- 1
- 2
- 3
- 1
- 2
- 3
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Кремль неодноразово висував погрози щодо застосування ядерної зброї проти нашої держави. Якщо у 2022 році це звучало вкрай серйозно та загрозливо (чимало людей були шоковані самим фактом широкомасштабного вторгнення та вважали, що Путін втратив глузд), то нині, у 2026 році, подібна загроза вже не сприймається настільки переконливо.
Щоразу, коли Росія стикалася з кризою у війні або не могла досягти своїх цілей конвенційними методами, лунали ядерні погрози. Більше того, ці загрози мали й практичний вплив на обсяги допомоги, що надавалася Заходом. За часів президентства Джо Байдена, прихильники теорії про “загрозу ескалації з боку РФ” у Білому домі щиро вірили в російський ядерний шантаж, відкидаючи здраву логіку та піддаючись емоційному страху.
Росія справді має значний ядерний арсенал, однак з висоти 2026 року ядерний аргумент Путіна дедалі більше нагадує казку про хлопчика, який кричав “вовки, вовки”, а вони так і не з’явилися. Тим часом Україна перехопила ініціативу на полі бою – далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах спричинили справжню кризу, яка стала серйозним викликом для режиму Путіна.
У Кремлі це викликало паніку та чергові заклики до ескалації. Прибічники “жорсткої лінії” закликають диктатора “почати воювати по-справжньому” та завдати ударів по “центрах прийняття рішень у Києві” (хоча українська влада чудово справляється з цим самостійно), ліквідувати президента України, а головне – застосувати ядерну зброю.
Ми не бачимо нічого нового в цих істериках, проте Путін зараз схожий на пацюка, загнаного у кут. Такі істоти, перебуваючи у відчаї, справді можуть наробити дурниць. Не факт, що це їх врятує, але наслідки можуть бути катастрофічними для всіх.
24 Канал проаналізував, чи може Путін, який явно програє на полі бою та вдома, вдатися до останнього відчайдушного аргументу. У цьому аналізі нам допоміг Геміш де Бреттон-Гордон, полковник британської армії у відставці та колишній командувач військ хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного реагування НАТО й Великої Британії.
Шантаж і блеф як інструмент тиску на США
Ще за часів Джейка Саллівана, радника президента Байдена з питань національної безпеки, ядерний шантаж Кремля суттєво впливав на політику Білого дому. Чимало людей це справді залякувало та стримувало їхні рішення щодо військової допомоги. Це один із факторів, чому рішення стосовно систем HIMARS, винищувачів, танків та далекобійних систем ATACMS ухвалювалися так довго і так обережно. Навіть сам Салліван визнавав, що доводилося “керувати ескалацією”.
Про це також у своїй книзі “War” написав американський журналіст Боб Вудворд. Нагадаємо, він зазначав, що США вимагали від України утриматися від знищення 30-тисячного російського угруповання в Херсоні та дозволити їм вільно вийти з міста (що й було зроблено, і це тоді дуже всіх здивувало).
Тоді у Вашингтоні справді побоювалися використання Росією ядерної зброї у відповідь на розгром їхнього херсонського угруповання. Нині це звучить досить кумедно, адже з того часу Сили оборони України знищили сотні тисяч російських військових і завдали значних ударів практично по всій ядерній тріаді Росії. І все це не перетнуло жодної з “червоних ліній Путіна”, схоже, для нього це було прийнятно. Він лише змінював “ядерну доктрину” та максимально використовував неоднозначність трактувань.
Водночас, попри російський блеф і шантаж, адміністрація Байдена принаймні змогла детально пояснити Кремлю, яку конвенційну відплату Сполучені Штати завдадуть російським військам, якщо Путін таки натисне на “червону кнопку”. Тоді Салліван заявив, що США дадуть рішучу відповідь на будь-яке застосування Росією ядерної зброї проти України, а Москва зіткнеться з катастрофічними наслідками.
Більш детально можливу відповідь США на ядерну ескалацію з боку Росії пояснив колишній директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ), генерал у відставці Девід Петреус. Ще у 2022 році він заявив, що США та союзники знищать російські війська та флот на території України, якщо РФ застосує ядерну зброю. Аналогічна риторика у генерала зберігається й станом на сьогодні. Під час наших численних розмов та інтерв’ю Петреус наголошує, що Захід відповість ударом по російських військах в Україні, використовуючи конвенційне озброєння. У цьому випадку це не заяви військового пенсіонера, а чіткий публічний сигнал, який США передають росіянам відкритим каналом.
