Костянтин Довгань
- 1 Що відомо про бойове застосування “Орешника”
- 2 “Орешник”, як психологічна зброя
- 3 Так що ж відомо про “Орешник”
- 4 “Орешник” – можливі характеристики
- 5 Чи варто боятися, що Путін зробить “Орешник” ядерним
- 6 Чи може ППО збивати “Орешник”
- 1 Що відомо про бойове застосування “Орешника”
- 2 “Орешник”, як психологічна зброя
- 3 Так що ж відомо про “Орешник”
- 4 “Орешник” – можливі характеристики
- 5 Чи варто боятися, що Путін зробить “Орешник” ядерним
- 6 Чи може ППО збивати “Орешник”
Увечері 8 січня росіяни, ймовірно, вдарили “Орешником” по Львівській області. 24 Канал зібрав наявну інформацію стосовно цього боєприпасу.
Що відомо про бойове застосування “Орешника”
У ніч на 21 листопада 2024 року РФ із полігону “Капустін Яр” в Астраханській області здійснила пуск експериментальної балістичної ракети по Дніпру. Мішенню росіян нібито був український оборонний завод “Південмаш”, однак ракета влучила не в нього, а в прилеглі гаражі.
Незважаючи на те, що звук від падіння блоків ракети був надзвичайно гучним, а саме падіння дуже вражаючим – зі спалахами плазми, подібними до тих, що показують у фільмах, наслідки та руйнування виявилися мінімальними.
Звісно, це не завадило Путіну заявити про велику перемогу російської зброї, а сам “Орешник” миттєво став улюбленим “аналоговнєтом” росіян, відсунувши на другий план усі ці “Сармати”, “Посейдони”, “Кинджали” та “Буревісники”.
Між іншим, більшість із них також є ймовірними носіями ядерної зброї, і деякі з них, на відміну від “Орешника”, вже пройшли випробування та запущені у серійне виробництво.
Отже, є значно більш реальна загроза, аніж нова страшилка.
“Орешник”, як психологічна зброя
При цьому на Заході російський “Орешник” не викликав особливого переляку, як і в Україні – вже після атаки на Дніпро ЗСУ завдали ударів по об’єктах росіян у Курській області за допомогою американських систем ATACMS, а також продовжили відправляти свої БпЛА на цілі в Росії.
Згадувалося навіть про можливу атаку українських дронів на сам полігон “Капустін Яр”, звідки стартував “Орешник”.
Мабуть, єдиним відчутним результатом використання Росією її “Орешника” стало різке зниження національної валюти країни-агресора до позначки 114,5 рубля за долар, але це не точно.
Зараз Путін знову загрожує ударом новою ракетою і розповідає журналістам у Казахстані про неймовірну ударну силу “Орешника”, яку цілком можна зіставити нібито зі стратегічними ракетами.
Очевидно, ми відповімо на атаки, що тривають по території Росії, ракетами великої дальності західного виробництва, про що вже говорилося, зокрема, можливо, продовжимо випробування “Орешника” в бойових умовах, як це було зроблено 21 листопада… Це можуть бути військові об’єкти, оборонні та промислові підприємства, центри прийняття рішень у Києві, – Путін на засіданні Ради безпеки ОДКБ у Казахстані залякує світ своїм “Орешником”.
При цьому російський диктатор обмовився, що цих “Орешників” лише кілька і це найважливіше з його заяви. Отже, є й частково хороші новини. Щодо руйнівної потужності ракети – то удар “Орешником” по Дніпру цілком можна порівняти із прильотом російського КАБу, який окупанти запускають по Україні десятками щодня.
До тисяч ракет, які вже били по Україні, Путін, вочевидь, хоче додати ще тисячі. Йому завершення цієї війни не потрібне. До того ж Путін хоче не дозволити ще й іншим завершити цю війну. Розгойдувати своїм “Орешником” зараз він може лише для того, щоб зірвати зусилля президента Трампа, які точно будуть після інавгурації,
– Президент України Володимир Зеленський пояснює, для чого Путін загрожує “Орешником”.
Так що ж відомо про “Орешник”
Що собою являє цей “Орешник” – досі остаточно невідомо. Нагадаємо, що ця ракета експериментальна й досі не прийнята на озброєння. Те, що прилетіло по Дніпру, – було навчанням росіян. До того на “Капустіному Яру” їх було 2 (у жовтні 2023 та у червні 2024 року), а 21 листопада 2024 року відбулося третє.
Гарантій, що наступний “Орешник” так само долетить до України, а не впаде десь у Ростові, теж немає, адже вся попередня історія російської зброї свідчить, що це велика лотерея.
Зараз ми можемо стверджувати, що це балістичний снаряд чи то так звана “ракета середньої дальності”, чи “міжконтинентальна”.
Що це таке та в чому різниця між РСД і МБР – 24 Канал детально розбирав окремо.
Відомо, що “Орешник” – це кодова назва проєкту розробки зброї. Ці ракети запускає мобільний комплекс, відомий як “Кедр”. Однак інформації про “Кедр” небагато, натомість про “Орешник” взагалі нічого не було відомо.
