Довкола Поля Гогена розгорівся скандал: мистецтвознавці переглядають його спадщину через стосунки з малолітніми дівчатами

“Чи не час взагалі припинити дивитися на Гогена?” – таке запитання чують в аудіогіді відвідувачі виставки художника в Національній галереї в Лондоні. Мистецтвознавці пропонують переглянути спадщину звинуваченого у педофілії та расизмі постімпресіоніста.

Про це пише газета The New York Times.

Одна з центральних картин виставки — “Техамана, яка має безліч батьків”. На ній з віялом зображена малолітня дружина Гогена. Під роботою на виставці розміщений текст, у якому розповідається, що Гоген під час життя на Таїті неодноразово мав секс з малолітніми дівчатами, двох з яких навіть взяв у “дружини” та виховував їхніх дітей. Очевидно, він користувався своїми привілейованим становищем білого європейця заради численних сексуальних зв’язків.

Як пише The New York Times, Гоген народився в Парижі, в сімʼї радикального журналіста. Юнацтво він провів у Перу, а згодом повернувся до Франції. У 1820-х роках почав займатися живописом, працюючи біржовим маклером. 1981 року він відплив до Таїті у пошуках екзотики, подібної до Перу. На Таїті він провів майже всю решту свого життя, живучи на французькому полінезійському острові Хіва-Оа, де співмешкав з дівчатками-підлітками, виховував їхніх дітей та створював свої найвідоміші картини.

Зазначається, що у міжнародному музейному світі Гоген – касовий хіт. Лише за останні кілька років було проведено півтисячі виставок його творчості, зокрема у Парижі, Чикаго та Сан-Франциско. Втім, в епоху підвищеної чутливості громадськості до питань статі, раси та колоніалізму музеям доводиться переглядати його спадщину.

Разом з цим, це не перший скандал довкола через роботи художника. Так, на виставці в Оттаві назви та описи низки його робіт були змінені, щоб уникнути “нечутливої мови”. Наприклад, картина під назвою “Голова дикуна, маска” містила ярлик, в якому пояснювалось, що слова “дикун” і “варвар” сьогодні вважаються образливими, і відображають ставлення, звичні для часу Гогена.

Один з організаторів виставки Гогена у 2010 році Вісент Тодолі відізвався про нього так: “Він людина, яку я можу повністю ненавидіти. Але робота є робота”. Він вважає, що “тільки-но митець створює щось, це більше не належить йому – це належить світові”. На його думку, ризиковано таким чином переглядати мистецтво минулого, адже під “бойкот” може потрапити хто завгодно – від Шекспіра до Сервантеса.

Водночас Ешлі Ремер,  засновниця інтернет-музею girlmuseum.org , який присвячений зображенню молодих дівчат в історії та культурі, впевнена, що вчинки Гогена були настільки жахливими, що затьмарили його роботу як митця. Ремер називає Гогена “зарозумілим та переоціненим педофілом” і зазначає, що якби йшлося не про картини, а про світлини, то скандал був би масштабнішим, а музеї їх би не приймали.

Раніше Медики поставили діагноз Леонардо да Вінчі за 500 років після його смерті. Експерти вважають, що розлад міг допомогти йому творити. Для розладу характерні проблеми з концентрацією уваги, гіперактивність, схильність відкладати на потім і не звершувати завдання, метушливість думок та погано керована імпульсивність.