Експерт із ЄС зізнався, чому Європа повільно реагує на російські провокації – не говоримо відкрито Олександра Садова Основні моменти
- Європейські держави можуть застосовувати санкції проти Росії за порушення повітряних кордонів, але не афішують це, зазначив Олів’є Віллокс.
- ЄС більше турбують гібридні загрози, такі як кібернетичні атаки, які завдають шкоди економіці, особливо у сфері охорони здоров’я.
Російські дрони вторгаються в повітряний простір держав НАТО, проте Європа не вдається до суворих заходів. Проте, окрім публічних заяв, можуть існувати якісь приховані дії.
Підприємець, спеціаліст з питань євроінтеграції, один із засновників ініціативи Get Ready for Europe Олів’є Віллокс повідомив 24 Каналу, що Захід не бажає ескалації. Тому європейські країни можуть запроваджувати санкції проти Росії, але не оголошувати про це відкрито.
Як же насправді відгукується Європа?
За словами Олів’є Віллокса, у Європі впевнені, що найкращий спосіб відповіді Росії – це голосно заявити про те, як це погано та неприпустимо, а також запровадити новий пакет санкцій. Таким чином, за кожен дрон, який перетинає кордон, росіяни розплачуватимуться кількома мільярдами євро на рік.
Ми не хочемо військової ескалації через дрон без вибухівки, який пролетів на відстань 20 чи 150 метрів. Ми не розпочнемо через це ядерну війну. Тому щоразу вводимо санкції, але не говоритимемо про це вголос. Тому що Європа не функціонує як США. Нам не потрібні щоденні заяви Урсули фон дер Ляйєн про те, які погані Росія чи Китай. Ми розуміємо, що так не працює, особливо з Кремлем,
– пояснив експерт із питань євроінтеграції.
За його твердженням, ЄС більше турбують гібридні атаки. Зокрема, кібератаки та все, що з ними пов’язано. Це відбувається щодня і завдає шкоди європейській економіці, особливо у сфері медичних послуг. Водночас країни та суспільство мають дійти згоди щодо рішення про застосування 5 статті НАТО.
“Якщо Росія відправляє один дрон до Литви, ми не відправимо п’ять дронів, щоб показати, що можемо зробити те саме. Ми не загострюватимемо ситуацію, тому що нам потрібно зберігати громадську думку на нашій стороні”, – підкреслив один із засновників ініціативи Get Ready for Europe.
Цікаво, що після інциденту з дронами, які перетнули повітряний простір Латвії вночі 7 травня, міністр оборони країни Андріс Спрудс повідомив про свою відставку. Новим керівником Міноборони стане Райвіс Мелніс. Вже 14 травня прем’єр-міністр Латвії Евіка Силіня подала у відставку. За її словами, останньою краплею стала ситуація з безпілотниками в Латгалії, яка похитнула довіру до тодішнього міністра оборони.
Російські дрони проникають до країн НАТО: що відомо?
3 травня оголошували тривогу для деяких регіонів Латвії та Естонії про можливу небезпеку дронів. Жителів попереджали про військові дії Росії проти України та ризик попадання БПЛА до повітряного простору цих країн.
У Латвії 7 травня розбилися два дрони, які летіли з боку Росії. Вони впали біля країни. Зокрема, повідомлялося про падіння БПЛА поблизу нафтосховища у місті Резекні, яке розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією. На території сховища пошкоджено чотири порожні нафтові резервуари.
Вранці 9 травня у Польщі отримали звістку, що біля кордону з Росією впав дрон із написами російською мовою. Безпілотник знайшли у населеному пункті Осека за 20 кілометрів від кордону з Калінінградською областю. Відомо, що до країни влетів військовий, але не бойовий БПЛА, призначений для спостереження.
Читають зараз: “Думали, що вибух газу”: у Туреччині впав невідомий дрон