Брудна гра: що замислив Кремль під час “енергетичного перепочинку” і до чого тут Трамп Аліна КулебаОсновні тези
- Трамп повідомив, що Путін дав згоду на тижневу перерву, але Кремль підкреслив, що вона триватиме лише до 1 лютого.
- Фахівці вважають, що Кремль використовує “перепочинок” для маніпуляцій, підготовки нових нападів і підтримки позицій на міжнародній арені.
Пауза в ракетних ударах / Коллаж 24 Канала
Американський президент Дональд Трамп заявив, що особисто попросив Володимира Путіна не здійснювати обстріли Києва та інших українських міст протягом семи днів через надзвичайно сильні холоди в Україні. У Кремлі наголосили, що цей термін начебто має діяти до 1 лютого.
Чому Путін так легко відгукнувся на прохання Трампа, що означає строк до 1 лютого і чим насправді Росії корисна перерва в атаках, яку деякі назвали “енергетичним перемир’ям” або хоча б його початком – ексклюзивно для 24 Каналу проаналізували політологи та військові експерти. А також припустили, як Кремль може використати виділений час.
Чому Путін пристав на пропозицію Трампа?
Політтехнолог Тарас Загородній переконаний, що заяви Дональда Трампа про нібито згоду Володимира Путіна на енергетичний перепочинок не свідчать про справжню відмову Росії від нападів. Кремль просто не може дозволити собі повноцінну перерву, оскільки це зашкодить позиціям Путіна всередині самої Росії та створить проблеми у відносинах з Китаєм.
Загородній роз’яснив, що тривале припинення атак виглядало б як підкорення Путіна волі Вашингтона. У такому випадку російський диктатор ризикує втратити імідж “сильного лідера”, а в елітах і суспільстві виникне відчуття, що він діє за вказівкою Трампа. Крім того, це спричинило б питання з боку Китаю, який пильно стежить за будь-якими спробами Москви домовлятися з США за спиною Пекіна.
В яку гру Путін веде з США: дивитись відео
Політолог Ігор Чаленко акцентує увагу на сигнал, який Кремль намагається адресувати США. Росія прагне створити враження керованості та готовності до діалогу, демонструючи начебто особливий канал зв’язку з Дональдом Трампом.
Разом з тим, напади на Україну, зокрема на об’єкти, пов’язані з американським бізнесом, виглядають як спроба тиску і демонстрація сили. Варто оцінювати не риторику про “перерви”, а реальні дії Росії після цього інформаційного маневру.
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що тут не обійшлося і без домовленостей між Трампом і Путіним, в яких Україна фактично не брала участі. Київ дізнався про ці заяви вже після факту, що ставить під сумнів сам факт будь-якого реального перемир’я.
Рейтерович звертає увагу на розбіжності в риториці сторін: Трамп казав про перерву тривалістю тиждень, тоді як у Кремлі заявили про припинення атак лише до 1 лютого. Це, на його думку, свідчить про відсутність чітких домовленостей і зрозумілих умов.
Перемир’я може бути тоді, коли дві сторони мають відповідний документ або публічно оголошують суть домовленостей, період їх дії. Президент України офіційно визнав, що в нас немає ніякого офіційного підтвердження від росіян. Про яке перемир’я ми тоді говоримо?
– запитав Рейтерович.
Політолог також зазначає, що для Трампа ця історія може бути спробою зміцнити імідж головного миротворця, який нібито піклується про цивільне населення України. Водночас для Росії це зручний маніпулятивний інструмент, оскільки масовані обстріли України відбуваються з певною періодичністю, і період “перерви” може просто збігатися з етапом підготовки до нової великої атаки.
Чим Кремлю корисна перерва в атаках?
Політолог Ігор Чаленко вважає, що розмови Кремля про “перерву в атаках” по енергетиці є скоріше інформаційним маневром, ніж реальною деескалацією. Росія свідомо звела так зване енергетичне перемир’я до лічених днів, паралельно продовжуючи повітряні напади по інших цілях.
Досить брудно росіяни діють. Пєсков урізав це енергетичне перемир’я з тижня до фактично двох днів,
– сказав Чаленко.
Так Москва намагається одночасно торгуватися з Вашингтоном і тиснути на Україну, не відмовляючись від силового сценарію.
Чаленко пояснює, що прив’язка “перерви” до початку лютого не випадкова. Кремль розглядає переговорний період як платформу для повторення своїх ультиматумів.
Якщо Україна не прийме нав’язані умови, Росія спробує використати це як інформаційне виправдання для повернення до масованих атак по енергетичній інфраструктурі, заявивши про нібито “вимушену відповідь”.
