- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
Американський політолог українського походження, директор Представництва Світового конгресу українців (СКУ) при ООН Андрій Добрянський дав велике інтерв’ю 24 Каналу.
У розмові з журналісткою Катериною Соляр експерт висловив своє бачення загострення подій навколо Ірану, звернув увагу на поглиблення конфлікту між Трампом і Нетаньягу, проаналізував вашингтонські “підводні течії”, оцінив перспективи запровадження потужних американських санкцій проти Росії та відзначив зміну риторики Трампа щодо війни в Україні.
24 Канал пропонує текстову версію інтерв’ю Андрія Добрянського.
Дух Анкориджа вивітрився
Давайте ще раз обговоримо наші стосунки з американським народом, з американським президентом. Тому що я спостерігаю, на території Росії випустили парфум або планують випускати парфум “Дух Анкориджа”. Вони нібито погодилися з тим, що, ймовірно, жодного духу й не було, але, тим не менш, вони не можуть відпустити цю думку і все ще не можуть відійти від телефону, оскільки, як я розумію, вони досі очікують, що президент Сполучених Штатів зателефонує їм після саміту НАТО та поділиться своїми підсумками. Але цього дзвінка все немає. Складається враження, що, знаєте, там у Білому домі відключили “плюс сім”, через яку можна було б додзвонитися до Росії.
Я вважаю, що вже минув цілий рік відтоді, як Трамп дуже оптимістично звернувся до нашого ворога, сподіваючись домовитися з ним. Але річ не тільки в тому, що наш ворог не бажав слухати Трампа, а й у тому, що він щоразу підкреслював під час телефонних розмов між Трампом і Путіним, навіть коли вони тривали до дев’яноста хвилин.
Ми щоразу знаємо, що Путін тоді звернувся та атакував Україну, напав на населені пункти, атакував цивільні об’єкти, щоб підкреслити ці двосторонні стосунки між обома лідерами. Путін, як нарцисист, хотів бути на першому місці.
І для такої людини, як Трамп, він також не хоче залишатися на другому місці у двосторонніх зв’язках чи в якомусь союзі. Отже, тут ми бачимо, що Трамп тепер не буде відкрито говорити проти ворога, але він буде посилювати, як він це робив протягом цілого року, тактичну допомогу Україні.
Він також дуже задоволений щодо тих авіасанкцій українських і бажає побачити, щоб його так званому другу Путіну неприємність тепер була не тільки для Трампа, коли щоразу він мав бачити, що цивільні об’єкти його друг атакував в Україні, а тепер Трамп знає, що неприємність повернулася до Путіна.
І чим більше буде таких атак, чим більше, ймовірно, додаткові санкції пройдуть через Конгрес, як і всі інші проблеми, з якими ворог зараз стикається, нарешті настане час, щоб Путін повернувся до якогось обговорення, щоб забути про Анкоридж, але змусити ворога нарешті сісти навпроти пана Зеленського.
Інтерв’ю з Андрієм Добрянським – дивіться відео (початок з 13:12):
Іранський трек Трампа та розкол у відносинах з Нетаньягу
Щодо коментарів Дональда Трампа, так, він останнім часом не дуже багато говорив. Можливо, він зайнятий іранською операцією, яка ніяк не завершиться. Здавалося, що ми досягли якогось фінального результату, навіть трохи встигли порадіти, тому що ціни на нафту почали знижуватися. Ми розуміємо, що Росія перестала на цьому більше заробляти, хоча з власного боку Україна робить усе можливе, щоб вона, в принципі, перестала на цьому заробляти. Я маю на увазі знищення кораблів у Чорному та Азовському морях, а також удари по російських НПЗ.
Але ми бачимо, що все знову відновилося з новою силою. Якщо говорити про іранську операцію та подальші відносини, знову ж таки, чи видно зараз, коли може бути кінець усього цього конфлікту? Бо зараз, здається, ніщо не вказує на те, що сторони готові сісти за стіл переговорів. Дональд Трамп постійно намагався посадити нас за стіл переговорів з Росією, а в результаті ніщо не вказує на те, що він готовий сісти за стіл переговорів з Іраном?
Так, і саме тому ми менше чуємо зараз про переговори з Росією, менше чуємо про Віткоффа і Кушнера. І також протягом останніх кількох тижнів, це те, що ці особи обіцяли президенту Трампу, включаючи ще віцепрезидента: “Не хвилюйтеся, пане президенте, ми все можемо вирішити. Ми матимемо мир з Іраном, і це все дуже швидко мине”.
Я думаю, неможливість переконати іранців образила президента Трампа, що він повірив цим особам. І саме тому, коли він говорить щодо України, він тепер не тільки слухає їх, але й інші голоси, і більше тепер слухає таких, як Марко Рубіо.
