Близько 80 українських військовослужбовців залишили службу під час навчань у німецькій землі Саксонія-Ангальт із 2022 року. Загалом по всій Німеччині таких випадків може налічуватися сотнями.
Про це 20 серпня повідомила німецька газета Die Zeit. За її даними, військових, яких Україна направила до Німеччини для підготовки до війни проти Росії, самовільно залишали навчальні полігони, щоб не повертатися до України.
Видання пише, що частина військовослужбовців скористалася перебуванням на військовому полігоні Альтенграбов у Саксонії-Ангальт, щоб залишити свої підрозділи та залишитися в Німеччині.
Більшість із тих, хто дезертирував, за даними Die Zeit, були мобілізованими військовими, а не добровольцями.
Німеччина проводить підготовку українських військових у межах Місії військової допомоги ЄС Україні (EUMAM UA), яку започаткували у 2022 році. Навчання охоплює поводження зі зброєю, використання військової техніки, маскування, тактичну підготовку та надання першої допомоги.
За даними Бундесверу, до початку 2026 року в Німеччині підготували понад 25 тисяч українських військових. Загалом 22 європейські країни в межах місії навчили близько 87 тисяч українських військовослужбовців.
Дезертирство може каратися 12 роками в’язниці
Для українських військових, які залишають службу з наміром уникнути її подальшого проходження, наслідки можуть бути серйозними. За українським законодавством, дезертирство під час воєнного стану може каратися до 12 років позбавлення волі.
Водночас військові, які залишилися в Німеччині після навчань, опиняються у складному правовому становищі.
Як зазначає газета, українські військовослужбовці офіційно перебувають у Німеччині за направленням української влади. Через це вони не вважаються переміщеними особами та, за інформацією видання, не мають права на тимчасовий захист за §24 Закону Німеччини про перебування.
Україна відчуває нестачу військових
Ситуація виникла на тлі гострої проблеми з комплектуванням української армії. Після понад чотирьох років повномасштабної війни кількість добровольців скорочується, а Україна дедалі більше покладається на мобілізацію.
Водночас Німеччина та інші країни ЄС посилюють правила щодо новоприбулих українських чоловіків призовного віку.
У липні Євросоюз погодив продовження тимчасового захисту для 4,4 мільйона українських біженців ще на рік. Паралельно Київ і Берлін обговорюють можливості стимулювання та потенційного тиску на українських чоловіків, які перебувають у Німеччині, щоб вони поверталися в Україну.