Геміш де Бреттон-Гордон, полковник британської армії у відставці, у розмові з 24 Каналом пояснює, що наразі російська “ядерка” – це “кота Шредінгера” в ядерному вимірі. Бо взагалі невідомо, в якому стані вона перебуває. Пан Геміш нагадує, що існує чіткий ланцюжок прийняття рішення про застосування ядерної зброї, і не виключено, що російські військові просто відмовляться виконувати такий злочинний наказ, який вкраде майбутнє не тільки в них, але й у кількох наступних поколінь росіян. Експерт переконаний, що у разі використання “ядерки” проти України, Захід, безумовно, завдасть удару по російських військах.
Геміш де Бреттон-Гордон
полковник британської армії у відставці, екскомандувач військ хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного реагування НАТО й Великої Британії
Я вважаю, що абсолютно очевидно, що на це буде потужна відповідь країн НАТО з використанням конвенційної зброї. Я впевнений, що Сполучені Штати будуть залучені до цього. Путін знає, що не може завдати одного ядерного удару.
Але як тоді ескалювати
Попри все, в Кремлі явно готуються до ескалації та підвищення ставок. Ситуація на полі бою виглядає явно несприятливою для Росії; лінія фронту залишається статичною щонайменше останні 10 місяців, жодних проривів на фронті немає, тому окупантам доводиться вигадувати перемоги та захоплювати населені пункти “в кредит” під надзвичайно високі відсотки (тобто втрати).
Але це не заспокоює нікого, крім Путіна. Ба більше, тепер українські дрони створюють справжнє пекло для пересічних росіян, які систематично голосують за свого диктатора, що втратив зв’язок з реальністю.
За даними Bloomberg, удари Збройних Сил України по російських нафтопереробних заводах обвалили обсяги нафтопереробки в РФ до найнижчого рівня за понад 21 рік. З початку липня російські НПЗ переробляли в середньому 3,91 мільйона барелів нафти на добу – це найнижчий показник із березня 2005 року. Обсяги впали більш ніж на 1,4 мільйона барелів на добу порівняно із середнім рівнем минулого року.
Financial Times пише про те, що далекобійні удари ЗСУ вивели з ладу від 20 до 40% російських нафтопереробних потужностей. І це найвищі показники ефективності українських ударів з моменту початку цієї “спеціальної військової операції” ЗСУ проти російських енергетичних об’єктів. Навіть тимчасове підвищення цін на нафту через нове загострення навколо Ірану та Ормузу вже не допоможе Росії, адже вона не зможе скористатися цим вікном можливостей.
У Кремлі, на тлі паніки та нафтової кризи, заговорили про можливість ескалації, але цікаво, якої саме? Проведення широкомасштабної мобілізації явно похитне рейтинг диктатора. Удари по центрах прийняття рішень? Широкомасштабні російські повітряні удари вже й так тривають.
“Ядерка”? Тобто давно очікувані Z-блогерами удари тактичною ядерною зброєю. Це ірраціональний варіант, який лише ще більше ізолює Росію, але не змінить ситуації на полі бою. Ба більше, це може втягнути Сполучені Штати та європейське НАТО у війну проти Росії, яка явно не справляється в Україні.
Роль Китаю
Але мова не лише про Захід. Бо розмови про “ядерку” не сприймають також і в Пекіні – столиці старшого брата Росії, який постійно рятує Москву і не дає їй програти.
Ще до саміту НАТО в Анкарі активізувалися контакти між Москвою та Пекіном. Сі Цзіньпін попередив росіян – навіть не думайте про ядерну зброю. Можливо, цей меседж був переданий на тлі відчайдушної ситуації для росіян в Україні.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський:
Вони мені сказали, деякі європейські лідери, що вони спілкувалися з представниками Китаю, і Китай дуже серйозно, дуже жорстко, чітко відреагував на медіапрояви в Росії щодо тих чи інших можливостей застосування ядерної зброї. І мені здається, що це вперше вони дуже чітко і дуже жорстко відреагували, що це… Прямо відреагували, як сказали мені лідери, в ультимативній формі, що не може бути навіть думок про застосування ядерної зброї.
