Зазнали справжньої небезпеки від Путіна: який чудовий крок зробила Європа Юлія ГринішинаОсновні тези
- Європейські держави поступово виходять із Оттавської конвенції, щоб певним чином зміцнити власну обороноздатність.
- Євросоюз почав усвідомлювати унікальний бойовий досвід України, прагнути його запозичити та збільшувати свою міць, розуміючи ризики з боку Росії та її амбіції.
Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія залишили Оттавську конвенцію, яка накладає заборону використання протипіхотних мін. 20 лютого це здійснила і Польща, яка виявила бажання застосувати це озброєння, щоб зміцнити оборону на східному кордоні НАТО.
Політолог Максим Несвітайлов у бесіді з 24 Каналом зауважив, що з боку польського президента Навроцького чується мілітаристська риторика. Польща навіть заявила про намір мати свою ядерну зброю.
Мир стоит на грани значительного перераспределения
Як зазначив політолог, зараз Європа спостерігає, в якому напрямку розгортається ситуація. Європейці нарешті усвідомили небезпеку від Росії і перейшли до дійових кроків.
Вони усвідомлюють, що щодо безтурботні часи добігають кінця. Найближчим часом найімовірніше на нас чекає активний період значного перерозподілу, серйозних потрясінь, на жаль. На даний момент створюється відчуття, що сила слова на якийсь час втратила свою міць,
– произнес Несвитайлов.
Досвід України у війні – винятковий, ЄС хоче вчитися в неї.
Аналізуючи відомості про намір низки європейських держав вийти з Оттавської конвенції, колега Максима Несвітайлова – політолог та майор ЗСУ Андрій Ткачук назвав дії цих країн політичним сигналом того, що вони готові давати відсіч, відповідати на агресію, діяти за правилами, які встановлює Росія.
Втім, за його словами, це не той рівень підготовки до можливих небезпек, який має бути зараз із боку Європи. Хоча він стверджує, що скандинавські країни справді розуміють загрозу Росії та готуються захищатися у межах своїх можливостей.
“У всій цій історії важливо акцентувати увагу на двох новинах. Перша – українські підрозділи під час одних із навчань знищили швидко і ефективно два батальйони НАТО, не надавши можливості розвернутися. Друга новина – німецьке міноборони оголосило про підписання меморандуму з Україною про те, що українські інструктори навчатимуть німецьких”.
Політолог підкреслив, що з огляду на ці новини можна зробити висновок, що врешті-решт Європа починає розуміти, що не вона має навчати Україну, а навпаки. Ткачук наголосив, що саме український бойовий досвід зараз є винятковим.
Європейці повинні переймати від нас досвід, вчитися, налаштовуватися не купувати танки, а розвивати безпілотний компонент. Стає реальністю те, що дорогий танк може знищити група недорогих дронів,
– висловив Ткачук.
Він зробив висновок, що зараз Європа робить певні кроки, але вони невеликі та повільні. Однак поступово взаємодія між ЄС та Україною міцнішає. Наприклад, як стало відомо після Мюнхенської конференції з безпеки, Україна та Німеччина розпочали спільне виготовлення БПЛА. Наша держава також відкрила експорт свого озброєння.
Зверніть увагу! Директор з комунікацій Українського конгресу Америки Андрій Добрянський вважає, що в майбутньому Європа може сама потребувати гарантій безпеки. Він переконаний, що європейці усвідомлюють, що Росія здатна розпочати наступну війну. Відтак зараз ЄС націлений допомогти Україні, щоб зупинити російську армію в нинішній точці на карті, адже в іншому випадку – Путін піде далі.
Які країни у Європі збільшують обороноздатність?
-
Політолог Вадим Денисенко зазначив, що серед країн у Європі справді зараз є ті, які почали зміцнювати свою армію з огляду на можливі ризики з боку Росії. Серед таких він назвав країни навколо Балтійського моря, Польщу, Нідерланди, Велику Британію, Німеччину. Однак він зазначив, що цей процес протікає нерівномірно, оскільки досі є такі держави, які рішучості не виявляють, кроків для зміцнення обороноздатності не роблять.
-
Естонія зводить бункери на кордоні з Росією. Наразі триває облаштування 28 таких, вони розглядаються як частина Балтійської оборонної лінії, яка загалом складатиметься із 600 фортифікацій. Бункери мають площу орієнтовно 35 квадратних метрів. Передбачається, що вони витримають удари артилерії.
-
Країни НАТО обговорюють можливість створити на кордоні з Росією та Білоруссю зону оборони. Вона буде автоматизованою. Планується зосередити там значні запаси зброї. Проект мають намір реалізувати до кінця 2027 року. Концепція передбачає лінію стримування на східному фланзі Північноатлантичного Альянсу.
Читают сейчас:Мединский встретился с украинскими делегатами без Буданова: о чем могли говорить