Він слухає його агенції, як ЦРУ та інші, щоб він зрозумів, яка атака зараз відбувається там, як Україна посилює свої атаки. Він не слухає Віткоффа, який вічно хоче відвідати Санкт-Петербург і мати там особисті переговори. Але оскільки ті особи не змогли його заспокоїти щодо Ірану, він тепер має звернутися до інших членів своєї команди, щоб вирішити, як там закінчити війну.
Я думаю, це будуть знову максимальні атаки – чи то бомбардування острова Харк, чи інших енергетичних об’єктів. Він також, як і з Путіним, хотів мати максимальний тиск військовими ударами, щоб нарешті іранці сіли й мали якесь домовленості.
Я думаю, це буде менш ефективно для нього, ніж він очікував, і ніж він бачив у Венесуелі, де він знайшов урядовців, готових співпрацювати з ним. А в Ірані це переважно фанатики, терористи в їхньому уряді, тому вони не мають наміру мати мирну угоду з Америкою. Вони б хотіли знищити Америку як всесвітню систему.
Також журналісти писали про те, що виник, як вони назвали, скандал у благородному сімействі, маючи на увазі Трампа і Нетаньягу. На цьому ж фоні, нібито Трамп закликав Нетаньягу вивести війська із Сирії та Лівану, і що там вони теж не знайшли спільних точок. Ну і відповідно, що зараз цей скандал так розширюється і набирає масштабів. Наскільки він може бути серйозним?
Ми побачимо через кілька днів. Бо, за нашим розумінням, пан Нетаньягу прилітає до Америки на похорон Ліндсі Грема, і він має мати зустріч у Білому домі за закритими дверима, де обидва, Трамп і Нетаньягу, можуть безпосередньо обговорити те, що, як ви згадали у статті, було дуже неприємним непорозумінням між ними обома.
Я думаю, що чим далі ми просуваємося в цій війні, чим більший розкол між Ізраїлем і Америкою, незадоволення Трампа тим, що Ізраїль обіцяв йому швидке завершення, якого не існує, це залишиться проблемою для Ізраїлю в майбутньому.
Ми знаємо, що вони ще мають свої вибори у жовтні. Я думаю, одна частина цієї зустрічі буде проханням від Нетаньягу, щоб Трамп підтримав його знову і його партію в жовтні. Але ми побачимо, чи президент Трамп серйозно незадоволений ним.
Законопроєкт Ліндсі Грема та внутрішньополітичні ігри в Конгресі
Згадаємо Ліндсі Грема, тому що знову ж таки про його законопроєкт, мені здається, заговорили більше після того, як Ліндсі Грем пішов з життя, ніж говорили до. Ліндсі Грем хотів довести його до фінального завершення, але за свого життя не зміг цього зробити. Але тепер кажуть, що туди внесені зміни і, відповідно, ну, я б не назвала його пом’якшеним законопроєктом, тому що замість 500 відсотків написали 100 відсотків мит.
Там також Дональд Трамп сказав про те, що туди можуть додати Іран разом з “Хезболлою” для того, щоб його ухвалити. На вашу думку, цей законопроєкт матиме продовження? Чи матиме він можливість ухвалення? І чи будуть туди додаватися ще сторонні, скажімо так, організації? Чи буде додаватися Іран для того, щоб він був ухвалений у підсумку?
Так, спочатку над цим законопроєктом працювали понад рік. Минулого року в липні, у 2025 році, був день народження Ліндсі Грема раніше в місяці, коли він хотів запропонувати перше читання, але це тоді було заблоковано. І до сьогоднішнього дня Ліндсі Грем працював, щоб знайти різні компроміси. І, як ви сказали, буде змінена мова щодо того законопроєкту, який ми всі чули минулого року. Тож фінальний варіант ми ще чекаємо, щоб усі зрозуміли, які компроміси були зроблені і що там буде включено.
Існує дуже велика підтримка, двопартійна підтримка [України], і специфічно, щоб це сталося як данина пам’яті Ліндсі Грема. Але, на жаль, як і будь-яке законодавство в Америці, будь-яке законодавство, яке підтримує Україну чи допомагає Україні, це все залежить не від підтримки України чи протистояння Росії, а від внутрішніх політичних непорозумінь.
І зараз сам президент Трамп, навіть якщо він казав, що підтримує цей законопроєкт, він так само виступає проти ухвалення будь-яких законопроєктів перед тим, як Конгрес ухвалить його запропонований законопроєкт, який би передав йому право на все голосування в Америці. Це є його головний пріоритет.
Це заморожує всю роботу Конгресу зараз, в якій вони не можуть нічого просунути вперед, оскільки Трамп контролює деяких членів його партії, і вони постійно пропонують включити положення цього законопроекту до кожного іншого законопроекту.
І я не знаю, чи ми отримаємо більше, ніж голосування в комітеті Сенату цього місяця, бо, як зазвичай, кожного серпня конгресмени та сенатори від’їжджають, щоб агітувати вдома у своїх виборчих округах протягом усього серпня.
