Іран розпочинає атаки на військові бази НАТО, а Трамп згадує про перемовини. Чого очікувати на Близькому Сході у найближчому майбутньому — аналіз від ТСН.ua.
Удар по столиці Ірану, місті Тегеран, 2 березня / © Associated Press
Після ударів США та Ізраїлю по території Ірану обстановка на Близькому Сході стала більш напруженою. Тегеран здійснює масовані атаки по державах Перської затоки: ОАЕ, Саудівській Аравії, Катару, Бахрейну, Кувейту. Більш того, згідно з інформацією ЗМІ, Іран атакує деякі військові об’єкти країн Європи. У США повідомляють, що кампанія триватиме кілька тижнів. Водночас, аналітики прогнозують різноманітні варіанти розвитку подій — від послаблення напруги до тривалого конфлікту.
Чи розшириться конфлікт на інші держави, як довго можуть продовжуватися військові дії та чи є справжня небезпека Третьої світової війни — розглянемо у матеріалі ТСН.ua.
Як довго триватиме операція на Близькому Сході
Американський президент Дональд Трамп заявив, що атаки США та Ізраїлю на Іран триватимуть ще чотири тижні.
Він зазначив, що Америка вже досягла поставлених цілей, ліквідувавши не тільки верховного лідера аятолу Алі Хаменеї, а й багатьох чиновників з іранської верхівки.
«Я ще раз закликаю Корпус вартових ісламської революції, армію Ірану та поліцію здати зброю і отримати повний імунітет або зіткнутися з неминучою загибеллю. Це буде безжалісна смерть, і вона не буде легкою. Я закликаю всіх іранських патріотів, які жадають волі, скористатися цією можливістю, бути хоробрими, мужніми, героїчними та повернути свою країну. Америка з вами», — сказав глава Білого дому.
Окрім того, в інтерв’ю CNN Трамп оголосив про нові американські атаки на Іран, підкресливши, що вони «навіть не починали» завдавати серйозних ударів по країні.
«Ми знищуємо Іран вщент. Я вважаю, що все йде дуже добре. Це дуже потужно. У нас найсильніша армія у світі, і ми її застосовуємо. Ми ще навіть не почали сильно бити їх. Велика хвиля ще не настала. Вона настане незабаром», — повідомив американський лідер.
Водночас, видання The Wall Street Journal зазначає, що США та Ізраїль активізують операцію проти Ірану, оскільки на військову кампанію витрачається значна кількість озброєння, зокрема боєприпасів до систем ППО. За словами журналістів, американські військові попереджали про ризик вичерпання цих запасів. Конкретних цифр у виданні не назвали, тому що вони є таємними.
Як йдеться у статті, Центральне командування США заявило про відбиття сотень ракетних і дронових атак, хоча і не всі були успішними.
«Ракети-перехоплювачі використовуються швидше, ніж виробляються. США активно застосовують системи Patriot та THAAD, а також крилаті ракети морського базування Tomahawk для ударів по об’єктах в Ірані», — відзначили журналісти.
За оцінками американських аналітиків, Міністерству оборони США, ймовірно, доведеться перерозподілити запаси ракет з інших регіонів світу, якщо військова операція затягнеться. Це, в свою чергу, може вплинути і на постачання до Європи.
Вірогідні переговори США та Ірану
Тим часом, у розпал протистояння, у The Wall Street Journal з’явилася стаття про те, що США та Іран нібито мають намір відновити перемовини щодо ядерної програми. Проте секретар Радбезу Ірану Алі Ларіджані назвав цю публікацію у ЗМІ неправдивою, запевнивши, що Тегеран не планує жодних діалогів із Вашингтоном.
«Ми не збираємось вести переговори зі Сполученими Штатами», — написав він на власній сторінці в Х.
Таким чином, позиції США та Ірану щодо переговорів відрізняються. Адже ще напередодні очільник Білого дому Дональд Трамп запевняв, що нове керівництво Ірану попросило США відновити переговори, повідомляло видання The Atlantic.
«Вони хочуть поговорити, і я погодився, тому я буду говорити з ними. Їм треба було зробити це раніше… Вони чекали занадто довго», — сказав Трамп.
На питання, коли, можливо, можуть відбутися переговори — він не зміг відповісти.
«Більшість із цих людей зникли. Деякі з тих, з ким ми мали справу, зникли, тому що це був великий удар», — додав лідер США.
Чи перекинеться конфлікт на Близькому Сході на країни Європи
Незважаючи на те, що іранські дрони атакували військові бази країн НАТО, Альянс не поспішає долучатись до «війни США» проти Тегерана. Разом з тим, лідери Європи наголосили, що атаки Ірану спрямовані проти найближчих партнерів ЄС і становлять загрозу їхнім військовим і цивільному населенню в усьому регіоні.