Отже, ультиматум Пекіна почули в Москві – ніякої “ядерки”. Китай, ймовірно, має більше важелів впливу на Росію, ніж навіть Сполучені Штати. З початку повномасштабного вторгнення Пекін став найбільшим торговельним партнером росіян – допомагав обходити західні санкції та активно постачав мікроелектроніку й чіпи. Росіяни та китайці разом працювали над тим, що робити зі Starlink, а також над багатьма іншими питаннями.
Пекін, звісно, не охоче використовує ті “карти”, які має відносно Росії, адже йому вигідна її залежність від Китаю. Ба більше, Пекін зацікавлений у послабленні Москви та у слабшому партнері, який втрачає свої позиції в Україні. Незважаючи на торговельні та економічні переваги для Китаю від торгівлі з Росією, у Пекіна є свої червоні лінії – це ядерна зброя.
Отже, у Путіна немає варіанту використати “ядерку”, адже це повністю суперечить позиції Китаю. Ба більше, якщо Пекін відвернеться від Москви, тоді Росія опиниться не у відчайдушній, а в безнадійній ситуації. А якщо те саме зробить Індія, у якої також є “пунктик” про неможливість застосування ядерної зброї, то наслідки будуть серйозними.
“Ядерка” та адміністрація Трампа
Кремль намагався використати ядерну карту шантажу проти США й під час роботи адміністрації Трампа. Разом з тим, це не дуже спрацювало, адже Дональд Трамп не любить, коли йому погрожують чи зачіпають його его.
На думку Трампа, погрожувати чи шантажувати когось може лише він – тоді, коли вважатиме це за потрібне. Влітку 2025 року росіяни випустили блогера та колишнього президента Медведєва з низкою погроз, зокрема самим Сполученим Штатам. Тоді Медведєв погрожував США Третьою світовою війною і знову використовував ядерний шантаж.
Трамп у відповідь доволі чітко окреслив свої “червоні лінії” та показав, що не потерпить публічних погроз і принижень. Це навіть призвело до нібито передислокації ядерних субмарин США ближче до блогера.
На основі вкрай провокаційних заяв колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який наразі є заступником голови Ради безпеки Російської Федерації, я наказав розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах – на випадок, якщо ці безглузді та провокаційні заяви виявляться чимось більшим, ніж просто словами,
– Трамп демонструє рішучість у конфлікті з Дмитром Медведєвим.
Медведєв, звісно, не одразу затих і ще намагався вести публічну суперечку в соціальних мережах (але не там, де Трамп має акаунти). Тому стало зрозуміло, що бравада була спрямована вже не на Трампа, а на внутрішню аудиторію в Росії.
Про погрози Трампа на мою адресу в його особистій мережі Truth, роботу якої він обмежив у нашій країні. Якщо якісь слова колишнього президента Росії викликають настільки нервову реакцію у цілого достатньо грізного президента США, значить, Росія у всьому права і продовжить іти своєю дорогою,
– Дмитро Медведєв веде заочну дискусію з Трампом.
У 2026 році відкладена дискусія продовжилася, коли адміністрація Трампа надала ліцензії Україні на виробництво ракет до систем ППО Patriot. Такого успіху вдалося досягти під час саміту НАТО на початку липня.
Тепер Дональд Трамп не лише не піддається ядерному шантажу росіян, а й ухвалює рішення на користь України. Він явно підтримує удари по російських НПЗ, а американська розвідка допомагає Силам оборони України з координатами та правильними маршрутами для польотів дронів і ракет, аби вони обходили російську ППО.
Це було б складно уявити за президентства Байдена, який обмежував дальність ударів системами ATACMS вглиб Росії. Ба більше, смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був великим другом України, спонукає американський політичний істеблішмент посилювати санкції проти Росії.
У Сенаті вже активізувалися дискусії, а американський президент готовий дати зелене світло цьому. Раніше процес явно не просувався через вето з боку Білого дому, але тепер є реальні шанси на успіх. Особливо на тлі наближення проміжних виборів. Нагадаємо, завдати шкоди Росії – це американський суспільний консенсус, якого Трамп старанно уникав, але тепер, схоже, навіть він змінює свою позицію в цьому питанні. Бо Трамп завжди діє подібним чином.
