Кримінальних справ про розкрадання державної допомоги на стабілізацію проблемних банків – безліч, вироків – поки що нуль
Нацбанк заявив, що у справі банкірів, яка стосується видачі банку "ВіЕйБі Банку" (VAB) стабілізаційного кредиту у 2014 році, кредит було видано на цілком законних підставах, із залученням такого механізму як особиста порука власника. При цьому банк за лічені місяці все рівно збанкрутів, а "рефінанс" кудись випарувався. Досі власник банку, аграрний олігарх Олег Бахматюк, кошти повертати не поспішав, навіть попри програні Нацбанку суди. І він не один такий "зубожілий" банкір. На сьогодні відкрито сотні кримінальних впроваджень про виведення власниками банків-банкрутів мільярдів гривень рефінансування зі своїх "потопаючих" установ. Фактично мова йде про розкрадання наданих коштів. Антикорупційні прокурори переконані, що до цього так чи інакше причетні також ексвисокопосадовці НБУ, які "перебували у змові", "закривали очі" і таке інше. Нинішні гучні арешти дивним чином збіглися в часі з приїздом до України місії МВФ. Аналітики припустили, що активність НАБУ може означати не лише виконання плану по «викриттям корупціонерів», поставленого новою владою (що імовірно), чи, як стверджують в НБУ, «терор реформаторів» (що менш імовірно). Але ще – створення правильного інформаційного фону для місії, адже відомо, що фонд вимагає результатів боротьби з корупцією.
Цікаво, що одразу по прибуттю в Київ 14 листопада представники місії негайно зустрілися з главою Національного банку України Яковом Смолієм. Певно, розмова почалася з обговорення саме цієї непростої ситуації.
Мільярди державної допомоги наче в пісок
Регулятор відкидає звинувачення НАБУ стосовно ролі його експрацівників у справі "ВіЕйБі Банку" і тому низка посадовців, серед яких керівник Нацбанку Яків Смолій, перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, заступник голови НБУ Роман Борисенко та ще ряд осіб, готові були взяти підозрюваного ексзаступника глави НБУ Олександра Писарука на поруки. Та Вищий антикорупційний суд визначив для нього запобіжний захід у вигляді застави у 5 млн грн. Банкір має внести ці кошти протягом 5 діб, інакше його візьмуть під варту. Прокурори просили для Писарука 30 мільйонів застави, аргументуючи тим, що банкір може втекти за кордон та намагатиметься знищити докази.
Прокурори просили для Писарука 30 мільйонів застави
Як відомо, Національний банк – кредитор останньої інстанції для банків. Якщо банк у скрутні часи вичерпав можливості поповнення ліквідності, він звертається до регулятора, чиє завдання у такій ситуації – забезпечити фінансову стабільність "підопічного". У заяві, оприлюдненій прес-службою НБУ, йдеться про те, що у 2014 році, коли Україну накрила криза, а біля банків стояли черги вкладників, питання «видавати рефінансування чи ні не виникало". Позичальники не могли обслуговувати кредити, а банки – вчасно повертати депозити. «ВіЕйБі Банк» – не виняток.
Безпосередньо у 2014 році «ВіЕйБі Банк» отримав такі стабілізаційні кредити на 3 млрд грн. В НБУ стверджують, що регулятор дотримувався процедур видачі кредиту, а усі кошти були використані на виплати депозитів 80 тисячам вкладників потерпаючого банку. У забезпечення власник «ВіЕйБі Банку» Олег Бахматюк окрім застави ще й особисто поручився всіма статками та майном. В цілому, за двома своїми банками ("Фінансова ініціатива" та «ВіЕйБі Банк») Бахматюк заборгував Національному банку аж 10,6 млрд грн. І оскільки самостійно бізнесмен не перерахував жодної копійки на погашення своїх боргів, НБУ з 2015 року подав більше 50 позовів у суди проти нього та його компаній.
"Маємо 19 судових рішень на користь НБУ, які вступили в законну силу щодо «Фінансової ініціативи», та жодного рішення, яке вступило у силу щодо «ВіЕйБі Банку». Проте навіть 19 перемог не дозволили поки забезпечити погашення боргів: реалізація майна Державною виконавчою службою йде напрочуд кволо", – зазначили в НБУ.
Олег Бахматюк
Варто нагадати, що впродовж 2014-2016 років Національний банк видав українським банківським установам рефінансування на загальну суму майже 320 мільярдів гривень. З поміж усіх банків, які скористалися на той час державною допомогою,16 установ згодом були визнані неплатопросможними та "пішли" на ліквідацію.
На початок листопада 2019 року загальний борг таких неплатоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування, за даними регулятора, становив близько 46 млрд грн (з урахуванням відсотків). Найкрупніші банкрути-боржники, окрім банків Бахматюка, залишаються банк «Надра» Дмитра Фірташа (10,4 млрд грн), банк «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго (6,7 млрд грн), Дельта Банк Миколи Лагуна (5,8 млрд грн), Імексбанк Леоніда Клімова (3,3 млрд грн.).
“Виокремимо заборгованість Приватбанку, за погашення якої особисто поручився Ігор Коломойський – 7,7 млрд грн. Але наголошуємо – це заборгованість виключно перед Національним банком. Загальна заборгованість деяких з цих осіб перед іншими кредиторами та державою значно більша. НБУ активно працює над стягненням коштів як з самих власників цих банків, так і з підконтрольних їм компаній. Адже вони надали особисті та майнові поруки, тобто гарантували, що ці борги будуть погашені", – йдеться у прес-релізі НБУ.
