Відомий білоруський опозиціонер, заступник керівника Об’єднаного перехідного кабінету та керівник Народного антикризового управління Білорусі Павло Латушко в ефірі 24 Каналу прокоментував останні події в Білорусі, де режим Лукашенка веде складну гру, заграючи з різними сторонами.
На тлі голосування в США за жорсткі тарифи щодо Росії та її союзників, представник Дональда Трампа Джон Коул знову відвідав Мінськ. Під час переговорів з Олександром Лукашенком було досягнуто домовленості про звільнення 25 ув’язнених в обмін на зняття американських санкцій з підприємств “Лакофарба” та “Беллесбумпром”.
Павло Латушко розповів про значення цієї події та її потенційні наслідки. Текстова версія розмови білоруського опозиціонера з журналісткою Іриною Узловою – на 24 Каналі.
Переговори Лукашенка зі США та звільнення політичних в’язнів
Як ви оцінюєте візит спецпосланця Трампа Коула? Що виторговує цього разу Лукашенко і якою ціною?
Звільнення кожного білоруса, громадянина Білорусі чи іноземця, який перебуває під арештом у Лукашенка, – це завжди позитивна подія, яка рятує життя. Однак, очікування від цих переговорів не справдилися. Спецпосланець Коул сподівався на звільнення сотень політичних в’язнів, проте було випущено лише 25 осіб.
Лукашенко обрав для звільнення спеціальну групу: журналістів, відомих діячів, аналітиків, адміністраторів Telegram-каналів та музикантів. Їх депортували з країни, оскільки режим не хоче, щоб ці впливові особи залишалися в Білорусі та мали змогу впливати на внутрішньополітичну ситуацію.
Під час переговорів Лукашенко поводився зухвало, навіть агресивно, кидаючи претензії представнику Трампа. Він заперечував наявність політичних в’язнів у Білорусі, стверджуючи, що всі ув’язнені порушили закон. Проте, правозахисники спростували його слова, повідомивши, що з моменту останнього великого звільнення політв’язнів 19 березня цього року, до зустрічі з Коулом було визнано політично ув’язненими ще 224 особи. Лукашенко фактично брехав, дивлячись в очі представнику Трампа.
Режим Лукашенка використовує практику арештів для подальших переговорів та зняття санкцій. Це не влаштовує американську сторону, яка наполягає на припиненні репресій.
Спецпосланець Трампа Джон Коул у Мінську / Фото – пресслужба Лукашенка
Лукашенко також наголосив, що громадяни Білорусі, як і іноземці, будуть ув’язнені за порушення закону, звертаючись при цьому до американського дипломата, якого раніше затримувала міліція.
Чому угоди не сталося
Лукашенко прагнув зняття санкцій з більш стратегічно важливих секторів, таких як нафтохімічна, хімічна промисловість, IT та банківський сектор, а також металургійна галузь. Проте, США не пішли на такі поступки.
Причиною зриву угоди стала ображена реакція Лукашенка на претензії щодо триваючих репресій. Крім того, вагому роль відіграла ситуація навколо війни в Україні та ескалація російських ударів, які наближаються до кордонів Європейського Союзу. На думку експертів, поява російського дрона в повітряному просторі Литви під час виїзду Коула з країни могла бути сигналом для США та Лукашенка про наявність “червоних ліній”.
Коул повільно, але планомірно ставить Лукашенка на шпагат / Фото – пресслужба Лукашенка
На тлі загострення відносин між Росією та США, Лукашенко спробував домовитися з американцями, але отримав відсіч. Джон Коул планує повернутися до Білорусі через місяць, щоб продовжити роботу над звільненням політичних в’язнів, назвавши орієнтовну цифру у 500 осіб. Однак, враховуючи позицію Лукашенка та вплив Росії, досягнення цієї мети залишається складним.
Законопроєкт Грема, політика Трампа та тиск на Росію
Ви згадали загострення між США та Росією. Це важливо. Законопроєкт Грема та Блюменталя вже має стати законом, і Трамп має його підписати. Wall Street пише, що на адміністрацію тиснули. Але багато аналітиків скептично оцінюють перспективи. Китай досить гостро реагує та каже: як ви посміли? Може, це все-таки загострення? Чому, на вашу думку?
Окрім законопроєкту Грема, спостерігається низка інших ознак загострення. Білорусь проводить постійні військові навчання біля кордонів Литви та Польщі. Зокрема, під час підготовки до візиту Коула в Білорусь, розпочалися навчання Західного оперативного командування біля кордону з Литвою та Польщею.
Режим перевіряє готовність військ на західних кордонах / Фото – “Ваяр”
Стосовно законопроєкту Грема, існує надія, що президент США підпише його та введе санкції, які суттєво вплинуть на фінансову систему Росії та її нафтовий комплекс. Проте, політика Дональда Трампа є непослідовною, і його рішення можуть залежати від суспільної думки та результатів майбутніх виборів у США.
Ситуація ускладнюється потенційним протистоянням виконавчої та законодавчої влади в США, якщо республіканці програють наступні вибори до Конгресу. Незважаючи на це, існує думка, що санкції проти Росії є необхідними.