Ось як Трамп прокоментував закон Грема про санкції:
Я знаю, що Ліндсі дуже цього хотів. Думаю, вони можуть додати до законопроєкту ще й Іран. Це було б дуже важливо, якби вони справді це зробили. Також можуть додати “Хезболлу”. Тобто, якщо ви ведете бізнес з “Хезболлою”, це теж потраплятиме під дію закону.
Цього тижня також двопартійна група сенаторів США заявила, що законопроєкт уже узгоджений з Білим домом. Підтримав документ і спікер Палати представників Майк Джонсон:
Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить. Сенат і Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь зазначив, що цей документ має стати відповіддю Конгресу на посилення ракетного терору Росії:
Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для внесення інших правок. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо.
Сенатори також висловили впевненість, що документ ухвалять до серпневої перерви. Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести його на голосування, щойно підтвердять наявність необхідної кількості голосів.
Axios 17 липня написав, що оновлений документ вже підтримує щонайменше 61 сенатор – 39 республіканців і 22 демократи. Цього достатньо, щоб подолати потенційний філібастер – затягування чи блокування розгляду через тривалі дебати та процедурні дії.
Як відомо, документ передбачає запровадження 100% мита на товари з тих країн, які досі купують російську нафту і газ. Початкова версія документа взагалі містила пропозицію щодо “blanket-тарифів” на рівні 500%, але ця межа була змінена в ході консультацій з Білим домом. Втім, це й так, по суті, блокуючі санкції. Також законодавча пропозиція містить жорсткіші заходи для протидії російському тіньовому флоту. І ця “базука” потрапить на стіл Трампа.
Отже, російський ядерний шантаж явно не працює з адміністрацією Трампа. Якщо за каденції Байдена ядерний аргумент ще міг затягувати ухвалення рішень щодо допомоги Україні, то зараз на це вже не “ведуться” у Вашингтоні.
Ба більше, Володимир Путін, якби справді хотів використати ядерну зброю, точно вже б це зробив – ще у 2022 році, коли його “операція на 3 дні” зазнавала краху. Ядерний шантаж – це, звісно, майстерний блеф з боку росіян, але він уже не дає такого ж ефекту, як у 2022 році.
Нині Захід теж чітко окреслив свої “червоні лінії” – у разі застосування “ядерки”, у європейських членів НАТО не буде іншого вибору, окрім як завдати удару конвенційною зброєю у відповідь, адже це точно відкриє так званий “скриньку Пандори” й може спричинити ланцюгову реакцію по всьому світу.
Геміш де Бреттон-Гордон
полковник британської армії у відставці, екскомандувач військ хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного реагування НАТО й Великої Британії
Теоретично, хоча я не думаю, що це станеться, НАТО може відповісти: США чи Франція можуть завдати тактичного ядерного удару по Москві. Це б повністю спустошило Москву. Тож, знаєте, я справді не думаю, що Путін ризикне. Навіть масована конвенційна повітряна відповідь сил НАТО може бути приголомшливою. ЦРУ та МІ6 пильно стежать за Росією. Якщо вони зафіксують підготовку до ядерного удару, НАТО може превентивно вдарити по Росії.
Інші держави-ізгої, які володіють ядерним арсеналом (і не лише ізгої), зможуть побачити, що використовувати ядерну карту можна безкарно, а це точно не потрібно Заходу. США хотіли б і надалі залишатися єдиною країною у світі, яка вдалася до застосування такого озброєння. Крім цього, на мислення Росії впливає й позиція Китаю, який явно не бажає ядерного хаосу у світі та прагне відігравати роль відповідального міжнародного гравця, який здатен контролювати агресивного “молодшого брата” і не давати Москві вже зовсім пуститися берега.
Сподіваємося, що Захід і надалі буде комунікувати з Росією щодо цього та нагадувати Кремлю, яким буде удар у відповідь, якщо Кремль застосує ядерну зброю. Це точно спрацювало у 2022 році, і спрацює й сьогодні. Принаймні, це навіть зменшить кількість ядерних погроз з боку оточення Путіна, яке раніше максимально блефувало на цю тему для залякування США. Сьогодні це вже не спрацює.
Часті питання❓Чому Росія погрожує застосувати ядерну зброю проти України?❓Як Захід реагує на ядерні погрози Росії?❓Яка роль Китаю в контексті ядерних погроз Росії?
Источник: www.24tv.ua