Її не помічає російська ППО, – аналітик BILD назвав найдієвішу зброю України Раїса ТорчишникКлючові моменти
- Збройні Сили України провели атаку на один з найбільших арсеналів з боєприпасами у Волгоградській області РФ.
- Оглядач BILD Юліан Рьопке вважає, що Україна застосовує іншу результативну зброю, яку не ідентифікує російська ППО.
Українські військові завдали удару по складу в Волгоградській області Росії. За інформацією Генштабу, даний об’єкт є одним з найбільших сховищ боєприпасів російської армії, а російська сторона повідомила про займання після атаки.
Оглядач та аналітик видання BILD Юліан Рьопке в ефірі 24 Каналу оцінив дієвість використаної ракети та розповів, чому, на його думку, найбільш продуктивною зброєю України зараз є інший тип ударних засобів.
Атака на Волгоградський арсенал не стала вирішальною
Аналітик відзначив, що дослідив супутникові кадри місцевості до та після атаки. За його словами, пошкодження отримала переважно технічна інфраструктура об’єкта, що забезпечувала функціонування сховища боєприпасів.
Зверніть увагу! У ніч на 12 лютого Збройні Сили України здійснили удар по великому арсеналу ГРАУ міноборони РФ поблизу Котлубані у Волгоградській області. Згідно з даними Генштабу, ракети “Фламінго” поцілили в об’єкт, де зберігалися тисячі тонн ракет, артилерійських снарядів і авіабомб; зафіксовані потужні вибухи та вторинна детонація. Військовий експерт Роман Світан припустив, що через велику відстань удар могли завдати саме ракетами, а не дронами, і назвав цей арсенал важливим перевалочним складом російської армії.
Видимі пошкодження присутні, проте ознак повної нейтралізації арсеналу він не побачив.
Наскільки я розумію, було вражено котельню – технічну інфраструктуру, яка забезпечувала роботу арсеналу,
– підкреслив Рьопке.
Він акцентував увагу й на іншому аспекті: за наявною інформацією, було випущено кілька ракет, однак публічно показано результати лише одного влучання. Це ускладнює остаточну оцінку масштабів атаки та її впливу на логістику російської армії в регіоні.
Ми побачили відео наслідків лише одного попадання, тому я не на 100% впевнений у цій зброї,
– додав він.
Аналітик підкреслив, що Росія навчилася доволі вправно протидіяти стандартним крилатим ракетам. Саме тому, на його думку, подібні атаки не завжди приносять стратегічний ефект, навіть якщо мають значний символічний резонанс.
Слабко помітні дрони ефективніші за звичні ракети
Більш багатообіцяючим форматом атак виглядають малі безпілотники з низькою радіолокаційною видимістю. Як приклад він навів атаку на Ухту, де дрон подолав рекордну відстань і зміг досягти цілі, незважаючи на російську систему протиповітряної оборони.
Візьміть до уваги! 12 лютого підрозділи СБУ та інших складових Сил оборони України здійснили атаку на Ухтинський нафтопереробний завод у місті Ухта, що розташований приблизно за 1750 кілометрів від кордону України, що стало рекордною дальністю ураження. За інформацією Генштабу, після атаки виникла пожежа на технологічних установках підприємства, яке входить до структури ПАТ “Лукойл”, переробляє близько 4,2 мільйона тонн нафти на рік і виробляє пальне, що застосовується, зокрема, для забезпечення російської армії.
Мова йде про дрон Ан-196 “Лютий”, який діє за іншою тактикою, ніж великі крилаті ракети.
Український БпЛА Ан-196 “Лютий” / Фото: building-tech.org
Я спостерігав відео як дрон “Лютий” пролітає над Ухтою. Він летить на дуже низькій висоті й майже не ідентифікується російською ППО. Це вражає,
– зауважив Рьопке.
Навіть якщо такий дрон потрапляє на радари, уразити його важко через особливості траєкторії та висоти польоту. Саме це робить подібні апарати більш продуктивними для ураження глибоких тилових об’єктів.
Навіть якщо вони побачать його на радарі, вони не зможуть по ньому поцілити,
– додав він.
Аналітик наголосив, що саме на такі важкі для ідентифікації безпілотники Україні варто орієнтуватися. На його думку, вони створюють для російської ППО значно більший виклик, ніж великі й повільні ракети звичайного типу.
Символічний ефект важливіший за практичний
Атака на Ухту виглядає вражаюче з точки зору дальності та самого факту прориву російської ППО. За його словами, подолати майже 1750 кілометрів і досягти цілі в глибині території Росії – це серйозний технологічний показник. Однак масштаб реальних промислових наслідків поки що залишається обмеженим.
Удар по Ухті – це скоріше окремий випадок. Він вражає і має символічне значення, але практичний ефект, на мій погляд, незначний,
– зазначив Рьопке.
Він звернув увагу, що в багатьох випадках російська сторона оперативно ліквідовує загоряння та відновлює пошкоджену інфраструктуру. На відміну від системних атак Росії по українській енергетиці, українські удари поки що мають точковий характер.
У багатьох випадках росіяни гасили загоряння за кілька годин або днів,
– додав він.
На його думку, реальний ефект можливий лише за умови повторюваності подібних атак. Один вдалий удар має символічне значення, але для стратегічного результату потрібна систематичність.
Що відомо про український БпЛА Ан-196 “Лютий”?
- Українські далекобійні дрони, зокрема Ан-196 “Лютий”, стали одним з ключових інструментів атак по стратегічних цілях в глибині Росії. За інформацією Euronews, дальність польоту нових моделей зросла до близько 1000 кілометрів, що дозволило вражати НПЗ, паливні склади та логістичні центри далеко від кордону.
- Ан-196 “Лютий” – невеликий безпілотник з видовженим корпусом, заднім гвинтом і трикутним хвостом, який використовують переважно для нічних атак. Його конструкція проста й відносно недорога – орієнтовна вартість складає близько 55 тисяч доларів, що робить його економічною альтернативою дорогим системам ППО.
- За оцінками аналітиків та української сторони, удари далекобійних БпЛА вплинули на російську енергетичну інфраструктуру: атаковано низку великих підприємств, частину потужностей тимчасово виведено з ладу. Водночас експерти відзначають, що ефект від атак різниться, адже частину об’єктів Росія відновлює протягом кількох тижнів.
Читають зараз:Росія зібрала сили та мала йти вперед: як ЗСУ зірвали великий наступ ворога на Запоріжжі
Источник: www.24tv.ua