Що відбувається з людиною, коли гра починає виходити з-під контролю? Сьогодні відповідь держави на це питання складається з кількох частин. Є Реєстр самообмежених, куди людина може внести себе, щоб зупинити доступ до легальних азартних ігор. Є медична допомога і соціальні послуги. Окремо держава бореться з нелегальними казино та рекламою азартних ігор.
Але між усіма цими складовими досі немає головного – єдиного маршруту, який дозволяє спочатку не допустити залежності, потім вчасно помітити ризик, а якщо проблема вже виникла – не залишити людину саму шукати, що робити далі. Саме це ми хочемо змінити.
Уряд ухвалив Стратегію боротьби з лудоманією до 2035 року та Операційний план її реалізації на 2027 – 2029 роки. І вперше боротьба з ігровою залежністю стає спільним завданням для близько 40 державних органів та інституцій.
Побачити проблему раніше
Найважливіша зміна – держава не повинна зустрічатися з людиною лише тоді, коли залежність уже призвела до боргів, проблем у родині чи втрати роботи. Система має спрацьовувати значно раніше.
Тому перший великий блок стратегії – профілактика. Люди мають знати не тільки про небезпеку залежності, а й розуміти її перші ознаки: коли збільшується час гри, коли людина витрачає більше, ніж планувала, намагається відіграти програне або вже не може самостійно зупинитися.
Наступний рівень – раннє виявлення ризиків. Стратегія передбачає розвиток скринінгів, інструментів оцінки ризикової поведінки та механізмів раннього втручання. Особливо це важливо для груп, які через вік, стрес або життєві обставини можуть бути більш вразливими.
Для військових, наприклад, передбачено окремий напрям роботи: навчання командирів розпізнавати ознаки проблемної поведінки, інтеграцію профілактики ігрової залежності в медичну та психологічну допомогу військовослужбовцям і ветеранам.
Для дітей і молоді – інша система: навчання про ризики азартних ігор, підготовка психологів, робота з батьками, профілактичні програми у молодіжних центрах та регулярні дослідження, які покажуть реальний рівень залученості молоді до азартних ігор.
Тобто завдання – не чекати, поки з’явиться діагноз. Завдання – побачити ризик раніше, ніж він стане проблемою.
Зрозумілий маршрут допомоги
Якщо залежність уже сформувалася, людині потрібне не лише лікування. Їй може знадобитися психологічна допомога, реабілітація, соціальна підтримка, а в окремих випадках – допомога з боргами. Сьогодні ці послуги не пов’язані між собою: після одного етапу людина не завжди розуміє, куди звертатися далі.
Стратегія має це змінити. Завдання – зробити так, щоб людина могла пройти весь шлях послідовно: від виявлення залежності й лікування до реабілітації, соціальної адаптації та повернення до звичного життя.
За даними, які лягли в основу стратегії, у 2025 році медичну допомогу через ігрову залежність отримали 74 людини. А соціально-психологічна реабілітація людей з ігровою залежністю протягом 2023 – 2025 років фактично не проводилася. Це дуже конкретно показує, яку систему нам ще належить побудувати.
Боротьба з нелегальним ринком
Є ще одна принципова умова. Жоден скринінг не захистить людину, якщо вона за кілька хвилин може перейти на нелегальний сайт, де цих правил просто не існує.
Власне тому, боротьба з нелегальним ринком у стратегії – не окрема історія про економіку чи несплачені податки. Це частина системи захисту людини. На нелегальних ресурсах не діють ліміти, самообмеження та інші вимоги відповідальної гри. Навіть людина, яка сама внесла себе до Реєстру самообмежених та свідомо вирішила припинити грати, може отримати там доступ до азартних ігор.
Тому завдання держави – не лише знаходити і блокувати такі сайти, а перекривати всю інфраструктуру, яка дозволяє їм працювати: платежі, рекламу, цифрові канали просування та фінансові потоки.
Від окремих рішень – до спільної роботи держави
Перші кроки вже розписані на 2027 – 2029 роки. Для конкретних заходів визначені строки, відповідальні органи та показники, за якими можна буде оцінювати результат.
МОЗ, МОН, Мінсоцполітики, Міноборони, Мінветеранів, МВС, Мінцифри, PlayCity та десятки інших органів більше не працюють кожен лише зі своєю частиною проблеми. Вони мають зібрати ці частини в одну систему.
Для людини ж ця система зрештою має виглядати дуже просто – не допустити проблеми, якщо її можна попередити. Помітити ризик, перш ніж він переросте в залежність. Допомогти, якщо людина вже не справляється сама. І не дати нелегальному ринку обійти всі механізми, які держава для цього створює.
Стратегія розрахована до 2035 року не випадково. Гральний ринок швидко змінюється разом із технологіями, способами оплати, рекламою та поведінкою гравців. Тому державна політика теж не може бути статичною. Нам важливо постійно бачити, як змінюються ризики, оцінювати ефективність наших рішень і коригувати підходи там, де вони не працюють.
Джерело: www.24tv.ua