Американський президент застерігає Тегеран від ударів, якщо керівництво держави не погодиться на ядерну домовленість. Д. Трамп вже погрожував атаками як реакція на жорстоке утихомирення протестних акцій, проте зараз небезпека видається більш предметною.
Дональд Трамп / © Associated Press
Провідні консультанти американського очільника Дональда Трампа прагнуть, щоб Ізраїль спершу здійснив напади на Іран, до початку атаки Сполученими Штатами.
Про це інформує Politico.
За відомостями видання, ізраїльська інтервенція викличе іранську відплату, внаслідок чого американські виборці будуть більше розташовані до рішення атакувати Іран.
«В адміністрації та навколо неї побутує думка, що політика матиме набагато кращий вигляд, якщо ізраїльтяни вчинять перші дії та самі, а іранці завдадуть нам удару у відповідь, і це додасть нам більше аргументів для дій», — повідомило джерело виданню.
Розрахунок, як повідомляють журналісти, очевидний: більше американців згодяться на війну з Іраном, якщо Сполучені Штати чи їхній союзник будуть атаковані першими. Останні опитування свідчать, що американці, зокрема й республіканці, підтримують зміну правління в Ірані, але не хочуть наражати на ризик втрати з боку США для цього.
Надії на дипломатію згасають, і через це питання зводиться до того, коли і яким чином Америка все ж таки атакує Іран.
«Незалежно від бажання Ізраїлю діяти першим, найбільш ймовірним сценарієм може бути спільна американо-ізраїльська операція», — вважають співрозмовники Politico.
Ескалація між США та Іраном
Д. Трамп наразі не прийняв рішення щодо ударів по Ірану. Його вердикт залежатиме від результатів перемовин, зокрема від оцінок делегації США на чолі зі спецпредставником президента Стівом Віткоффом та готовності Тегерана до домовленості. Д. Трамп може віддати наказ про обмежений військовий удар, щоб отримати поступки від Ірану або розпочати масштабнішу операцію з метою зміни режиму в країні.
У неділю, 22 лютого, Стів Віткофф заявив, що директива Трампа полягала в тому, щоб Іран не мав жодних можливостей для збагачення урану, на що міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відповів, що Тегеран не збирається відмовлятися від збагачення урану.
Готуючись до можливого схвалення Д. Трампом військових дій, США зосередили на Близькому Сході найбільшу від 2003 року, коли відбулося вторгнення до Іраку, концентрацію повітряних сил. Очікується, що найсучасніший авіаносець ВМС США USS Gerald Ford прибуде до регіону протягом кількох днів — це буде вже другий американський авіаносець у регіоні. Його прибуття доповнить десятки сучасних американських винищувачів F-35 і F-22, а також бомбардувальників і літаків-заправників, які вже розміщено на Близькому Сході.
По яких цілях США можуть завдати удару
Як зазначає CNN у своєму огляді, у разі якщо Д. Трамп все ж вирішить вдарити, дії США можуть бути спрямовані насамперед проти силових структур іранського режиму: це командні центри Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), а також підрозділи «Басідж» й іранська поліція, які відіграють важливу роль в утихомиренні протестних акцій.
Утім, фахівці застерігають: багато з цих об’єктів розташовані у густонаселених зонах. Це створює ризик загибелі цивільного населення — тих самих людей, яких Вашингтон обіцяє підтримати.
«Що б США не робили, удари мають бути максимально точними і без жертв серед цивільних, які не мають відношення до КВІР», — наголошує аналітик і колишній капітан ВМС США Карл Шустер.
За його словами, навіть випадкова смерть мирних жителів може відштовхнути іранських дисидентів, які зараз об’єднані насамперед неприязню до режиму. У такому разі на США дивитимуться не як на визволителів, а як на зовнішню силу, що намагається нав’язати свою волю Ірану.
Австралійський фахівець Пітер Лейтон з інституту Гріффіта погоджується: загроза для цивільного населення — ключова проблема. Втім, за його словами, у США достатньо можливих цілей.
Під ударом можуть опинитися найвищі ешелони влади Ірану — хоча й не обов’язково безпосередньо.