Прийнято кілька нагальних законів, покликаних дещо зменшити вплив як самої епідемії, так і запровадження жорстких карантинних заходів
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закони для боротьби з поширенням коронавірусу в Україні, ухвалені на позачерговому засіданні у вівторок (зареєстровані за №№ 3219, 3220, 2538 та 2539 – подробиці ТУТ) щодо боротьби з поширенням коронавірусної хвороби Covid-19 на території України. Деякі їх положення викликали ряд запитань та пересторог з боку суспільства. Зокрема й поспішність рішень, яка лише додає підозр про те, що «влада щось знає, але мовчить». Укрінформ звернувся за поясненням до незалежних експертів.
Головне, навчитися не підживлювати паніку
У будь-якій кризовій ситуації, головним завданням держави – є заспокоєння населення та недопущення панічних настроїв, з чим в Україні завжди було не все гаразд. І швидше за все, з цим не справитися прийняттям окремих законів, тим більше у настільки безпрецедентній ситуації, що розгортається навіть не Україною, світом. Настільки масштабні обмеження у пересуванні країною та у побуті – це мабуть вперше за всю сучасну історію! Навіть Майдани та війна з Росією таких безпекових заходів не потребували. Певно, що у багатьох людей сьогодні ступор від того, що відбувається – чи не занадто екстремальною є ситуація?
Богдан Петренко
«Технічно, малозрозумілим є факт проведення засідання ВР не у визначений для Ради час (хоча про поширення епідемії відомо вже два місяці – Ред.). І раптове перенесення засідання з 10 на 8 ранку (чи не вперше за всю діяльність парламенту), цілком відбулось у дусі раптових рішень влади з коронавірусних обмежень. Питання навіть не у тому, що суспільство і економіка не готові до таких різких обмежень. А більше у тому, що така поспішність формує уявлення, що «влада щось знає, але мовчить». Тобто, підживлює панічні настрої», – коментує Богдан Петренко, політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.
Але на його думку, було й два позитивних моменти у роботі парламенту на позачерговому «антикоронавірусному» засіданні 17 березня. Перше – це призупинення роботи сесії до завершення карантину. «Це певною мірою зняло напруження і загрози, що влада скористається карантином для прийняття запланованих непопулярних рішень – про землю та про зміни до Конституції щодо Донбасу», – каже експерт. Друге – це часткове зниження податкового навантаження на бізнес та спрощення закупівлі протикоронаовірусних засобів. «Але і одне і інше – умовні плюси, які покликані дещо зменшити не стільки вплив епідемії, як запровадження самих карантинних заходів. Зрозуміло, що проблеми не зникають. Немає гарантій, що парламент раптово не збереться під час карантину. А зменшення податкового навантаження на бізнес не зменшує втрати бізнесу», – вважає Богдан Петренко.
Штрафи – це щоб зупинити «особливо буйних»
За словами Петренка, симптоматично, що законом було запроваджено адміністративну та посилено кримінальну відповідальність за порушення правил карантину. «Власне, це типовий шлях для імітації вирішення будь-якої проблеми в Україні – заборонити та запровадити відповідальність. І поки що посилення відповідальності – виглядає як потенційний засіб переслідування тих, хто протестуватиме проти обмежень, встановлених владою – як бізнесу, так і опозиції. Не виключено, що за цими статями можуть притягуватись до відповідальності водії громадського транспорту, які здійснюватимуть перевезення порушуючи встановлені вимоги. А це може призвести не просто до колапсу у містах, але й до зростання соціального невдоволення», – вважає експерт.
Відтепер Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП) доповнюється статтею 44-3 “Порушення правил щодо карантину людей”. Склад правопорушення полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Санкція: для фізичних осіб — штраф від 17 до 34 тисяч гривень; посадових осіб — від 34 до 170 тисяч гривень.
«Насправді законодавство не знає такого поняття як “карантин людей” (проблема з юридичною визначеністю), і тому встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених «іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями» є недопустимим», – пояснює Євген Крапивін, керівник проектів Центру політико-правових реформ. Ці зауваження викладені у висновку парламетських фахівців із Головного науково-експертного управління до цього законопроекту, так і залишилися без уваги.
Також посилюється санкція статті 325 Кримінального Кодексу України “Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням”, а саме: штраф збільшується з 1700 гривень до 17-51 тисяч гривень, а також додається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Євген Крапивін
«Неофіційно самі правоохоронці-ініціатори законопроекту пояснюють, що такий захід необхідний для того, щоб застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для “найбільш буйних” порушників карантинних заходів безпеки. Стосовно пропорційності таких санкцій я маю питання, але в умовах боротьби з пандемією воно дискусійне», – каже Євген Крапивін.
