У Німеччині пішов із життя колишній мер Москви Юрій Лужков, йому було 83 роки. Корреспондент.net згадав, чим він займався як очільник російської столиці і що говорив про Україну.
Юрій Лужков – помітна політична фігура Росії 1990-х – початку 2000-х років. Він 18 років керував Москвою, а звільнений був з формулюванням “втратив довіру”.
Саме Лужков створював партію Єдина Росія, яка стала опорою влади Володимира Путіна.
В Україні Лужкова теж добре знали, він неодноразово дозволяв собі неприємні висловлювання про нашу країну.
Політична кар’єра
На початку кар’єри Лужкова підтримував Борис Єльцин. 26 квітня 1990 року на першій сесії демократичної Мосради Лужкову запропонували зайняти посаду голови виконкому Мосради, тобто, по суті, глави столичного уряду.
Мосрада була найпершим у Радянському Союзі органом місцевого самоврядування, у якому демократичні сили отримали більшість. Але це не завадило “демократам” довірити Москву класичному радянському управлінцю – Лужкову.
Лужков усю кар’єру позиціонував себе як “стійкий господарник”. У 1992 році він уперше виграв вибори мера Москви і керував містом аж до 2010 року.
У 1990-ті роки він був одним з найпопулярніших політиків у Росії. Його політичним партнером вважався майбутній прем’єр-міністр РФ – Євген Примаков.
У 2010 році тодішній президент Дмитро Медведєв відправив у відставку мера Москви з формулюванням в указі “втрата довіри”. Як стверджував Лужков у своїй книзі – через заяви про те, що глави регіонів Росії повинні обиратися, а не призначатися, як це було з 2004-го до 2012 року. Дмитро Медведєв не висловив 10 грудня офіційні співчуття з приводу смерті Юрія Лужкова, хоча, як повідомляється, передав слова співчуття родині.
Позиція по Україні
У грудні 1996 року з ініціативи Лужкова Рада Федерації Росії визнала Севастополь частиною території Росії і кваліфікувала дії керівництва України з її відторгнення як такі, що суперечать міжнародному праву.
У 2000-ті роки Лужков фінансував проекти, спрямовані на збереження російського впливу в Криму.
Лужков завжди вважав Крим російським. Свою думку він пояснював тим, що нібито Кримська область була передана з юрисдикції РРФСР в УРСР у 1956 році “волюнтаристським рішенням” секретаря КПРС Микити Хрущова.
“У 1954 році Севастополь не увійшов до числа тих територій, які Микита Хрущов передав Україні. І ми говоримо про те, що це питання залишилося невирішеним, ми його вирішуватимемо – на користь тієї правди, тих державних позицій і того державного права, яке має Росія по відношенню до своєї військово-морської бази”, – говорив він.
Екс-голова МВС України Юрій Луценко назвав ці слова “ганебними” і рекомендував порушити кримінальну справу, а Служба безпеки України оголосила на той момент ще мера Москви “персоною нон грата” і заборонила йому в’їзд в країну.
Лужков критикував Помаранчеву революцію: “Ми бачимо цей апельсиновий підгодовуваний шабаш”. Називав Севастополь “російським містом, військово-морською базою Росії”.
Після приходу до влади Віктора Януковича у 2010 році Лужкову знову дозволили в’їзд в Україну. До Януковича він ставився з особливим пієтетом. “І я готовий зняти свою улюблену кепку, щоб бути схожим на Януковича!” – кричав колишній мер.
Корупція
Третьою дружиною Лужкова в 1991 році стала Олена Батуріна.
Батуріна – одна з найбагатших жінок Росії. Екс-власниця і співзасновник московської бізнес-імперії Інтеко, глава наглядової ради Inteco Management. Forbes оцінив її добробут в 1,1 мільярд доларів.
Уперше про Батуріну заговорили ще на початку 1990-х років. Тоді на хвилі масової приватизації з’явилася компанія Інтеко. Займалася вона, звісно ж, забезпеченням держзамовлень московської мерії. Компанія швидко здобула майже чверть московського ринку житлового будівництва, скупила низку цементних заводів і стала найбільшим постачальником цементу в Росії.
У 2003 році Ведомости підготували статтю, у якій говорилося, що московська мерія робить для дружини Юрія Лужкова “приємні винятки”. У 2004 році в аквапарку Трансвааль-парк завалилася покрівля будівлі. У результаті обвалу загинули 28 осіб, постраждали більш як сто. Видання Коммерсантъ повідомило, що на момент трагедії аквапарком повністю керувала компанія Батуріної.
“Ніде, окрім Москви, бізнес Батуріної не розвивається успішно”, – говорив російський опозиціонер Борис Нємцов.
Источник: www.ua.korrespondent.net
