Електронні повістки, геолокація та інше: Міноборони спростувало 5 міфів про Резерв+ Дмитро УсикОсновні тези
- Міноборони спростувало 5 міфів про застосунок Резерв+, вказавши, що він ефективний та безпечний для громадян.
- Українці були занепокоєні можливістю отримання статусу “у розшуку” після оновлення даних, але Міноборони пояснили, що це не пов’язано з Резерв+.
- Резерв+ відображає дані з реєстру Оберіг, що забезпечує безпеку та захищеність інформації громадян.
- Заступниця міністра оборони розвіяла міф про відстеження геолокації через Резерв+, підкресливши, що це не має місця.
Оновлення даних у Резерв+ / Колаж 24 Каналу
Міноборони вирішили запитати у громадян, чому ті оновлюють дані не в Резерв+. За результатами опитування структура опублікувала відповіді на найпопулярніші міфи щодо застосунку.
Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко зазначила, що культура постійного збору відгуків дисциплінує та мотивує вдосконалювати цифрові інструменти. Всього Міноборони виділило топ-5 страхів, що присутні в громадян.
5 міфів про застосунок Резерв+
Як розповіла Черногоренко, люди бояться, що військово-обліковий документ у Резерв+ ні на що не впливає, на відміну від папірця із ЦНАП. Проте насправді Резерв+ і ЦНАПи генерують однакові документи. З 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення – з документом з Резерв+ можна навіть перетинати кордон.
Також люди бояться, що після оновлення даних через Резерв+ вони отримають статус “у розшуку”. Проте, як наголошують у Міноборони, цей статус з’являються не через оновлення даних у застосунку – ЦНАП і ТЦК не дадуть іншого результату.
Це відбувається, бо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи у ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили у розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами,
– вказала Черногоренко.
Також українці розповіли, що побоюються того, що їх дані можуть вкрасти через Резерв+, чого не станеться у випадку з ЦНАПом. Однак застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки та має сертифікат КСЗІ. Крім того, Резерв+ лише відображає інформацію з реєстру Оберіг і не зберігає її на власних серверах.
Дані з ЦНАП та Резерв+ потрапляють до єдиного місця — реєстру Оберіг, доступ до якого є лише в уповноважених органів.
Окрім цього, люди тривожаться, що електронна повістка прийде у Резерв+. Як пояснила заступниця міністра оборони, такого не буде, бо закони України про військо й мобілізацію не знають, що таке електронна повістка. Таке поняття просто не прописане в офіційних документах.
Наприкінці Катерина Черногоренко розвіяла конспірологічну теорію про те, що Резерв+ відстежує геолокацію, аби людину знайшли ТЦК. Посадовиця зазначила, що у кожному смартфоні можна переглянути список застосунків, які мають доступ до геоданих. Резерв+ не має жодної потреби у цьому – у чому можна пересвідчитися особисто.
До слова, станом на зараз вже 2 мільйони громадян оновили дані в Резерв+. У ТЦК на це пішло б 235 днів. Застосунок наразі займає перше місце за кількістю українців, що оновили дані таким способом.
Источник: www.24tv.ua