Далі, за словами експерта, є питання надзвичайного стану, який відповідно до Конституції України має оголошуватись Президентом України та Верховною Радою України в такій ситуації як законний спосіб суттєвого обмеження прав і свобод людини. На його думку, саме до Закону про надзвичайний стан можливо будуть зміни, зокрема такі, якими назвали медіа “обшуками в активістів”, “запровадження комендантської години” тощо. «Ніхто з нас не бачив фінальний текст урядових пропозицій, але вже встигли охрестити “законами 16 січня”. Принаймні, і зараз поліція має право оглядати особу без ухвали суду (за наявності підстав — підозри у вчиненні правопорушення), а комендантська година – допустимий захід для європейських країн. В чому велика перевага надзвичайного стану — він вводиться на конкретний строк і може бути продовжений лише один раз. Тобто відомо його початок і кінець, тому таке втручання, за умови належного обґрунтування, є пропорційним. Я розумію людей, які налякані новинами про те, що МВС та особисто міністр Аваков хочуть начебто встановити диктатуру в Україні. Але це “гадання на кавовій гущі” – не більше, давайте оперувати ухваленими документами», – резюмує Євген Крапивін.
Поліції – на старт, увага!..
Як це зазвичай буває, самого введення відповідальності у вигляді доповнення санкції до статті в Кримінальному кодексі України замало, каже юрист-міжнародник, керуючий партнер фірми "єПраво" Віталій Власюк. Так, за його словами, законодавець повинен чітко уявляти картинку можливого правопорушення та реагування відповідних правоохоронних органів на нього.
Віталій Власюк
"Видається, що повноваження контролювати дотримання громадського порядку поки належать Національній поліції України, в тому числі – через підрозділи Національної гвардії. Їх співробітники повинні невідкладно ознайомитися з новаціями законодавства та отримати інструкції щодо їх застосування на практиці, – стверджує юрист. – Вважаю, що у будь-якому разі у громадян повинен бути шанс отримати спершу усне попередження щодо можливого порушення правил карантину, і лише при очевидному небажанні негайно виправити поведінку до них має бути застосовано відповідні засоби впливу та притягнуто до відповідальності".
Щодо встановлення інфікованості/не інфікованості людини, то вочевидь йтиметься про загальні видимі ознаки. Адже, вважає пан Власюк, навряд поліції роздадуть портативні термометри для замірянь температури абощо. "Скоріше, покладитимуться на дискрецію офіцерів, які матимуть право доправити ймовірно інфікованих громадян до лікарні для подальшої перевірки. У будь-якому разі, обов’язок держави – забезпечити чітке й конкретне законодавство щодо правил поведінки під час карантину, а також інформування щодо нього суспільства. Обов’язок громадян – неухильно дотримуватися зазначених приписів. При цьому останнє залежатиме насамперед від належної роботи органів Національної поліції", – наголосив Віталій Власюк.
Довідки, відпустки та інші «дрібниці»
Втім, ухвалено і ряд, правильних «технічних» норм.
Наприклад, законом № 3219 введено додаткові обмеження щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи. «Якщо особа, яка проживає на окупованій території, маючи довідку переміщеної особи, не перетинає лінію розмежування під час карантину, то, відповідно, в період дії карантину та протягом 30 днів після його завершення довідка такої особи не може бути скасована і, відповідно, не може бути припинена виплата пенсії на підконтрольній території», – коментує Укрінформу директор адвокатського об'єднання "Ассирія" Олексій Савчук.
Олексій Савчук
Або норма про відпустки. «У законі йдеться про те, що безоплатна відпустка надана працівникові у зв`язку з карантином не враховується в строк річної оплачуваної відпустки. Іншими словами, якщо працівникові нададуть відпустку у зв'язку із карантином, вона не включається в термін щорічної норми відпустки цього працівника. Отже такий працівник буде мати право ще одну на відпустку, тривалість якої гарантована законодавством, і її розмір не може бути зменшений», – пояснив юрист.
Отже пам’ятаємо, що ці зміни тимчасові і будуть діяти лише три місяці. Будемо сподіватися, що за цей час людство віднайде рецепт подолання підлої інфекції, що спричинила настільки потужний переполох в усьому світі, а Україна тим часом не звалиться у прірву будь-яких «колапсів» чи «диктатур». На нас чекають важкі часи, але за кілька місяців усе буде новим. Щоправда, невідомо, якою ціною. Але тримаймось!..
Источник: www.ukrinform.ua
