Фігуранти “плівок Міндіча” через Кучеренка намагалися зберегти “Шлагбаум” в “Енергоатомі”, – “Схеми” Вероніка Соцкова
У “плівках Міндіча” згадують Кучеренка / Колаж 24 Каналу (Фото з відкритих джерел)
Учасники антикорупційного розслідування НАБУ обговорювали можливість використання політичних зв’язків для впливу на рішення, що стосуються підприємства “Енергоатом”. Йдеться про нові уривки так званих “плівок Міндіча”.
Вони містять діалоги щодо спроб зберегти схему, відому як “Шлагбаум”, незважаючи на зміни урядових постанов. Про це інформують “Схеми”.
Що виявили нові фрагменти записів?
Журналісти повідомили, що отримали та перевірили нові, раніше неоприлюднені фрагменти аудіозаписів, які у слідчих матеріалах класифікуються як “плівки Міндіча”. Йдеться про розмови між фігурантами справи – Ігорем Миронюком, якого в НАБУ ідентифікують як “смотрящого за “Енергоатомом”, та Дмитром Басовим, колишнім виконавчим директором підприємства, відповідальним за фізичний захист та безпеку.
У цих бесідах, як стверджують “Схеми”, обговорюються способи впливу на рішення стосовно державної компанії після оновлення регуляторних норм.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати
За інформацією журналістів, у перехоплених розмовах згадується народний депутат Олексій Кучеренко як потенційний засіб впливу на парламентські процеси.
Зокрема, розглядається ідея винесення питання мораторію на рівень комітетів або створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для впливу на подальші рішення щодо “Енергоатому”.
Ігор Миронюк: Я зараз, бл***, поговорю з Кучеренком (Олексієм, на момент розмови головою ТСК з питань енергетики та першим заступником голови профільного комітету – ред.), нехай виносять цю ситуацію на засідання комісії, на комітет, викликають туди бл*** цього дол***ба – виконавця.
Дмитро Басов: Може, ми через ТСК, і поговорити про питання законодавчої ініціативи, щоб вони винесли всю цю історію стосовно мораторію.
Ігор Миронюк: Я ж до цього і веду, щоби вони далі винесли мораторій.
“Схеми” зазначають, що після урядового рішення в червні 2025 року про скасування мораторію на виплати підрядникам підприємства, у фігурантів виникла загроза для подальшого функціонування схеми, яку слідство кваліфікує як “Шлагбаум”.
Одна з перехоплених розмов, за даними “Схем”, відбулася 9 липня 2025 року у так званому “бек-офісі” в одному з житлових комплексів на вулиці Саперне Поле у Києві. Там, як стверджують журналісти, посилаючись на матеріали розслідування, обговорювалися варіанти впливу на ситуацію навколо державного підприємства.
Через два дні після цієї розмови “Енергоатом” повідомив про списання 126 мільйонів гривень у рамках виконавчих проваджень. Також стало відомо, що загальна заборгованість підприємства перед підрядниками сягнула приблизно 1,5 – 2 мільярдів гривень.
Яка позиція Олексія Кучеренка?
Олексій Кучеренко є першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, який, зокрема, займається розвитком ядерної генерації в Україні. До жовтня 2025-го року він також очолював у парламенті тимчасову слідчу комісію (ТСК) – теж з питань енергетики.
У коментарі “Схемам” він заявив, що не мав жодних контактів із фігурантами справи і не отримував від них жодних запитів.
Точно не зверталися… Я не розумів, хто це до останнього моменту. Жодних прохань від них я не отримував. Відповідно, нічого на їхнє прохання не робив і не міг робити,
– зазначив він.
Крім того, Кучеренко підкреслив, що питання мораторію не перебувало в компетенції тимчасової слідчої комісії, яку він очолював.
Що розкрили фрагменти раніше опублікованих “плівок Міндіча”?
В одних із останніх фрагментів справи “Мідас” фігуранти, як стверджується, обговорювали призначення на ключові посади в державному енергетичному секторі.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, учасники розмов могли узгоджувати кандидатури керівників державних підприємств, зокрема у структурі “Енергоатому”.
На записах аналізувалися не лише професійні якості претендентів, але й їхня відданість та готовність виконувати вказівки. Одного з кандидатів співрозмовники характеризували як “слухняного, як вівчарка”, оцінюючи його керованість.
Водночас, вплив фігурантів, як стверджує Железняк, не обмежувався лише енергетичною галуззю. У розмовах також згадуються можливі схеми, пов’язані з Одеським припортовим заводом, торгівлею зерном, об’єктами у Чорнобильській зоні та певними інфраструктурними й регуляторними органами.
Окрема увага приділяється так званому “проєкту 23”, який, за попередніми даними, може стосуватися оборонної сфери. За словами депутата, кожен напрямок мав власну умовну назву та окрему “чорну бухгалтерію”, що може свідчити про системний характер імовірних корупційних механізмів.
При цьому частина учасників записів згадується лише під псевдонімами, тому встановлення всіх причетних до справи залишається складним завданням для слідства.
Читають зараз:Ліквідація у самому “серці Росії”: у NYT розповіли про вбивство офіцера ГРАУ Давидова
Источник: www.24tv.ua