Короткий часовий проміжок потрібен Москві для того, щоб у будь-який момент швидко перейти від заяв до дій. Ударний сценарій, за його словами, може бути підготовлений заздалегідь, про що раніше публічно попереджав і президент України.
Нагадаємо, Зеленський 28 січня попередив: “Знаємо й про те, що росіяни готуються до нового удару. Розвідка дає інформацію щодо цього, треба, щоб зараз Америка, зараз Європа, зараз усі партнери розуміли, як це дискредитує дипломатичні розмови. Кожен із російських ударів”.
Саме тому так звана перерва більше схожа на механізм шантажу, ніж на крок до миру.
Що задумав Кремль після “перерви в атаках”: дивитись відео
Втім, є ознаки, що вказують на пряму вигоду Кремля від так званого перемир’я. Історик та дипломат Роман Безсмертний припускає, що ініціатива так званого енергетичного перемир’я могла виходити саме від Москви.
Очільник Кремля, розуміючи, що Росію накриває хвиля сильних морозів, намагався виторгувати для себе коротку перерву. Це пояснюється вразливістю російської енергетичної системи, адже дрони дедалі частіше дістаються до російських ТЕЦ, і ризики для внутрішньої стабільності різко зростають.
Безсмертний закликав вкрай обережно ставитися до заяв Дональда Трампа. За останній час слова американського політика неодноразово не знаходили підтвердження в реальних діях.
Навіть якщо Трамп стверджує, що Путін на щось погодився, це зовсім не означає, що Кремль дотримуватиметься цих обіцянок.
Теперішнє похолодання стало для Москви серйозним фактором тиску й поставило Кремль перед жорсткими обставинами. Саме погодні умови та вразливість власної енергетики, а не турбота про цивільних чи мир, можуть пояснювати готовність Росії говорити про коротку “перерву” в атаках.
Авіаексперт, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський також застерігає, що будь-яка перерва в атаках може бути використана Кремлем для накопичення ресурсів і зміни тактики.
Росія, за його словами, здатна переорієнтуватися з енергетичних об’єктів на оборонні підприємства або прикривати удари по цивільній інфраструктурі псевдовійськовими цілями, як це вже неодноразово відбувалося раніше.
Згода Путіна на розмови про перемир’я з’явилася саме тоді, коли в окремих регіонах Росії почалися проблеми з електропостачанням. Це, на думку експерта, ще раз свідчить про прагматичний і тимчасовий характер таких заяв.
Скоріш за все, тепер ми більше битимемо по військових об’єктах на території Росії або на окупованих територіях. Але варто розуміти, що це не рівнозначне припинення вогню між Києвом і Москвою,
– зауважив Анатолій Храпчинський.
Як Росія змінює тактику ударів: дивитись відео
Що буде далі після 1 лютого?
Політтехнолог Тарас Загородній підкреслив, що Кремль свідомо обрав короткий формат перерви. За його словами, Росія розраховує завдати ударів у період сильних морозів, коли негативний ефект для цивільного населення буде максимальним.
Вони хочуть спровокувати українців на бунт проти влади,
– підкреслив політтехнолог.
Разом з тим Загородній не виключає, що Кремль діє і з огляду на власні побоювання. Росія, за його словами, могла запідозрити, що Україна накопичила ресурси для асиметричних кроків, зокрема ударів по важливих об’єктах.
Для Москви критично важливо зберігати спокій саме в столиці, тоді як регіони для Кремля не є пріоритетом. Тому вся логіка дій Росії зводиться до спроби контролювати ризики для Москви й водночас зберігати тиск на Україну.
Чим може закінчитися “енергетичне перемир’я”: дивитись відео
Чи дійсно Росія не била по Україні під час “перерви”?
- Під час так званої енергетичної перерви Росія не зупинила обстріли України, хоча справді тимчасово зменшила атаки саме по енергетичній інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський заявляв, що в одну з ночей масованих атак по енергетиці не зафіксували, за винятком окремих випадків у Донецькій області.
- Паралельно Росія продовжувала завдавати ударів по інших цілях. Зокрема, у Харківській області ракетою було вражене промислове підприємство, пов’язане з американським бізнесом. Також фіксувалися атаки по цивільній та промисловій інфраструктурі в прифронтових регіонах.
- Крім того, Росія продовжувала запускати ударні дрони та обстрілювати міста, переміщуючи фокус з енергетики на логістичні, промислові й житлові об’єкти.
Читають зараз:Його зухвалі рейди на росіян обговорювала вся бригада: спогади про легендарного пілота дронів – “Кота”
Источник: www.24tv.ua