Позиція Литви та Європейського Союзу
Яка роль Європи в цих переговорах?
Після візиту до Лукашенка, Джон Коул зустрівся з керівництвом Литви. Президент Литви висловив скептицизм щодо Лукашенка та безпекової ситуації. Європейський Союз, на відміну від США, вимагає системних змін у Білорусі, включаючи припинення підтримки агресії проти України.
Литва також стурбована діяльністю режиму Лукашенка, зокрема, повідомленнями про допомогу у створенні тунелів на кордоні та акти диверсій. Європа не має наміру знімати санкції з Білорусі, враховуючи зростаючу агресію Росії проти України та її наближення до кордонів ЄС.
Польща посилює оборону на кордоні з Білоруссю, направляючи додаткові військові сили. Прем’єр-міністр Латвії підтримав позицію США щодо звільнення політв’язнів, але наголосив на відсутності системних змін у Білорусі та виступив за посилення санкцій.
Наявність постійного впливу Росії на Лукашенка та його небажання йти на поступки обмежують можливість досягнення системних змін. На думку експертів, стратегічна мета Росії – розколоти Європейський Союз та зменшити його підтримку України.
Це добре, що Європа готова і санкціями палити, і нові архітектурні споруди з безпеки виникають. Канада, асоційоване членство, безпека – все теж добре.
Польща та інші країни активно діють для посилення безпеки. Прем’єр-міністр Польщі попередив про критичну ситуацію восени та взимку, оскільки Росія може завдати ударів по критично важливих об’єктах Польщі, приховуючи свою причетність. Дональд Туск закликав до єдності Європейського Союзу для підтримки України та планує відвідати Київ.
Навчання біля кордонів Польщі та Литви
Навчання біля кордонів Польщі та Литви: Мінськ каже, що це оборонні маневри. А чим вони відрізняються від попередніх? Чи є зміни в силі, характері, рівні загроз Сувалському коридору і не тільки?
За останній місяць спостерігається надзвичайно висока активність білоруських військових. Проходять навчання з бойової готовності, перевірки сил ППО, інженерних військ, включаючи форсування річок. Також відбуваються навчання ракетних військ, воєнних кореспондентів, територіальної оборони та внутрішніх військ. МВС Білорусі, яке фактично є регулярною армією, також активно залучене.
Багато з цих навчань спрямовані на боротьбу з дронами. Білоруські військові вчаться форсувати річки / Фото – “Ваяр”:
Особливу увагу привертають навчання біля Сувальського коридору – стратегічно важливого регіону на кордоні з Польщею та Литвою. Ці навчання, що проходять неподалік польського кордону, можуть розглядатися як демонстрація сили та погроза. Попри заяви Мінська про оборонний характер маневрів, вони проводяться без належного інформування ОБСЄ.
Лукашенко також підтвердив готовність оголосити мобілізацію для перевірки боєздатності збройних сил та резерву. Його заяви про підготовку до війни заради миру викликають занепокоєння, враховуючи попередній досвід.
Сукупність дій Лукашенка та Путіна, а також заяви ЄС про необхідність зміцнення оборони, свідчать про зростання напруги. Хоча реальних загроз наразі немає, така активність може бути частиною інформаційно-психологічної спеціальної операції (ІПСО) з метою дестабілізації ситуації в ЄС та підриву його підтримки України.
Ретранслятори, зв’язок та участь Лукашенка
Ретранслятори знову працюють?
На карті зафіксовано роботу чотирьох ретрансляторів у Гомельській області. Використання мобільних мереж операторів, зокрема російських SIM-карток, може дозволяти перехоплювати білоруський зв’язок та обходити системи протидії дронам в Україні.
Лукашенко мовчить і виконує накази Путіна, зокрема, не відключає вежі оператора МТС у прикордонних районах, що може свідчити про його участь у домовленостях з Росією щодо агресивних дій проти України та Заходу.
Вибори до Держдуми РФ та білоруська пропаганда
Ви чогось очікуєте після так званих “виборів” до Держдуми, які вже в деяких регіонах РФ розпочалися?
Очікується, що вибори до Держдуми РФ, як і в Білорусі, будуть сфальсифіковані, і перемогу здобуде партія “Єдина Росія”. Лукашенко намагається демонструвати високий рівень підтримки свого режиму, публікуючи опитування громадської думки з показником 87,6 відсотка. Це робиться для демонстрації лояльності Путіну.
Виступ Путіна, ймовірно, мав на меті мобілізувати росіян на вибори. Проте, низька явка може бути наслідком незадоволення громадян ситуацією в країні. Після виборів не виключено, що псевдодепутати ініціюватимуть оголошення нової мобілізації.
Подібно до цього, Всебілоруські народні збори, скликані Лукашенком, мають право ухвалювати рішення про війну та мир, а також про направлення білоруських збройних сил до третіх країн. З’явилася інформація про запровадження Лукашенком умовного безвізу для громадян Індії, що викликає занепокоєння щодо можливого залучення трудових мігрантів до збройних сил Білорусі.
Це інтерв’ю було скорочено, виправлено та відредаговане для кращого розуміння аудиторією.
Джерело: www.24tv.ua