Можлива концепція системи “Кедр” / Ілюстрація Defense Express
Зараз загальноприйнятим є припущення, що “Орешник”, який нібито отримав індекс Р-28, є переробкою іншої російської секретної розробки – Р-26 “Рубіж”. 24 Канал детально писав про неї також.
При цьому сам “Рубіж” є переробленим і зменшеним варіантом іншої російської розробки – міжконтинентальної балістичної ракети “Ярс”. Натомість “Ярс” – модернізація “Тополя”, а “Тополь” – переробка попередніх ракет.
Усе це нагадує матрьошку та свідчить про кризу ідей у росіян, які не вигадують нічого нового та проривного, а лише паразитують на ще радянських розробках, які насправді не радянські, а адаптовані через треті руки – німецькі.
Українська розвідка заявляє, що розробником ракети є “Московський Інститут Теплотехніки”. Ця організація відповідає за розробку всіх російських твердопаливних ракет середньої та міжконтинентальної дальності ще з часів СРСР: “Темп-С”, “Темп-2С”, “Піонер”, “Тополь”, “Ярс”, “Булава” та “Рубіж”.
“Темп-2С” та “Пионер” / Ілюстрація росЗМІ
“Орешник” – можливі характеристики
- розробник – “Московський Інститут Теплотехніки” (Росія),
- статус – експериментальний зразок,
- тип – балістична ракета середньої дальності,
- дальність – до 5 500 кілометрів,
- можливість нести ядерний боєзаряд – наявна,
- вага бойової частини – 1 500 кілограмів,
- кількість бойових моноблоків – 6 (кожен із них розділяться ще на 6),
- точність – 250 – 500 метрів у радіусі,
- кількість станом на кінець 2024 року – 2 – 3 штуки.
Чи варто боятися, що Путін зробить “Орешник” ядерним
Особливістю та відмінністю “Орешника” від “попередників” є наявність одразу 6 бойових моноблоків. У “Ярса” їх 3, а у “Рубежа” – нібито 4.
Саме падіння цих 6 блоків ми бачимо на наявному відео атаки по Дніпру – тому самому, де згустки плазми ніби з’являються з нічого та на величезній швидкості.
Зараз ці уламки досліджені фахівцями та навіть презентовані журналістам. Ви будете сміятися (ні), але там також знайдені елементи з країн, які запровадили проти Росії санкції.
Зараз встановлено, що ракета має шість моноблоків, кожен з яких несе шість суббоєприпасів, орієнтовна вага одного – 40 – 42 кілограми, тобто це можна порівняти з ударною силою “шахеда”. Сумарна вага бойової частини – 1,5 тонни, тобто як у 3 “іскандерів” або 2 ракет Х-22.
Уламки “Орешника” / скріншот з відео АР
На основі аналізу уламків “Орешніка” з Дніпра можна стверджувати, що моноблоки ракети були простими болванками, тобто не містили жодної бойової частини. Саме тому реальні наслідки та руйнування були мінімальними (хоча російські пропагандисти й поспішили заявити, що весь “Південмаш” знищено, а Путін ляпнув про страшну силу, яку можна порівняти з ядерним вибухом).
Також це пояснює неточність ракети, оскільки вона й не потрібна для ударів ядерною зброєю, тому де-факто – це просто спроба росіян забити цвях за допомогою мікроскопа.
Проте як жахлива загроза все це не працює, бо менші, але цілком зіставні руйнування можуть завдати крилаті ракети чи псевдобалістичні “Іскандери” або навіть російські КАБи, а ядерний удар “Орешником” не дасть Росії стратегічних переваг на полі бою, а лише обмежені тактичні. Натомість ймовірно, викличе обурення “колективного Півдня”, зокрема й навіть Китаю (поки він мовчить про “Орешник”, але не факт, що робитиме це й надалі).
Найголовніше, потенційне застосування тактичної ядерної зброї зруйнує хиткий баланс та відкриє скриньку Пандори, оскільки виникне ситуація, коли Захід не зможе не відповісти.
Чи може ППО збивати “Орешник”
21 листопада 2024 року збити російську експериментальну ракету не вдалося. Це факт, але він не є вироком. Українські ППО вже довели, що здатні здійснювати дива. Нагадаємо, що раніше Росія стверджувала, що неможливо збити “Кинджал” чи “Циркон”, а потім українці їх збивали.
Історія може повторитися й з “Орешником”.
- Проте це дуже складна ціль. Незважаючи на те, що ракета має довжину в десятки метрів, перехопити її важко, оскільки це балістика, а отже має дуже велику швидкість.
- Додатково ситуацію ускладнює те, що бойова частина розділяється на шість блоків, а ті далі ще на шість кожен.
У такій ситуації системи PATRIOT чи їхні аналоги зможуть перехоплювати лише деякі з моноблоків, а щоб нейтралізувати всю ракету, необхідно перехопити її ще на стадії польоту за межами атмосфери.
На це здатні, наприклад, американські системи THAAD або Aegis. Комплекси THAAD розгорнуті в Ізраїлі, а “Егіда” – в Румунії та Польщі. На жаль, жодна з них досі не прикриває українське небо.
Наразі значно простіше видається збити замість “Орешника” того, хто віддає накази про його пуск і загрожує цією ракетою всьому світу.
Читають зараз:Росіяни атакують столицю: що відбувається зараз та які наслідки
Источник: www.24tv.ua