Удар Ірану по французькій морській базі / © OSINTdefender на Х
Зокрема, прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його держава не буде брати участь у атаках на Іран.
«Ми не приєднуємося до наступальних ударів США та Ізраїлю», — заявив британський політик.
Таку ж позицію висловили Німеччина та Іспанія. Країни підкреслили, що не братимуть участі у військовій операції США та Ізраїлю.
«Німецький уряд не має наміру брати в цьому участь», — зауважив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у понеділок, 2 березня в ефірі радіостанції Deutschlandfunk, передає «Німецька хвиля».
Він пояснив, що у ФРН немає необхідних для цього військових ресурсів. Водночас запевнив, що Збройні сили Німеччини «захищатимуться, якщо на них нападуть» (підрозділи Бундесверу наразі розміщені в Йорданії та Іраку — ред.)
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також підкреслив, що не дозволить Америці застосовувати спільні з ними військові бази для ударів по Ірану.
Аналогічна і позиція НАТО. Голова Альянсу Марк Рютте заявив, що їхні сили не будуть брати участь у військовій кампанії США та Ізраїлю.
«Ні, це абсолютно кампанія, яку очолюють американці та ізраїльтяни», — сказав він, пише BBC.
Рютте зазначив, що союзники НАТО та «друзі в регіоні» зазнають «невибіркових атак» з боку Ірану. Разом з тим він наголосив, що Європа «повністю підтримує» дії США в Ірані.
Загроза Третьої світової війни — думки експертів
Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко прогнозує, що Білий дім не розраховує, що загострення на Близькому Сході буде тривалим. Проте це залежатиме від того, які держави братимуть участь у конфлікті.
На його думку, якщо до протистояння долучиться Китай, «ми наблизимося до ситуації, коли це може стати реальним початком Третьої світової війни».
«Іран перекрив Ормузьку протоку. Це, безсумнівно, прямий натяк Китаю для того, щоб він вступив у гру. Якщо це станеться, ми наблизимося до ситуації, коли це може стати реальним початком Третьої світової війни. Якщо ні, й конфлікт буде довготривалим, то це матиме серйозні наслідки на ринку нафти. Ціна зросте. Для нас це погано, оскільки буде більше фінансування для Росії на війну проти України», — відзначив політолог для «24 каналу».
Наразі, як він підкреслив, Пекін не планує втягуватись у конфлікт. Тому, на його думку, військові дії на Близькому Сході залишаться локальними, очікуватиметься деескалація.
Тим часом український політолог Володимир Горбач вважає, що події на Близькому Сході — це «вже потенційно світова війна», та назвав об’єктивні ознаки.
На його думку, напад США на Іран — «це справжній другий фронт» у світі.
«У такій війні є різні театри бойових дій, тому вона не регіональна, а глобальна, тобто світова. Напад на Іран це справжній другий фронт. Можуть бути й інші», — написав він на сторінці у Facebook та додав, що «у ній беруть участь так звані світові держави. Російська Федерація проти України, США проти Ісламської Республіки Іран».
Куди можуть дістати іранські ракети / © Defense Express
«Тобто, США фактично вступили у війну з Іраном на боці Ізраїлю. Китай, в свою чергу, поки що намагається управляти процесами на обох театрах бойових дій, залишаючись формально за кадром. Пряма участь — це, наприклад, напад на Тайвань (сподіваюся, цього не станеться)», — додав експерт.
На думку Горбача, що зараз відбувається «завершення попереднього світового порядку, а її (війни — Ред.) результати встановлюють новий», а тому «процес розпочався давно, а тепер вже точно став незворотнім».
Іран може опинитися в «тривалій громадянській війні» — український політолог
Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко припускає, що Іран може опинитися в стані «тривалої громадянської війни», тому що є ті, хто підтримує теперішній режим. Тому він наголосив, що важливими в цьому протистоянні є й подальші дії іранського народу.
«Цікаво, чи іранці все ж вийдуть на вулиці. Тут ситуація неоднозначна, бо запал протестів, коли всі чекали американців, був знівельований режимом. Понад 30 тисяч учасників протестів могли вбити. Тому частина іранців може просто боятися виходити на вулиці», — зазначив Чаленко.
Наступні 2 доби «стануть вирішальними» для режиму Ірану — директор Центру близькосхідних досліджень
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що «наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації».
