Пил із Сахари може повернутися: синоптики пояснили, чи можна називати явище пиловою бурею Ірина ЧеботніковаОсновні тези
- Піл із Сахари накрив Європу у березні 2024 року, зумовивши погіршення видимості та імлу.
- Пилова буря в Україні утворилася з потоків із північних районів Африки, але не була бурею за визначенням синоптиків.
- Пил із Сахари може подорожувати тисячі кілометрів, впливаючи на клімат, екосистеми та здоров’я людей.
В Україну може повернутися пил із Сахари / Колаж 24 Каналу, фото ілюстративні
Наприкінці березня 2024 року Європу накрила пилова буря, принесена з пустелі Сахара, що на півночі Африканського континенту. Вона супроводжувалася імлою та погіршеною видимістю.
- 1 Чи можна назвати пил із Сахари піщаною бурею
- 2 В Україні радше була імла, а не буря
- 3 Як пил дістається аж до України
- 4 Наскільки небезпечною є пилова буря для людей
Таке природне явище відбувається не вперше, та все ж багатьом воно не зрозуміло. В Україні 1 квітня пил накрив одразу декілька регіонів: спершу Південь, потім Центр, а згодом і Захід. Мережу сповнили мальовничі, а часом моторошні фото.
Чи можна назвати пил із Сахари піщаною бурею
Звісно ж, усіх цікавило, наскільки безпечно кілька днів дихати пилом. Водночас синоптики не спішили називати пил із Сахари саме бурею. І це також викликало запитання в пересічних людей.
Згідно з інформацією ДСНС України, упродовж 31 березня – 1 квітня 2024 року в атмосфері на висоті 1 – 2 кілометри над Україною спостерігалися південно-західні потоки, які переносили дуже тепле і запилене повітря з північних районів Африки.
В цей же період на території України метеорологічні станції фіксували імлу (скупчення завислих у приземному шарі атмосфери твердих частинок пилу, диму та згару, що спричиняє погіршення видимості), метеорологічна дальність видимості була 10 кілометрів.
Еколог Владислав Михайленко, з яким поспілкувався The Ukrainian Review, пояснив, що є різні підходи до визначення бурі.
Наприклад, визначення, яке дає Всесвітня метеорологічна організація, має такий вигляд: A dust storm is an ensemble of particles ofdust or sand energetically lifted to great heights by a strong andturbulent wind (WMO, 2017).
“Погодьтеся, це досить розмите поняття. У той самий час як синоптики Українського гідрометцентру зауважують, що для пилової бурі швидкість вітру має бути вищою за 12 метрів на секунду, а тривати це має 3 години й більше”, – пояснює еколог.
Натомість The United Nations Office for Disaster RiskReduction (UNDRR) надає класифікацію пилових бур, виходячи з двох основних критеріїв: видимість та вузли (knots, kt).
Українцям зрозуміліші не вузли, а метри на секунду.
Класифікація пилових бур:
- light піщана або пилова буря: тут видимість сягає менше ніж 3000 метрів, а пориви вітру більші або дорівнюють 10 метрам на секунду;
- moderate піщана або пилова буря: видимість менш як 1500 метрів, а пориви вітру більші або дорівнюють 15 метрам на секунду;
- heavy піщана або пилова буря: видимість менше ніж 500 метрів, пориви вітру більші або дорівнюють 20 метрам на секунду.
Тож, якщо виходити з цього визначення, в Україні не було саме бурі.
У Києві 2 квітня були швидкості вітру 15 – 20 метрів на секунду – це, на мою думку, коректно назвати пиловою бурею. Натомість в Одесі вітер був спокійний, і пил просто літав у повітрі й осідав на землю, авто тощо. Тут більше пасує термін “пилова хмара” або “запилення”,
– додає еколог Владислав Михайленко.
У Міністерстві захисту довкілля, куди The Ukrainian Review відправив запит, говорять, що стихійне явище – сильна пилова буря – метеостанціями не фіксувалося.
2 – 3 квітня 2024 року переміщення холодного атмосферного фронту з заходу на схід країни обумовило небезпечні пориви вітру 15 – 22 метри на секунду. Перед фронтом в приземному шарі висотою 10 – 20 метрів пориви вітру короткочасно здіймали пил та пісок вже на території України, погіршувалась видимість.
В Україні радше була імла, а не буря
Синоптикиня Укргідрометцентру Анжеліка Ганчук в ефірі “Радіо Культура” пояснювала: явище, яке спостерігалося в Україні, коректніше називати імлою, а не пиловою чи піщаною бурею. Зокрема тому, що переважна більшість пилу в повітрі над Україною була місцевого походження.
Піщана буря спостерігалася саме в Сахарі, у період з 21 по 25 квітня. Вона характеризувалася винесенням в атмосферу значної кількості піску. Пориви вітру переміщувалися з тих широт через Середземне море на Центральну Європу і тоді вже в Україну. А Європу накрила вже пилова буря – тобто в атмосфері залишилися найдрібніші піщані частинки.
