Автор колонки:
При підготовці до експорту український виробник оборонної продукції мусить брати до уваги не лише наявність зарубіжного замовника. Зокрема, важливо враховувати, які технології передаються разом із продукцією та який контроль Україна зберігає після такого передання.
Автор колонки:
При підготовці до експорту український виробник оборонної продукції мусить брати до уваги не лише наявність зарубіжного замовника. Зокрема, важливо враховувати, які технології передаються разом із продукцією та який контроль Україна зберігає після такого передання.
Згідно із загальними правилами державного експортного контролю, вивезення товарів військового призначення та подвійного використання було можливим і раніше. 1 липня 2026 року уряд ухвалив постанову № 875, якою затвердив окремий порядок таких міжнародних передач на період воєнного стану. Для виробників цей документ може стати корисним інструментом, але його практична цінність залежатиме від можливості заздалегідь оцінити терміни, витрати та обсяги виробництва. Детальніше – в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Умови нового порядку
Порядок № 875 не стосується будь-якого експорту оборонної продукції. Він охоплює товари військового призначення та подвійного використання, окремі товари поза переліками, якщо існує ризик їхнього застосування для створення зброї масового ураження, військового кінцевого використання у країнах з ембарго та передачу технологій.
Отже, виробнику недостатньо мати покупця та проєкт угоди. Спочатку потрібно з’ясувати, чи підпадає під дію Порядку сама операція: товар чи технологія, їхній статус, держава призначення, документи від іноземної сторони та статус самого виробника.
Порядок також встановлює мінімальну вартість експорту товарів – не менше 15 мільйонів гривень. Для серійних поставок це може бути прийнятною умовою, однак для першої партії або меншого виробника – обмеженням, яке впливає на переговори ще до подання заявки. Для складових частин і комплектувальних виробів цей поріг не застосовується.
Якщо Telegram заблокують Не губіть 24 Канал – підписуйтеся на нас у WhatsApp Додати Державні контракти та критичні товари
Спеціальна процедура пов’язана з державами, з якими Україна має договори, меморандуми чи інші документи про співпрацю у сфері оборонних технологій, виробництва, постачання або технологічного обміну. Перелік таких держав затверджує МЗС за погодженням із Міжвідомчою комісією. Окремо Міноборони за погодженням із Міжвідомчою комісією затверджує перелік критичних товарів і технологій, експорт яких може становити загрозу обороноздатності та національній безпеці України. Якщо товар або технологія потрапляє до такого переліку, це може бути підставою для відмови у видачі дозволу.
Саме тут виникає одна з ключових невизначеностей для виробника. Переговори з іноземним партнером можуть розпочинатися за одних умов, а подання документів відбуватися вже тоді, коли оцінка товару державою змінилася.
Дозвіл видає ДСЕК. Загальний термін розгляду заяви – до 30 календарних днів, і в цей термін має увійти міжвідомче погодження: позиція Міноборони, а також висновки СБУ, СЗР та розвідувального органу Міноборони. Для виробника залишається питання, як розгляд працюватиме на практиці у складних заявках, наприклад, щодо технологій або операцій, де є паралельний інтерес державного замовника. Саме тут швидкість процедури залежатиме від того, наскільки узгоджено органи застосовуватимуть нові правила.
Державне замовлення і виробничі обсяги
Найбільш чутлива частина нового порядку – зв’язок експорту з потребами оборони України. Якщо Міноборони або інший державний замовник має намір закупити відповідні товари, це може бути підставою для відмови у видачі дозволу. Виробник може зняти цю підставу, якщо надасть письмові гарантії постачання таких товарів для потреб оборони України в обсягах і строки, визначені державним замовником.
Це логічне правило для воєнного часу, але для виробників воно змінює підхід до експортного планування. Компанії потрібно ще до подання заяви розуміти, чи вистачить виробничих потужностей на два напрями: державний контракт і зовнішня поставка. Інакше експортний договір може створити ризик невиконання зобов’язань перед державою.
Передача технологій та реекспорт
Передача технологій у новому порядку здійснюється без відчуження майнових прав або продажу технології, крім певних передбачених випадків. Однак Міжвідомча комісія розглядає заяви щодо відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності або продажу технологій. Порядок називає орган, але виробникам ще потрібно буде зрозуміти, за якими критеріями оцінюватимуться такі операції.
Також варто окремо враховувати сплату 20% вартості товарів, виготовлених за передовими технологіями, у разі їх реекспорту до третіх країн. Для окремих моделей співпраці це може суттєво вплинути на їхню комерційну привабливість.
Значення змін для виробників
Новий порядок не слід сприймати як просте відкриття експорту. Це інструмент для компаній, які можуть заздалегідь підтвердити готовність до такого передання: визначити товар чи технологію, перевірити державу призначення, оцінити виробничі обсяги та врахувати витрати.
Для ринку це може бути корисним кроком. Але реальна цінність порядку залежатиме від практики його застосування. Якщо підходи державних органів будуть послідовними, а критерії розгляду – зрозумілими для бізнесу, процедура може стати робочою. Якщо ні, виробники отримають не стільки спрощення, скільки ще один складний етап у плануванні експорту.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua