Путіна лиш присоромили: чому саміт БРІКС став провальним для Росії Віра КоновалОсновні тези
- Саміт БРІКС у Казані став провальним для Росії. Кілька лідерів проігнорували зустріч, а ініціативи Путіна не отримали підтримки.
- Крім того, прем’єр Індії Нарендра Моді закликав Путіна завершити конфлікт в Україні, підкреслюючи нейтральну позицію Індії.
У російській Самарі проходить саміт БРІКС. Туди з’їхалося кілька важливих для Росії світових лідерів, однак чимало хто проігнорував зустріч.
Втім не це стало справжнім розчаруванням для Росії. Низка ініціатив, які пропонував Путін, з тріском провалилися. Детальніше про перебіг саміту 24 Каналу розповів російський опозиційний політик Геннадій Гудков.
Чому саміт БРІКС став провальним для Росії
Впродовж 22 – 24 жовтня у Казані відбувається саміт БРІКС. Туди через травму не зміг приїхати президент Бразилії, а також президент Сербії, заявивши, що у нього є важливіші зустрічі. Крім того, відмовився на зустріч приїхати і лідер Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.
“Важливим був не лише початок саміту 22 жовтня, а й 21 жовтня. Тоді відбулася зустріч на рівні міністрів фінансів, де мали визначити основні цілі – для чого вони взагалі зібралися. Але ця зустріч відбулася без деяких найголовніших міністрів, зокрема Індії. Ймовірно, зустріч проігнорували, бо просто не мали чого сказати”, – пояснив Геннадій Гудков.
Що таке БРІКС
БРІКС – це насамперед фінансовий союз, завданням якого був нібито “захист” світової торгівлі від диктату долара та євро. Таку ціль обрала низка країн, які вважали, що їхні економіки настільки потужні, що вони мають мати власну фінансову систему. Насамперед мовиться про Китай, Індію та частково Росію.
Державами-членами БРІКС є Китай, Індія, Росія, Бразилія, ПАР, Єгипет, Ефіопія, ОАЕ та Іран. Також є 15 країн, які подали заяву на вступ до альянсу. Ще 17 країн висловили зацікавленість до приєднання до БРІКС.
Я вважаю, що цей саміт закінчився якщо не провалом, то просто нічим. Тому що на цій зустрічі низка країн заявили, що вони не виступають проти долара, а просто хочуть доповнити міжнародну платіжну систему кількома новими валютами. Вони загалом й засудили політичну частину, бо Путін намагався показати, що війна необхідна. Але від цього всі відхрестилися, як чорти від ладану,
– наголосив Гудков.
Як наслідок, Індія, Бразилія та ПАР не підтримали ініціативу Путіна щодо коаліції проти долара США.
Позиція Індії та підсумок саміту
Цікаво, що прем’єр Індії Нарендра Моді й узагалі сказав Владіміру Путіну, що той якомога швидше має закінчити “конфлікт” в Україні та прагнути до встановлення миру.
Та й загалом Індія доволі намагається дотримуватися нейтрального статусу, її економіка є п’ятою у світі. Вона також є геополітичним суперником Китаю і багато у чому спирається на Захід.
Насправді, якщо Індія будує демократію, наслідуючи парламентську систему Великої Британії, то незрозуміло, що вона робить у “клубі” авторитарних держав. Як і Бразилія. Ці дві країни якось випадають з логічного ланцюжка у БРІКС,
– зауважив Гудков.
До того ж Індія не підтримує Путіна у важливому питанні, адже не хоче бачити перетворення БРІКС на антиамериканську організацію, де домінували б Росія і Китай.
“Загалом саміт закінчився “пшиком”. Не можна сказати, що він був провальним, для Путіна це й узагалі був бенефіс. До нього приїхав і товариш Сі (Цзіньпін – 24 Канал), і добрий дядечко Моді, й інші лідери, а Росія нібито може впливати на міжнародні ринки. Але ділом це не було підтверджено”, – підсумував політик.
Источник: www.24tv.ua