“Коли ми спостерігали піщану бурю над Сахарою, то за 5 днів в атмосферу поступово здійнялася дуже велика кількість частинок піску. І навіть коли вітер проходив над Середземним морем, частина піску осідала. Але пил все одно потрапив у Європу, ще й настільки інтенсивно, що піднявся до тих широт, де знаходиться Скандинавія”, – розповіла синоптикиня.
Варто додати, що пил із Сахари розносився Європою майже до кінця місяця. Наприклад, 24 квітня він дістався Греції, й там спостерігалася характерна імла помаранчевого забарвлення.
Як пил дістається аж до України
Це аномальне явище, але воно не є унікальним. Адже щороку із Сахари виноситься від 60 до 200 мільйонів тонн мінерального пилу. Пісок швидко падає назад на Землю, бо його частинки більші. А от пил, що є найменшими частинками, іноді може подорожувати на тисячі кілометрів. У 2020 році Сполучені Штати пережили наймасштабнішу в історії Сахари пилову бурю, яку експерти назвали “Годзіла”.
Це природне явище діє як противага потеплінню від парникових газів, демонструючи, як пустельний пил може впливати на глобальну температуру.
Цьогоріч пил із Сахари дійшов до Європи та Північної Америки, що глибоко вплинуло на глобальні екологічні системи. Трансконтинентальні подорожі пилу впливають на клімат, біологію океану та екосистеми далеко від свого джерела, кажуть у Міністерстві захисту довкілля.
Але щоб пил із Сахари дійшов до України, мають збігтися декілька умов. Щоб пилова хмара високо піднялася, має бути висока інтенсивність вітру. І мають бути синоптичні умови, щоби пил міг помандрувати.
За словами синоптикині Анжеліки Ганчук, навесні найбільш сухо та вітряно, тож такі явища фіксують саме в ці місяці.
Найсприятливіша умова для пилових і піщаних бур – це сухість. І навіть без пилу з Сахари в Україні періодично фіксують пилові бурі в посушливих регіонах, тобто на Сході та Півдні. В умовах сухого клімату сильні пориви вітру здіймають пилові частинки в атмосферу.
Наскільки небезпечною є пилова буря для людей
Для того щоб становити реальну загрозу для населення, буря має тривати понад три години. Найнебезпечніша буря там, де вона утворилася, найчастіше мова про пустелю. Там може бути настільки сильний вітер, що вириває дерева з корінням.
На щастя, для України не було загрози, бо до нас пил дістався значно пізніше і в повітрі було менше домішок. А еколог Владислав Михайленко і поготів зауважує: небезпека від бурі є, але її не треба перебільшувати. Вітер із Сахари не становить глобальної загрози, а пил небезпечний для людей із респіраторними захворюваннями. Утім, і пил за сприятливих умов достатньо швидко осідає, тому якість повітря відновлюється.
Проте погіршення видимості під час пилової бурі може спричиняти порушення в роботі транспортної та авіаційної систем.
Візьмімо для прикладу суперпилову бурю 2021 року у Східній Азії: у Монголії було зареєстровано 10 смертей, 12 провінцій на півночі Китаю постраждали, тисячі авіарейсів були припинені, а системи громадського транспорту зупинені. Крім того, пилові бурі можуть знищити верхній шар ґрунту, завдати шкоди посівам, затримати транспортування, порушити торгівлю та зменшити рекреаційну цінність ландшафтів. Але для цього треба умови саме пилової бурі,
– пояснює експерт.
Моніторинг стану забруднення атмосферного повітря на мережі гідрометеорологічних організацій проводиться згідно з методичними вказівками у 35 містах України. За даними моніторингу радіаційного фону, що здійснюється стаціонарними постами спостереження 4 рази на добу, по всій території України відхилень від нормативних значень після зазначеного метеорологічного явища не зафіксовано.
Державною установою “Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України” були надані рекомендації територіальним закладам системи громадського здоров’я щодо моніторингу атмосферного повітря по території всієї України.
За даними проведеного моніторингу запиленості атмосферного повітря, показники на піку ситуації перевищували нормативний у 2 – 3 рази в окремих точках.
“Разом з тим слід зазначити, що ситуація була короткостроковою і значного впливу на стан громадського здоров’я не встановлено, окрім можливих деяких проявів загострень хронічних легеневих хвороб в окремих осіб”, – пояснюють у Міністерстві захисту довкілля.
Загалом пориви вітру, що супроводжуються здійманням піску в атмосферу, є характерним для пустельних регіонів. Аномальною у цьому контексті є дальність занесення пилу. Адже, якщо на території Африканського континенту такі явища можуть спостерігатися досить часто, то на територію Європи чи Американського континенту вони поширюються раз на кілька років.
Тому говорити про якусь суттєву шкоду від таких бур не можна. Експерти запевняють, що суттєвої шкоди запилення може завдати, якщо триває кілька годин поспіль. А оскільки європейський клімат більш вологий і помірний, наслідки не будуть відчутні.
Наявність пилу не означає, що поріг забруднення атмосферного повітря буде перевищений. В Україні за цим можна слідкувати на офіційних ресурсах, як-от “Екозагроза”, а також на офіційних ресурсах Укргідрометцентру та ДСНС України.
Источник: www.24tv.ua
