Гвінея-Бісау готується до референдуму щодо нової конституції, який відбудеться цієї неділі. Документ значно розширює повноваження президента та має на меті реформувати політичну систему країни напередодні виборів, запланованих на грудень.
Референдум проходить менш ніж через рік після того, як військові захопили владу під час державного перевороту. Це сталося за день до того, як виборчі органи мали оголосити результати президентських виборів.
Згідно з проєктом конституції, президент отримає право призначати та звільняти прем’єр-міністра та членів кабінету, створювати або ліквідовувати міністерства, а також головувати на засіданнях Ради міністрів. Президент також зможе розпустити парламент у разі серйозної політичної кризи та за певних обставин відправити уряд у відставку.
Реформа також передбачає зменшення кількості депутатів парламенту зі 102 до 65, а кількість виборчих округів скоротять з 29 до 12.
Прихильники змін стверджують, що вони допоможуть реформувати політичні інститути країни. Однак критики попереджають, що це призведе до надмірної концентрації влади в руках президента.
Мануель Нобре де Баррос, професор Університету Лузофона в Гвінеї-Бісау, зазначив, що реформи докорінно змінять баланс сил між виконавчою та законодавчою гілками влади, надавши президенту практично необмежені повноваження.
Проєкт конституції також вводить нову вимогу для кандидатів у президенти: вони повинні постійно проживати в Гвінеї-Бісау протягом попередніх п’яти років.
Референдум заплановано на 30 серпня, а загальні вибори відбудуться в грудні. Тому за цим голосуванням уважно стежитимуть, оскільки Гвінея-Бісау намагається перейти від військового правління до виборного уряду. Водночас виникають питання, чи зміцнять запропоновані конституційні зміни інститути влади, чи призведуть до надмірної концентрації повноважень на найвищому рівні.