«У Тегерані панує „двовладдя“ між паралізованою Перехідною радою та радикальним крилом КВІР, яке готове до ядерної ескалації. Наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації — якщо буде чим», — відзначив експерт.
Він додав, військово-повітряні сили США та Ізраїлю повністю контролюють повітряний простір Ірану, тож бойові дії більше нагадують односторонній розгром. Ключовою метою залишається «повна деградація оборонного потенціалу Ірану».
«Офіційні канали КВІР вночі поширили інформацію про скасування фетви (релігійно-правового висновку — ред.) Хаменеї щодо заборони ядерної зброї. Це розцінюється як останній акт шантажу, що спровокував коаліцію на підготовку ударів по підземних об’єктах у Фордо. Безглузді, як на мене, заяви, що вчергове свідчать про подальшу фрагментацію оперативного управління», — написав Семиволос.
Верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї було вбито одним з ударів на початку операції / © Associated Press
Водночас, за його словами, фіксується найглибше за останні 40 років протистояння між регулярною армією Ірану та КВІР.
«Верифіковано локальні сутички в Тегерані (район урядового кварталу та штаб-квартири „Валі-е-Аср“). Підрозділи Артеш, начебто, відмовилися передавати КВІР резерви ППО та брати участь у придушенні вуличних протестів.
Повідомляється про дистанціювання генералітету Артеш від «суїцидальних» наказів КВІР щодо атак на танкери та бази США. Армія позиціонує себе як «інститут національного порятунку» для постреволюційного періоду. За інформацією Institute for the Study of War (ISW), удари Ізраїлю по штабах КВІР (Thar-Allah) значно підірвали здатність «вартових» контролювати столицю», — наголосив Семиволос.
Як конфлікт на Близькому Сході вплине на енергетичний ринок
Експерти Reuters попередили, що через спільну операцію США та Ізраїлю ціни на нафту різко зростуть. У матеріалі йдеться, що організація країн експортерів нафти ОПЕК+ узгодила незначне збільшення видобутку на тлі ризиків для поставок з Ірану. Найближчим часом можливий стрибок цін до 100 доларів за барель.
«ОПЕК+ у неділю погодилася на невелике збільшення видобутку на 206 тис. барелів на день із квітня, тоді як війна США та Ізраїлю проти Ірану та відповідь Тегерана призвели до перебоїв у поставках нафти від ключових членів організації на Близькому Сході. Будь-яке збільшення видобутку OPEC+ буде обмеженим через брак резервних потужностей за межами Саудівської Аравії», — написано у повідомленні агентства.
Варто відзначити, що протока Ормуз є важливим шляхом для світових поставок, через неї транспортується понад 20% глобальної нафти.
Фахівці нагадали, що ОПЕК+ вже обговорювала збільшення видобутку від 137 тис. до 548 тис. барелів на день.
«Погоджене зростання у 206 тис. барелів на день становить менше 0,2% від глобального постачання. Під час засідання у неділю присутні були лише восьмеро членів OPEC+: Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир та Оман», — підкреслили фахівці.
Горге Леон, колишній чиновник ОПЕК, який зараз працює керівником відділу геополітичного аналізу в Rystad Energy, вважає, що збільшення видобутку ОПЕК+ навряд чи заспокоїть енергетичні ринки.
«Ціни реагуватимуть на події в Перській затоці та стан судноплавних потоків, а не на відносно невелике збільшення виробництва», — сказав він.
В агентстві повідомляють, що лідери Близького Сходу попередили Вашингтон, що війна проти Ірану може призвести до зростання цін на нафту, а саме до понад 100 доларів за барель.
«Більш напружений ринок у першому кварталі дозволяє групі продовжувати збільшувати квоту, проте реальні барелі, що додаються на ринок, становитимуть лише частину цієї кількості», — сказав нафтовий аналітик UBS.
Станом на 2 березня Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на тлі того, що Іран продовжує завдавати ударів по країнах Перської затоки. Зокрема, за даними видання, іранські дрони атакували енергетичні об’єкти QatarEnergy.
«Виробництво СПГ у Катарі еквівалентне приблизно 20% світових поставок і відіграє важливу роль у балансуванні попиту на це паливо як на азійському, так і на європейському ринках», — написано у повідомленні Reuters.
Крім того, дрони також атакували промислову зону Месаїд на півдні Катару, яка розташована далеко від газових родовищ. Вона є місцем розташування нафтохімічних та виробничих потужностей.
«Ціни на природний газ різко зросли, а базова європейська ціна зросла на 46%», — наголосили фахівці.
Нагадаємо, голова Пентагону Піт Гегсет заявив, що атаки Сполучених Штатів Америки по Ірану не мають на меті змінити режим.