Автор колонки:
Коли мова заходить про безпілотні системи, більшість людей одразу уявляє собі дрони в небі. Однак, справжня трансформація сучасної війни відбувається не лише у повітряному просторі. На землі просто зараз зароджується новий клас бойових помічників – наземні роботизовані комплекси.
Автор колонки:
Коли мова заходить про безпілотні системи, більшість людей одразу уявляє собі дрони в небі. Однак, справжня трансформація сучасної війни відбувається не лише у повітряному просторі. На землі просто зараз зароджується новий клас бойових помічників – наземні роботизовані комплекси.
Підрозділ “Фенікс” є одним із тих, хто активно інтегрує цю технологію в бойову діяльність, перетворюючи її з експерименту на буденну практику. Детальніше про це читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Які НРК використовує “Фенікс”
Хочу одразу зазначити: з міркувань безпеки ми не будемо розкривати конкретні моделі. Однак, ми окреслимо загальну картину та розкажемо, як саме ці механізми можуть бути задіяні у бойовій роботі підрозділу.
У своєму арсеналі “Фенікс” має окрему лінійку НРК, які постійно вдосконалюються нашими інженерами. Це як НРК на легких гусеничних шасі, так і більш потужні колісні платформи. Ці пристрої здатні транспортувати вантаж вагою від кількох десятків до кількох сотень кілограмів. Усі вони обладнані дистанційним керуванням, можуть бути оснащені тепловізійними камерами для роботи в темний час доби, а деякі – навіть легким бронезахистом для захисту від уламків.
Важливо розуміти: це не просто “радіокерована іграшка”, придбана в магазині. Кожен НРК проходить повний цикл підготовки: інженери ретельно перевіряють ходову частину, комунікаційні системи, встановлюють додаткове обладнання відповідно до специфіки поставленого завдання.
Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати
Наприклад, для виконання логістичних завдань платформа може бути обладнана збільшеним вантажним відсіком, а для транспортування поранених – спеціальними кріпленнями для носилок і навіть броньованими капсулами.
Наші оператори НРК – це окремий напрямок спеціалізації. Після обов’язкової базової загальної військової підготовки військовослужбовці, які виявили бажання керувати НРК, проходять навчання під наглядом досвідчених операторів. Вони отримують короткі, але чіткі інструкції, знайомляться з бортовим обладнанням, проходять тренування в умовах, максимально наближених до бойових. Після цього пілот може спробувати свої сили безпосередньо під час виконання логістичної операції. Спочатку – як другий член екіпажу, а згодом – як основний оператор.
У нас вже є чимало успішних прикладів, коли вчорашній новачок у цій справі сьогодні стає досвідченим наставником для своїх товаришів по зброї.
НРК чи людина: хто і коли ефективніший?
Це ключове запитання, яке часто ставлять цивільні: навіщо робот, якщо існує особовий склад? Відповідь проста: існують завдання, де залучення людини створює невиправданий ризик. І саме тут НРК є незамінними, зберігаючи життя та здоров’я військовослужбовців та дозволяючи мінімізувати втрати.
Що НРК робить краще?
Що залишається за оператором?
Історії застосування НРК на фронті
Найкраще про бойове використання НРК розповідають конкретні випадки. Як ми вже зазначали, одна з важливих функцій НРК – це евакуація поранених з небезпечних територій. Одного разу, під час логістичної операції на Костянтинівському напрямку, оператор НРК Кирило “Брекет” отримав запит про допомогу від суміжного підрозділу. “Сусіди” повідомили Кирила, що під час ротації особового складу на їх позицію було здійснено атаку ворожого FPV-дрона, внаслідок чого один із бійців отримав поранення ніг і не міг самостійно пересуватися.
До точки, звідки його могли б забрати автотранспортом, був не один кілометр, і доставити його туди фізично було неможливо. Тому й звернулися по допомогу до нашого пілота.
“Брекет” скоригував свій маршрут – комплекс щойно доставив на позицію боєприпаси та мав повертатися до місця дислокації. НРК під його керуванням дістався позиції “суміжників”, бійці поклали свого пораненого товариша на платформу, захистили його бронежилетами, максимально замаскували та дали команду на початок руху. За кілька годин поранений вже перебував у медичному пункті, де йому було надано необхідну допомогу.
І це не поодинокий випадок. Оператори НРК прикордонного підрозділу “Фенікс” неодноразово транспортували поранених бійців з суміжних підрозділів. Були випадки, коли доводилося евакуювати й своїх побратимів. Зокрема, на початку 2026 року на тому ж напрямку, під час виходу з позицій, один із наших військовослужбовців зазнав атаки ворожого дрона. Він отримав незначні ушкодження, але самостійно пересуватися на той момент не міг.
