Дональд Трамп – гість з минулого?: Мережа обговорює стародавні зображення та книги (фото)

Зокрема, давні романи Інгерсолла Локвуда описують історії про хлопчика на ім’я Барон Трамп у компанії наставника Дона.

У Всесвітній мережі набирає популярності гіпотеза, що очільник США Дональд Трамп є тимчасовим гостем із минулого чи майбутнього, зважаючи на дивні подібності в ілюстраціях прусського живописця. Шанувальники теорій змови знайшли посилання на «aeros» і загадкове ім’я Барон Трамп у літературних працях XIX століття.

Про це інформує LadBible.

За минулі роки перебування на політичній арені американського лідера активно як засуджували, так і підтримували, проте навряд чи хтось міг передбачити побачити в ньому «Марті МакФлая».

Всупереч припущенням, що другий президентський строк Трампа в перспективі можуть пов’язувати з масштабними подіями на зразок Третьої світової війни, інтернет-спільноту наразі більше хвилює інша річ — чому позначення «TRUMP» начебто виникає на деяких малюнках, виконаних більше сторіччя тому.

Позначення «TRUMP» на старовинних малюнках і таємниці в літературі

У зв’язку з цим увагу знову привернула сукупність незвичайних ілюстрацій художника Чарльза Делльшау, вихідця з Пруссії. Художник, який пішов із життя 1923 року, багато років створював замальовки дивовижних літальних засобів, які називав «aeros». Ззовні вони нагадували комбінацію аеростатів і перших моделей літаків.

Цю незвичайну гіпотезу також пов’язують із книгами автора Інгерсолла Локвуда, створеними наприкінці XIX століття. У його роботах йдеться про молодого персонажа на ім’я Барона Трампа, який мандрує світом разом із розумним ментором на ім’я Дон.

Як і реальний син президента, Баррон Трамп, якому зараз 19 років, книжковий герой проживає у великому маєтку під найменуванням «Замок Трамп» і отримує настанови від Дона. Прихильники змов переконані, що дані історії нібито «передбачили» появу президентської родини задовго до народження Дональда Трампа.

Деякі з них також припускають, що ім’я «Дон» може бути натяком на Трампа, адже у буденному житті його іноді застосовують як укорочену форму від імені Дональд.

Серед творів Локвуда, які найчастіше згадують у даному контексті, — дитячі видання «Дивовижна підземна мандрівка Барона Трампа» та «Останній президент».

Після перемоги Трампа на виборах 2016 року певна кількість людей в Мережі почала заявляти, що одна з цих книг нібито напророкувала цю подію.

• «Або Трамп — мандрівник у часі, або хтось змарнував 200 років, щоб вигадати історію, яка змусить особу, що ще не з’явилася на світ, виглядати так, ніби її вже передбачили», — написав один дописувач.

• «Якби Трамп був гостем із майбутнього, можна було б подумати, що він укладатиме вигідні бізнес-угоди», — пожартував інший.

• «Я вважаю, що наявність мандрівників у часі або квантових стрибків більш імовірна, ніж інопланетян. На мою думку, лише люди могли б мати інтерес до подорожей у часі», — зауважив ще один коментатор.

Чому виникла нова хвиля дискусій про «мандри» Трампа «у часі»?

Нова хвиля дискусій з’явилася після того, як блогер Логан Пол поцікавився у онуки президента США, Кай Трамп, чи має книга Локвуда будь-який зв’язок із Барроном.

«Я не заглиблююся в подібні гіпотези. Не маю бажання занурюватися в такі кролячі нори», — відповіла 18-річна дівчина у подкасті IMPAULSIVE.

Разом з тим історики нагадують, що прізвище «Трамп» існувало ще у XIX столітті. До того ж у літературі того часу нерідко зустрічалися сюжети про заможних юнаків або політичні потрясіння.

Науковці наголошують: будь-яких підтверджень існування подорожей у часі наразі немає, а подібні збіги скоріше за все є перебільшеними випадковостями — усе залежить від того, у що люди готові вірити.

До слова, торік влітку поява синців на руці Трампа викликала сплеск конспірологічних теорій у Мережі, аж до розмов про його можливу смерть, яку начебто приховують через тривалу відсутність політика на публіці та навіть на гольф-полі. Офіційний Вашингтон і лікар Шон Барбабелла пояснювали гематоми частими потисками рук і вживанням аспірину для запобігання серцево-судинним недугам, проте занепокоєння підсилювали неоднозначні заяви віцепрезидента Джей Ді Венса про готовність перейняти повноваження у разі «жахливої трагедії». Разом з тим оточення президента наполягало на його високій енергійності, незважаючи на порівняння ситуації в соцмережах із останніми днями королеви Єлизавети II.