Як Путін 3 години відповідав на питання іноземних журналістів Віталій ПортниковОсновні тези
- Путін дав велике інтерв’ю іноземним журналістам, відповідаючи протягом трьох годин на питання.
- У відповідях Путін суперечив сам собі, особливо щодо використання ядерної зброї та передумов завершення війни.
- Путін продовжує свою пропагандистську кампанію спрямовану на українців, та він не розуміє, що українці – не росіяни.
Путін вперше за кілька років дав велике інтерв’ю іноземним журналістам – три години відповідав на їхні питання.
Путін суперечив сам собі
Головне питання, яке цікавить Путіна, – продовження війни проти України, а головне питання, яке цікавило журналістів, – чи застосує Росія ядерну зброю.
Путін намагався бути суперечливим у відповіді на це питання. З одного боку, він казав, що ті, хто вважають, що Росія готова застосувати ядерну зброю, – просто вигадують якусь маячню. З іншого боку, політик буквально за кілька хвилин почав радити журналістам перечитати ядерну доктрину Росії. Агресор наголосив, що Росія може використати зброю першою, якщо буде загроза її територіальній цілісності.
Та виникає питання – як оцінювати загрози для територіальної цілісності Росії, якщо Москва може у будь-який момент оголосити частину території іншої держави своєю?
На питання про те, як закінчити війну, Путін також відповідав низкою суперечливих заяв. Він продовжував наполягати, що війна може завершитися за столом для перемовин, але знову висловлював сумніви в легітимності Володимира Зеленського. А потім казав, що шлях до припинення війни – це припинення постачання Україні зброї від Заходу. Мовляв, якщо адміністрація Джо Байдена перестане постачати зброю, то все за кілька тижнів закінчиться.
Путін ще раз демонструє, що його цікавлять не стільки перемовини з керівництвом України, а перемога на полі бою, або принаймні закінчення війни на умовах Росії.
До речі, Путін нарешті спробував пояснити, що він має на увазі під таємничим терміном “денацифікація”, який росіяни використовують за першої кращої нагоди. Виявляється “денацифікація” – це заборона пропаганди нацизму на державному рівні. Те, що в Україні заборона пропаганди нацизму на державному рівні давно вже стала частиною законодавства, Путін очевидно або не знає, або не хоче знати. Агресор просто створює ідеологічні міфи, які розповідає росіянам та західним журналістам, що стають інструментом його власної пропаганди.
Путін з одного боку називає неправдою те, що Росія готується до прямого зіткнення з країнами НАТО, а з іншого – у відповідь на удари західною зброєю по чутливих об’єктах Росії Кремль розгляне питання щодо ударів по таких об’єктах Заходу. Вже згодом Путін уточнив, що мовиться не про прямі удари, а про готовність Росії постачати зброю в регіони, звідки можна буде завдати такі удари.
Це свідчить про те, що у Кремлі розглядають можливість використання проксі армій для війни з Заходом. Зараз так робить російський союзник Іран у війні з Ізраїлем. Якщо це не тільки наміри, а узгоджений план дій, то вже скоро ми можемо побачити реальні результати цього.Путін досі не зрозумів Україну
Путін продовжує брати участь у своїй пропагандистській кампанії. Він надсилає українцям сигнали про те, що, мовляв, сподіватися нема на що, війна буде “програна”, а питання лише у кількості жертв серед українців. Але і тут Путін не може порахувати реальні цифри. Коли говорить про жертви України та Росії, то навіть математично помиляється у пропорціях розрахунку цих жертв.
Російський президент обіцяє українцям, що призовний вік в Україні буде зменшений до 18 років, а після того США “позбудуться” Зеленського. За прогнозами Путіна, це відбудеться через рік після того, як Зеленський ухвалить всі “непопулярні рішення”, які потрібні США. Путін, на відмінно від Зеленського, не електоральний політик, а людина, яка є при владі завдяки силі та пропаганді. Він не усвідомлює, що українським політикам доводиться орієнтуватися не на бажання американців, а на те, як український виборець оцінить їхню діяльність на наступних виборах, коли б вони не відбулися.
Це вкотре нагадує, що коли Путін починає оцінювати ситуацію, то помиляється тому, що вважає Україну звичайною реплікою Росії, яка керується з Вашингтону.
Якщо підбити підсумки цього багатогодинного спілкування Путіна з іноземними журналістами, то можна сказати, що в його позиції нічого не змінилося в принципі. Залишається дивуватися тим, хто вважає, що Путін готовий на якісь перемовини чи чекає вирішення ситуації на фронті. Путін буквально переповнений війною, він живе війною, насолоджується війною, хоче говорити про війну. Уся розмова з журналістами була не про Росію та її розвиток, а про протистояння з цивілізованим світом та подальші воєнні дії.
Саме такого Путіна – заточеного на багаторічне протистояння і війну – треба сприймати як реальний фактор, який позначиться на подіях 20 – 30-х років цього століття.
Источник: www.24tv.ua
