Дослідники зазначають, що ядерні запаси Китая стрімко зростають.
Китай продовжує найбільше розширення свого ядерного арсеналу, модернізуючи ядерне стримування з огляду на будь-які майбутні конфлікти зі Сполученими Штатами, кажуть експерти.
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру SIPRI оцінює, що Китай має запаси близько 350 ядерних боєголовок – дрібниця в порівнянні зі Сполученими Штатами та Росією. Але запаси швидко зростають і, згідно з оцінкою Пентагону, опублікованою в листопаді, до 2035 року Китай може мати 1500 боєголовок.
“Схоже, що Китай більше не задовольняється лише кількома сотнями ядерної зброї для забезпечення своєї безпеки”, – сказав Метт Корда з Федерації американських вчених.
З моменту свого першого ядерного випробування 1964 року Китай був задоволений тим, що мав порівняно скромний арсенал, і стверджував, що ніколи не стане першим, хто використає ядерну зброю в конфлікті.
Але в останні роки під керівництвом президента Сі Цзіньпіна Китай почав масштабну військову модернізацію, яка включає, зокрема, модернізацію своєї ядерної зброї, щоб не тільки стримувати ворогів, але й мати можливість контратакувати, якщо стримування не вдається.
Це передбачає не лише нарощування виробництва боєголовок, а й покращення здатності доставляти їх за допомогою ядерної тріади: ракет, літаків і підводних човнів.
“Зміни, які відбуваються чи тривають, є дуже значними і перетворять Китай із держави, яка має ядерний потенціал у відповідь, на державу, яка є третьою за потужністю ядерною державою у світі”, – наголосив Ерік Хегінботам, головний науковий співробітник Центру Массачусетського технологічного інституту Міжнародні дослідження.
Проте Китай наголошує, що зберігає “свої ядерні сили на найнижчому рівні, необхідному для національної безпеки”.
Минулого місяця Сі заявив у спільній заяві з російським лідером Володимиром Путіним, що ядерну війну “ніколи не можна розв’язувати”.
Пекін і Москва пообіцяли активізувати ядерну співпрацю на недавньому саміті Сі Цзіньпін і Путіна.
Високопосадовці з атомної енергетики з Росії погодилися допомогти Китаю в завершенні “швидких реакторів”, які можуть генерувати розщеплюваний матеріал набагато швидше, ніж вони його споживають.
Пекін наполягав на тому, що угода стосується його цивільної ядерної програми, але експерти кажуть, що вона також може бути використана для створення запасів розщеплюваного матеріалу для боєголовок.
“Для Китаю було б технічно можливо суттєво збільшити свої запаси плутонію за допомогою нових цивільних реакторів на швидких розмножувачах, використовуючи паливо, яке постачає Росія. Однак немає жодних загальнодоступних ознак того, що Китай має намір це зробити”, – зазначають експерти.
Нагадаємо, президент Чехії заявив про зацікавленість Китаю у тривалій війні в Україні.
Керівник української розвідки Кирило Буданов зазначив, що Китай не готується постачати та не передавав Росії зброю.
Источник: www.tsn.ua
