Президент Чаду Махамат Ідрісс Дебі в п’ятницю помилував колишнього прем’єр-міністра та лідера головної опозиційної партії Суккеса Масру, а також вісьмох інших опозиційних лідерів, які перебували у в’язниці.
Дебі очолює Чад з 2021 року, взявши на себе керівництво військовим перехідним періодом після смерті свого батька, якого вбили повстанці після 30 років правління центральноафриканською країною.
Масра, один із найзапекліших критиків президента, рік тому був засуджений до 20 років ув’язнення за розпалювання ненависті, ксенофобії та підбурювання до вбивства.
Вісім інших лідерів партій належали до Консультативної групи політичних акторів (GCAP), головної опозиційної коаліції, яка була розпущена Верховним судом у квітні. Їх було ув’язнено у травні на вісім років за звинуваченням у підбурюванні до повстання.
Згідно з указом, опублікованим на сторінці президента у Facebook, президентське помилування передбачає «повне звільнення засуджених від тюремних термінів».
«Ми дякуємо президенту республіки за те, що він подолав перешкоди та обрав шлях національної єдності, яка зараз формується», — заявив Ндолембай Саде Нджесада, віце-президент партії Масри «Трансформери». «Ми сподіваємося нарешті сісти за стіл, щоб просувати мир», — додав він.
Як і інші опозиційні діячі, 42-річний економіст Масра втік з Чаду після того, як армія та поліція відкрили вогонь по демонстрантах, які протестували проти продовження політичного перехідного періоду під керівництвом правлячої хунти Дебі у жовтні 2022 року.
Масра повернувся з вигнання та підписав угоду про примирення з Дебі, перш ніж був призначений прем’єр-міністром за п’ять місяців до президентських виборів 2024 року.
Дебі був обраний главою держави, отримавши трохи більше 60% голосів на спірних виборах, які бойкотувала більшість опозиційних партій.
Масра змагався з Дебі на цих виборах, посівши друге місце з майже п’ятою частиною голосів, проте заявив про свою перемогу. У травні 2025 року його заарештували, а через три місяці засудили до 20 років ув’язнення в рамках процесу, який організація Human Rights Watch назвала політично вмотивованим.