"Рефінансові" вироки, судячи з усього, будуть нескоро
Більшість судових процесів тягнуться роками. Навіть якщо Національний банк отримує рішення на свою користь, власники банків-банкрутів всіляко перешкоджають виконанню рішення судів, а реалізації активів Державною виконавчою службою відбувається надто повільно”. За даними НБУ, за 9 місяців поточного року він отримав на погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків усього 1,91 млрд грн. А за 2017-2018 роки ця сума склала близько 5 млрд грн. Тобто разом на сьогодні, повернуто близько семи мільярдів гривень із 46-ти. Ось лише кілька гучних справ про можливе розкрадання рефінасування.
Справа Приватбанку
В листопаді 2014 року ГПУ розпочала розслідування за фактом заволодіння службовими особами "Приватбанку" коштами НБУ, виділеними на рефінансування в особливо великих розмірах. Йшлося про 19 млрд грн, які за версією слідства, були перераховані 42 "приватівськими" компаніями на 6 розрахункових рахунків нерезидентів на Кіпр, що находилися в банківській установі "PrivatBank Cyprus Branch". Розслідування та численні судові позови з боку НБУ навколо цих грошей гальмуються зустрічними позовами колишнього власника ПриватБанку Ігоря Коломойського, який оскаржує його націоналізацію.
Справа "Реал-банку"
В 2016 році були арештовані колишній директор генерального департаменту банківського нагляду Національного банку Роман Яковлєв та колишній заступник глави НБУ Олексій Ткаченко, яких підозрювали в розкраданні 0,8 млрд гривень державних коштів, виданих "Реал банку" у період із квітня 2013 року по лютий 2014 року. Обидва вийшли під заставу, їхню справу передали до суду але вироку досі нема. Генпрокуратура заявляла, що затримані діяли у змові з колишнім головою Нацбанку Ігорем Соркіним, колишнім головою правління "Реал банку" Володимиром Агафоновим та харківським бізнесменом Сергієм Курченком. "Реал Банк" був однією з перших збанкрутілих фінустанов після втечі з України Віктора Януковича. Найбільшим клієнтом Реал Банку була група компаній ВЕТЕК Сергія Курченко, який нині з Росії керує "бізнесом" ОРДЛО.
Справа про "австрійську схему"
З 2016 року НАБУ розслідує також дії інших колишніх посадовців НБУ та управлінців збанкрутілих банків, які в період 2013-2015 років, на думку слідства, вивели 12 млрд грн "рефінансу" через австрійську фінустанову «Meinl Bank Aktiengeselschaft». Зокрема в справі фігурують збанкрутілі Південкомбанк, Банк "Київська Русь", Міський Комерційний Банк, Автокразбанк, Терра Банк, Дельта Банк, банк "Хрещатик" та «Фінанси та Кредит» та десяток інших дрібних банків. Рефінансування, яке НБУ видав цім установам "розчинилося" шляхом погашення начебто кредиторської заборгованості підконтрольних підприємств перед вказаною банківською установою – нерезидентом. Коментуючи тоді вказане кримінальне провадження, ексглава Нацбанку Степан Кубів наголошував, що за часів його керівництва в НБУ рішення про виділення рефінансування приймалися колегіально.
Загалом за оцінками Фонду гарантування, власники і топ-менеджери банків вивели кошти 17 неплатоспроможних банків шляхом розміщення на коррахунках в іноземних банках на суму понад $800 млн (20 млрд грн).
З огляду на галас, який зчинили нинішні підозри чиновникам Нацбанку та менеджерам і власнику VAB Банку у справі про начебто заволодіння 1,2 млрд гривень, справа потребуватиме від НАБУ ретельного вивчення та пошуку неспростовних доказів.
Олександр Паращій
"По факту, правоохоронні органи лише створили проблеми. Репутаційні проблеми для влади в очах МВФ та великого європейського банку (Райффайзен банк Аваль австрійської група Raiffeisen. – Авт.), що висловили свою високу довіру Олександру Писаруку, одному з головних фігурантів справи. До того ж, майже унеможливлюють переговори з Олегом Бахматюком про повернення ним коштів збанкрутілих банків, про готовність чого він, принаймні, наполегливо заявляє протягом останніх кількох років. І можливо навіть своїми діями знімають з Бахматюка зобов’язання щось повертати, – не лише державі та держбанкам, але і міжнародним кредиторам. Адже якщо вся ця ситуація призведе до розвалу агробізнесу Бахматюка, то він саме державу/НАБУ буде звинувачуватиме в тому, що не дали йому шанс розрахуватися зі всіма по боргам", – прокоментував ситуацію Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital.
Не забуваємо, що з одного боку у 2015 році був ухвалений закон про відповідальність пов'язаних з банком осіб, який посилив відповідальність топменеджерів та власників банків за їх доведення до неплатоспроможності. Наприклад, за завдання великої матеріальної шкоди державі або кредиторам власник банку може сісти за ґрати до 5 років. З іншого боку, жодну подібну справу поки так і не вдалося довести до логічного завершення і пояснити, як кошти виводилися з фінустанов та хто до цього безпосередньо причетний. Чому? Мабуть тому, що на "кону" аж надто великі гроші, а за ними – ну дуже впливові люди…
Марина Нечипоренко, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
