президентства Трампа. Він залишиться у Білому домі, зберігаючи конституційні повноваження, зокрема у зовнішній політиці. Однак йому доведеться значно частіше домовлятися з політичними опонентами, що ускладнить його роботу. Ця ситуація в американському політичному жаргоні називається “кульгава качка” (Lame Duck).
Ключовим питанням для американських виборців залишається економіка. За даними Pew Research Center, 84% виборців називають її дуже важливим чинником. Річна інфляція у США у вересні сягнула 3,7%, а ціни на бензин зросли більш ніж на 9% за місяць, що частково пов’язано з війною США та Ізраїлю проти Ірану.
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизелю на американський та світовий ринки. Вашингтон тимчасово послабив санкції проти російського пального, що викликало критику експертів, які сумніваються у суттєвому впливі цих поставок на світові ціни. Водночас, адміністрація Трампа пішла на прямі домовленості з державою, яка веде війну проти України.
Дональд Трамп намагається переконати американців, що ціни зростають через удари України по нафтопереробних заводах Росії, а не через іранську авантюру його адміністрації. Україна знову стає об’єктом політичних баталій у США, що створює ризики для її національної безпеки. Зокрема, згадуються проблеми з роботою систем Starlink та погрози адміністрації Трампа зупинити передачу розвідданих Києву.
Окрім економіки, американських виборців хвилюють майбутнє демократії (73%), охорона здоров’я (68%) та імміграційна політика (59%). Республіканці традиційно зосереджуються на питаннях міграції та злочинності, тоді як прихильники демократів – на медицині, освіті та захисті демократичних інституцій.
Явка виборців є важливим фактором, оскільки на мідтермах вона традиційно нижча, ніж на президентських виборах. Республіканська партія має суттєву перевагу у фінансуванні кампанії, отримавши значні кошти, зокрема від Ілона Маска. Це свідчить про те, що республіканці мають фінансові та медійні можливості для мобілізації своїх прихильників.
Американські проміжні вибори матимуть далекосяжні наслідки для України. Новий склад Конгресу визначатиме рішення щодо військової допомоги, фінансування та санкцій проти Росії. Історія з російським дизелем показує, наскільки тісно внутрішньоамериканська виборча боротьба може переплітатися з українськими інтересами.
За даними порталу: 24tv.ua