У США тривають гострі обговорення нового законопроекту про антиросійські санкції. Експерти вказують на потенційні ризики.
Санкції США проти Росії / © ТСН
Зміст
Новий закон США про санкції, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, покликаний завдати значного удару по економіці Росії та її енергетичному сектору. Однак документ містить дві серйозні проблеми, зокрема ризики нових торговельних конфліктів через введення мит американським президентом Дональдом Трампом.
Про це пише The Washington Post у статті колумніста і старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута.
«Я є затятим прихильником України та давно виступаю за посилення санкцій проти Росії. Але тепер, коли законопроект наближається до прийняття, я не впевнений, чи варто йому радіти, чи навпаки — критикувати», — зазначив Бут.
За його словами, документ має багато сильних положень, але також і дві істотні вади. Наразі складно однозначно визначити, чи переважують його переваги недоліки.
Законопроект США про санкції проти Росії — що він передбачає
Автор звернув увагу, що законопроект передбачає посилення американських санкцій проти «Володимира Путіна, високопосадовців російського політичного та військового керівництва, олігархів, державних компаній і іноземних організацій, які підтримують оборонно-промисловий комплекс Росії», як зазначено в пояснювальній записці його розробників.
Також документ передбачає «санкції проти російських фінансових установ», а також «найбільших державних енергетичних проектів Росії» та «їхніх керівників і власників». Додаткові обмеження стосуватимуться всіх, хто причетний до так званого «тіньового флоту», який допомагає Росії експортувати енергоносії в обхід західних санкцій.
Бут також наголосив, що будь-яка компанія, яка співпрацює з підсанкційною російською структурою, ризикує бути відключеною від системи SWIFT, через яку проходить значна частина міжнародних фінансових транзакцій.
Він навів оцінку Kyiv Post, де зазначалося: «це положення щодо SWIFT може зробити торгівлю з Росією невигідною для багатьох країн і компаній, оскільки будь-який торговець, викритий у порушенні санкцій, ризикує втратити доступ не лише до американського ринку, а й до можливості вести бізнес будь-де у світі через систему SWIFT».
Проблеми законопроекту США про санкції проти Росії
На думку Бута, на перший погляд, законопроект видається переконливим. Водночас він підкреслив, що Трамп вже зараз має значні повноваження для введення санкцій проти Росії, але майже не використовував їх через своє особливе ставлення до президента РФ Володимира Путіна. Крім того, розділ 115 законопроекту дозволяє главі держави призупиняти дію будь-яких санкцій, якщо він обґрунтує своє рішення перед Конгресом. Через це жорсткі санкції можуть бути суттєво ослаблені або взагалі не застосовані.
Ще більшою проблемою автор статті назвав розділ 113, який надає президенту право запроваджувати мита до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російської нафти або природного газу. Водночас для російських товарів, що поставляються до США, документ передбачає можливість встановлення мит до 500%.
Бут нагадав, що в червні основними покупцями російської сирої нафти були Китай, Індія, Туреччина, Євросоюз та М’янма. Найбільше російського природного газу закуповували ЄС, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. У межах Євросоюзу найбільшими покупцями російського викопного палива залишалися Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина.
Всі ці держави потенційно можуть потрапити під дію 100-відсоткових мит. Водночас Японія, Південна Корея та країни ЄС можуть отримати винятки, оскільки законопроект передбачає незастосування мит до держав, де імпорт російського газу становить менш як 15% загального російського експорту, якщо вони роблять «суттєві кроки» для скорочення закупівель. При цьому саме адміністрація президента США визначатиме, що саме вважати такими «суттєвими кроками».
Бут також зазначив, що документ дозволяє, але не зобов’язує президента запроваджувати 100-відсоткові мита проти п’яти основних країн, які «сприяють обходу санкцій щодо російської нафти». Законопроект не уточнює, про які саме держави йдеться, однак серед можливих кандидатів називають Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати, Вірменію та Казахстан. Крім того, Трамп прагне доповнити законопроект тарифами щодо Ірану, хоча США майже не імпортують товари з цієї країни.
Трамп отримає широкі повноваження для запровадження мит проти низки країн
На думку автора, законопроект фактично надає Трампу надзвичайно широкі повноваження для введення масштабних мит проти низки країн, передусім Індії та Китаю, якщо вони не відмовляться від закупівлі російських енергоносіїв. Водночас такі держави навряд чи зроблять цей крок через значну залежність від російської енергетики, особливо після скорочення постачань нафти з Перської затоки внаслідок війни між США та Іраном. Бут також нагадав, що минулого року Трамп уже безуспішно намагався за допомогою 25-відсоткових мит змусити Індію відмовитися від російських енергоресурсів.
Законопроект не містить механізмів, які б завадили Трампу використовувати ці мита проти зазначених країн з інших причин, прикриваючись законом Грема як юридичною підставою. Це може торкнутися навіть союзників США в Європі та Азії.
Трамп вже має досвід введення мит під сумнівними приводами. Після того, як Верховний суд скасував його так звані «мита Дня визволення» у лютому, президент запровадив тимчасове 10-відсоткове мито для торговельних партнерів США, обґрунтувавши це проблемами з «платіжним балансом». Після завершення дії цих тарифів у липні він замінив їх майже аналогічними, цього разу пояснивши рішення боротьбою з «примусовою працею».
Що повинна змінити Палата представників у законопроекті про санкції
На переконання Бута, зважаючи на схильність очільника Білого дому розпалювати дорогі торговельні конфлікти без вагомих причин, Конгрес не повинен надавати йому ще більше повноважень для запровадження масштабних мит. Він порівняв це з тим, щоб дати сірники підпалювачеві.
«Конгрес має чітко визначені Конституцією повноваження щодо тарифів і повинен обмежувати використання президентом цієї влади, а не розширювати її. Натомість, якщо закон буде ухвалений, він лише поповнить тарифний арсенал Трампа. І це погана ідея», — сказав експерт із міжнародної торгівлі Едвард Олден із Council on Foreign Relations.
Саме через ці ризики багато сенаторів-демократів не поспішали підтримувати законопроект Грема. Зрештою більшість із них проголосувала «за», прагнучи продемонструвати підтримку Україні. Автор статті також зазначив, що президент України Володимир Зеленський особисто лобіював прийняття цього документа.
Підсумовуючи, Бут наголосив, що підтримує ідею посилення тиску на Росію, однак сподівається, що Палата представників під час розгляду законопроекту у вересні внесе до нього зміни: вилучить положення про мита та зробить інші санкції обов’язковими.
Крім того, документ варто об’єднати із законопроектом, який підтримує голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл, що зобов’яже Міністерство фінансів США передати Україні заморожені російські активи, які перебувають під американським контролем і, за різними оцінками, становлять від 19 до понад 50 млрд дол.
Автор публікації підкреслив, що Конгрес не повинен ухвалювати закон із такими суттєвими недоліками, якщо їх можна легко усунути. Після вилучення положення про мита Трамп може накласти на документ вето, однак у разі підтримки оновленої версії двома третинами членів обох палат Конгресу закон все одно набуде чинності.
Нагадаємо, Трамп запропонував доповнити законопроект про санкції проти Росії новими митами щодо Ірану, що може ускладнити та відтермінувати ухвалення документа у Конгресі. Ця ініціатива викликала занепокоєння серед частини демократів і республіканців через побоювання надати Білому дому надто широкі повноваження щодо запровадження тарифів. Попри те, що в Києві позитивно оцінюють закон, який має обмежити здатність РФ вести війну, остаточне ухвалення законопроекту через нові суперечки та процедурні затримки може розтягнутися до кінця року.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати