У вівторок, 22 вересня, Львів прощається з військовослужбовцями Віталієм Мигалем, Олександром Бєлошенком, Левом Маленковим та Дмитром Станицьким, які загинули, захищаючи Україну.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Віталій Мигаль (24.07.1992 — 20.11.2023)
Віталій Мигаль народився у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №99, здобув професію митника у Львівському кооперативному фаховому коледжі економіки і права, а згодом отримав вищу освіту. Працював у сфері продажу.
За словами рідних, був життєрадісною, комунікабельною, щирою та турботливою людиною, доброзичливим та відкритим у спілкуванні. Захоплювався спортом, зокрема плаванням і футболом, цікавився історією, любив читати.
У 2023 році став на захист Батьківщини. Служив на Запорізькому напрямку у складі 71-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Віталія Мигаля залишилися батьки, дві сестри, хрещені, близькі та родина.
Олександр Бєлошенко (10.06.1994 — 20.08.2026)
Олександр Бєлошенко був уродженцем міста Донецьк. Навчався в закладі загальної середньої освіти Донецької області.
За словами рідних, був позитивною, доброю та оптимістичною людиною, вирізнявся людяністю та щирістю. Любив активний відпочинок.
У 2025 році став на захист Батьківщини. Служив на Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 210-го спеціального окремого батальйону «Берлінго» Сухопутних військ Збройних Сил України.
В Олександра Бєлошенка залишилися дві доньки.
Лев Маленков (05.03.1974 — 18.09.2026)
Лев Маленков народився у місті Стрий Львівської області. Навчався у місцевій школі, згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у сфері інформаційних технологій.
Зі слів рідних, був відповідальним, вихованим, чесним, відвертим та оптимістичним, вирізнявся стриманістю та виваженістю. Завжди відповідально ставився до обов’язків, дотримувався слова та з повагою ставився до людей. Захоплювався комп’ютерною технікою, любив проводити час на природі.
У 2026 році став на захист Батьківщини. Служив на Південно-Слобожанському напрямку у складі 1-го Донецького прикордонного загону «Гарт» Державної прикордонної служби України.
У Лева Маленкова залишилися друзі та побратими.
Дмитро Станицький (30.09.1994 — 20.09.2026)
Дмитро Станицький народився у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №77 з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності, а згодом в Українській академії друкарства. Працював у сфері будівництва.
За словами рідних, був розумною, позитивною, життєрадісною, дружньою та відповідальною людиною, завжди готовою допомогти. Захоплювався спортом, зокрема легкою атлетикою і паркуром, брав участь у змаганнях. Любив готувати та відпочивати в горах.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Служив на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
У Дмитра Станицького залишилися мати, сестра та родина.
Львівська міська рада закликає містян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів.
Віталія Мигаля поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87; Олександра Бєлошенка, Лева Маленкова та Дмитра Станицького — на Голосківському кладовищі.
Дізнатися більше на: tvoemisto.tv