Серпень – це дуже важливий період, бо вони повертаються тоді на два з половиною чи три тижні у вересні, а весь місяць жовтень так само вони готуються до своїх виборів у листопаді (проміжні вибори – 24 Канал).
Атака Марко Рубіо на Міжнародний кримінальний суд
Давайте ще кілька слів про законодавство. Держсекретар США Марко Рубіо пообіцяв ліквідувати Міжнародний кримінальний суд і закликав до цього інші країни. “Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, співпрацюючи з кожним союзником, готовим діяти разом із нами, ми зруйнуємо МКС цеглинку за цеглинкою, якщо це буде необхідно”, – сказав Марко Рубіо.
Він звинуватив МКС у розв’язанні війни проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права. Водночас Сполучені Штати попереджають, що країни, які й надалі підтримуватимуть суд і водночас отримуватимуть американську допомогу, можуть зіткнутися з посиленим контролем. За словами представника Держдепу, може йтися про заборону на в’їзд, анулювання віз і посилення санкцій. Ну, якось це дуже мало схоже на демократію, скажімо так, у словах Марко Рубіо. І чим так не догодив Міжнародний кримінальний суд?
Тут є головна проблема, що Америка в цій адміністрації любить діяти самотужки. І те, що було створено в коаліції різних країн, як цей міжнародний суд, це не може одна країна знищити, навіть з надзвичайними американськими санкціями.
Це проблема для цієї адміністрації, що вона не бажає працювати в багатосторонньому обговоренні. Більшість усіх її домовленостей – це двосторонні угоди, переважно бізнесові угоди, не дипломатичні і не довгострокові.
Це значною мірою пов’язано з тим, що цей Держдепартамент, який президент створив, це бізнесові угоди, які просто можуть змінюватися від однієї адміністрації до іншої без рішення Конгресу, оскільки Конгрес не був у це включений. Тож проблема залишається для цієї адміністрації, що вони віддають перевагу працювати самостійно, без підтримки, не намагаючись знайти міжнародних партнерів.
Тому, коли лунає така дивна заява, щоби знищити цей міжнародний суд, увесь світ ставить запитання: “Навіщо ми десятиліками працювали над створенням цього суду, лише для того, щоб Америка так швидко змінила думку і навіть не обговорила з нами, що вони б хотіли запропонувати таку надзвичайну зміну?”
Тому, чим довше такі радикальні пропозиції виходять з Америки, тим менший міжнародний вплив Америка матиме в майбутньому.
І це велика втрата для Америки, як і для всього світу, що тоді не залишається так званого лідера вільного світу, а просто незалежна країна.
Тут питання, навіщо це Марко Рубіо? Знову ж таки, його називають найрозумнішим у команді Дональда Трампа. Але після таких заяв у нас залишається дуже багато запитань.
Чому Трамп змінив риторику про “24 години”, а Росія ще більше хоче затягнути війну
Власне, запитання до Дональда Трампа також звучали, і він сказав, що, можливо, завершення війни в Україні буде до кінця його президентського терміну, тобто до січня 2029 року. А куди подівся той Дональд Трамп, який говорив про двадцять чотири години?
Я думаю, і Україна, і Америка, як і наші європейські партнери, хотіли б мати якомога більший тиск цього року, щоб завершити не у 2029-му, а у 2026-му чи 2027-му році. І головна думка тут полягає в тому, що навіть сам ворог розуміє, в якій екстремальній ситуації він зараз перебуває, що йому потрібна ще допомога від Китаю та Північної Кореї, і що його тактики не працюють на полі бою.
Вони [росіяни] посилюють атаки на цивільні об’єкти, але їм стає складно з тим, скільки ракет, скільки їхньої зброї є в наявності – це також є важливим фактором для них зараз.
І чому вони турбуються про 2026-й рік? Бо їхні плани цілісні залишаються на полі бою. Наш ворог [лише тоді] перемагає, коли він може розколоти союзи, які створюються проти них.
І вони думають про Е3. Ми вже знаємо, що відбудеться зміна прем’єр-міністра Великої Британії. Це станеться у вересні, але переважно будуть загальні збори щодо України після зміни прем’єр-міністра, навіть якщо це буде в межах однієї партії, але треба дати можливість громадянам проголосувати. Тож будуть якісь вибори у Великій Британії…
Так само буде голосування за президента Німеччини у січні 2027 року (чергові парламентські вибори у ФРН відбудуться у 2029 році – 24 Канал). Так само ми знаємо, що Макрон закінчує свою каденцію, і Верховний суд вирішив, що Марін Ле Пен може знову балотуватися.
Наш ворог шукає, щоб хоча б в одній з тих великих, потужних економічних країн відбулися зміни влади, яка виступає проти України. І ворог робить усе, щоб продовжити свою війну до 2027 року чи навіть довше. І саме тому Україна, “коаліція охочих” і Америка – всі хочуть, щоб максимальний тиск був здійснений цього року, щоб припинення обстрілів відбулося до кінця року.
Це інтерв’ю було скорочено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.
Источник: www.24tv.ua