Негайно надійшла команда про необхідність вивезення бійця з небезпечної зони. Туди було направлено спеціально обладнаний комплекс із броньованим захистом, призначений саме для евакуаційних операцій. Нашого пораненого пілота його ж побратими на місці розмістили у спеціальний броньований бокс, закрили та надали дозвіл на виїзд. Сьогодні наш побратим продовжує нести службу.
На жаль, на війні бувають і непоправні втрати. На відміну від нашого ворога, українська армія не залишає своїх полеглих героїв на полі бою. Однак, виносити тіло загиблого побратима під ворожим вогнем – це додатковий ризик для власного життя.
У таких ситуаціях НРК є вкрай важливими та корисними засобами. І коли виникає така потреба, оператори НРК виконують подібні гуманітарні місії на запит суміжних підрозділів.
Якщо говорити про основні завдання НРК у підрозділі “Фенікс”, то це саме логістичні операції – це наші “сталеві мурахи”, якщо можна так висловитися. За їхньою допомогою на позиції доставляються засоби ураження, боєприпаси, генератори, пальне, продукти харчування та необхідне для функціонування кожної конкретної позиції обладнання. У разі потреби, саме завдяки таким комплексам відбувається передислокація позицій.
Важливим аспектом у цьому плані є безпека, адже якщо НРК було виявлено та уражено, постраждає лише техніка, а люди залишаться живими та неушкодженими. Це надзвичайно важливо в ситуації, коли ворог повністю контролює повітряний простір своїми дронами.
Звісно, зараз проводяться експерименти та триває робота в інших потенційних сферах застосування НРК. Зокрема, щодо дистанційного мінування логістичних шляхів противника, ударних операцій із використанням НРК-камікадзе тощо. Втім, цей напрямок наразі досліджується, і говорити про нього широко ще зарано.
Як НРК може розвиватися далі
На даний момент можна окреслити декілька напрямків, у яких НРК можуть розвиватися в найближчі роки. І тут ми поговоримо саме про ймовірні сценарії розвитку цієї галузі, які були б надзвичайно корисними на передовій.
По-перше, автономність платформи. Сьогодні наші роботизовані комплекси керуються оператором дистанційно. Це вже крок уперед, адже все починалося з керування НРК оператором, який перебував безпосередньо біля комплексу, що створювало додаткові ризики. Втім, майбутнє – за механізмами, які здатні самостійно рухатися за заздалегідь визначеним маршрутом, оминаючи можливі перешкоди та розпізнаючи потенційні загрози.
Звісно, це вимагатиме інтеграції штучного інтелекту та комп’ютерного зору, певного періоду “навчання” таких систем, але це надасть можливість зробити логістику на передньому краї ще безпечнішою. І такі зміни є цілком реальними вже у найближчому майбутньому.
Також ми стикаємося з важливим викликом: захист НРК за допомогою систем РЕБ та дронів. Зокрема, ми неодноразово вже говорили про те, що головною загрозою для комплексів сьогодні є ворожі FPV-дрони. Платформа, яка рухається повільно, є легкою ціллю для таких засобів. Тому необхідно попрацювати над інтеграцією окопних систем РЕБ безпосередньо на борт НРК, щоб створити певний захисний “купол” безпосередньо над механізмом. Це не вирішує всіх проблем, але може значно збільшити термін “життя” та функціонування кожного окремого НРК.
Крім того, важливим елементом у подальшій еволюції НРК є розширення їхнього функціоналу. Якщо сьогодні НРК – це переважно логістика та евакуація, то в недалекому майбутньому це може бути також мобільний вогневий засіб, ретранслятор зв’язку, система встановлення мін або наземний розвідник.
Ще один доволі важливий пункт – це інтеграція роботи наземних роботизованих комплексів у єдину екосистему з іншими засобами. Так само, як наші повітряні дрони працюють у єдиному для всіх підрозділів розвідувально-ударному контурі, наземні платформи мають стати частиною цієї системи.
Повітряна розвідка виявляє загрозу, НРК доставляє боєприпаси або евакуює пораненого, ударний дрон прикриває його з повітря. Усе це – під керуванням єдиного командного пункту та у тісній взаємодії з суміжними підрозділами, які можуть бути залучені на будь-якому етапі такої координації.
Сьогодні, спостерігаючи за тим, як наші “сталеві мурахи” долають прифронтові шляхи, доставляючи воду та боєприпаси хлопцям на “нуль”, приходимо до усвідомлення найголовнішого: ми є свідками народження нового роду військ. Ще на початку повномасштабного вторгнення ніхто не сприймав “Мавіки” та FPV-дрони як серйозну зброю, а сьогодні це окремий рід сил. Так само й НРК мають усі передумови для того, щоб найближчим часом стати важливою складовою будь-якого бойового підрозділу та розростися до нової одиниці у складі Сил оборони.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua