У Фінляндії висловлюють занепокоєння щодо змішування чітких запевнень НАТО, передбачених Статтею 5, з можливими двосторонніми угодами з Україною.
Прапори країн-членів НАТО / © Associated Press
Фінські урядовці звернулися до США з проханням уникати формулювань, які називають майбутні безпекові зобов’язання перед Україною після завершення війни «аналогічними до Статті 5», оскільки це може послабити сам принцип колективної безпеки, на якому ґрунтується НАТО.
Про це інформує Politico, посилаючись на телеграму Державного департаменту США.
У документі, датованому 20 січня, відображено стурбованість певних осіб щодо того, які саме терміни вживаються під час переговорів про мир між Києвом і Москвою. Наголошується, що у сфері нацбезпеки навіть окремі слова можуть мати значний вплив — навіть якщо це лише спроба передати позицію через аналогії.
Як зазначено в телеграмі, відправленій з американського посольства в Гельсінкі до Вашингтона, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен підняла це питання 19 січня під час зустрічі з членами Конгресу США Джеком Бергманом і Сарою Елфрет, які є членами Комітету Палати представників з питань збройних сил.
Валтонен підкреслила, що Фінляндія вважає Росію «довгостроковою стратегічною загрозою», і застерегла від укладання для України «недостатньо сильної» мирної угоди, яка могла б послабити її здатність протистояти можливій агресії з боку РФ у майбутньому.
Фінляндія застерегла від формулювань «гарантії безпеки, подібні до Статті 5» для України
У той же час, відповідно до документу, керівниця фінського МЗС висловила застереження щодо будь-яких формулювань стосовно «гарантії безпеки, аналогічні до Статті 5» для післявоєнної України. За її словами, такі формулювання здатні викликати плутанину між чітко визначеними гарантіями НАТО за Статтею 5 і можливими двосторонніми домовленостями з Україною. Валтонен також наголосила на необхідності створення «захисного бар’єру» між НАТО та майбутніми безпековими гарантіями для Києва. У телеграмі вказано, що міністр оборони Фінляндії висловив схожу позицію під час іншої зустрічі.
Оприлюднені матеріали також відображають точку зору інших фінських політиків, які відзначають, що, незважаючи на бажання допомогти Україні захистити себе, питання безпекової «гарантії» є занадто важливим і наразі не має беззастережної підтримки.
Один із фінських посадовців повідомив, що офіс Валтонен не коментує конфіденційні дипломатичні обговорення, але підтвердив стратегічну мету Гельсінкі — в майбутньому бачити Україну у складі НАТО.
Що не дає спокою західним столицям?
Колишні представники Альянсу та експерти вважають, що зміст телеграми відображає зростаюче занепокоєння в різних столицях щодо довгострокових наслідків співпраці з Україною після закінчення війни.
Як зауважив колишній чиновник Альянсу Едвард Ронґ, однією з проблем є те, що «застосування терміну „Стаття 5“ в інших випадках створює враження залучення НАТО, яке насправді не входить до жодної із запропонованих угод». Він додав: «Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть, щоб було чітко зрозуміло: Стаття 5 є винятковою для НАТО».
Аналітики підкреслюють, що використання Статті 5 як порівняння має як позитивні, так і небезпечні наслідки, особливо враховуючи різні погляди на підтримку України всередині НАТО. Ситуацію ускладнює й те, що найближчим часом підтримку Україні, ймовірно, надаватимуть окремі країни або коаліції держав, а не сам Альянс.
За словами дослідника Університету Меріленду Джоша Шифрінсона, навіть згадка Статті 5 з формулюванням «аналогічна до» може стати інструментом для політичної боротьби всередині країн.
Ефективність самої Статті 5 НАТО може бути поставлена під сумнів
Також є ризик, що представлення запевнень для України як «аналогічних до Статті 5» може спонукати Росію перевірити ці зобов’язання на ділі. На думку колишньої представниці Пентагону при НАТО Рейчел Еллехус, якщо РФ здійнить збройний напад, а держави, що підтримують Україну, не зможуть адекватно відреагувати, це може поставити під питання дієвість самої Статті 5 Альянсу.
Окрему увагу, за словами експертів, європейські союзники приділяють скептичному ставленню президента США Дональда Трампа до Альянсу. Вони вже збільшили оборонні витрати та взяли на себе основну частину допомоги Україні, але економічна нестабільність ставить під сумнів подальші можливості підтримки.
«Я вважаю, що фіни не хочуть пообіцяти більше, ніж зможуть виконати», — зауважила Еллехус.
Нагадаємо, 25 січня президент Володимир Зеленський повідомив, що двосторонній документ зі США про безпекові гарантії для України повністю готовий. За його словами, ці гарантії є ключем до визначення конкретної дати завершення війни та запобігання майбутній агресії в Європі. Наразі українська сторона чекає від американських партнерів лише узгодження дати й місця підписання, після чого документ мають затвердити Конгрес США та Верховна Рада. Одночасно президент виділив європейський вектор безпеки, що включає членство в ЄС, «коаліцію охочих» та економічну допомогу як основні складові захисту держави.