ЗРК С-300: зброя для оборони, а у росіян – для злочину

ЗРК С-300: зброя для оборони, а у росіян – для злочину Інфографіка 27.11.2022 11:22 Укрінформ ЗСУ помстилися за вбивство немовляти на Запоріжжі. Знищено комплекс, з якого нелюди обстріляли пологовий будинок

Ця новина боляче вразила Україну і світ: 23 листопада  росіяни обстріляли ракетами С-300 маленький пологовий будинок у Вільнянську, Запорізької області. Від рук ворога загинуло новонароджене немовля, отримали поранення лікарі. Хлопчик прожив на світі півтора дні…

І, як повідомив у Telegram мер тимчасово окупованого Мелітополя Іван Федоров, українські бійці оперативно помстилися росіянам за смерть немовляти у той же день — злочинної атаки по пологовому будинку.

«Рашисти отримали першу ластівку помсти за вбивство немовляти у Вільнянську Запорізької області. Наші бійці знищили ракетний комплекс С-300, з якого російські терористи влучили до місцевого пологового будинку», – написав Федоров.

«23 листопада близько 13:40 у селі Зелений Яр наші бійці ліквідували ворожий ракетний комплекс С-300».

Тепер – про збройові нюанси. Росіяни широко використовують зенітні ракети С-300 в Україні від початку повномасштабної війни. Але вони застосовують їх не як засоби для протиповітряної оборони, а для атак по наземним цілям, таким чином «утилізуючи» старі ракети С-300 в Україні. Таких ракет у росіян дуже багато — близько 7 тисяч, і це ракети, які перебувають на зберіганні уже понад 30 років, а більшості з них 35-40 років. ЗРК С-300 спеціально модифікують під можливість ведення вогню в режимі не «земля-повітря», а «земля-земля». В такому режимі дальність ураження становить не більше 40 кілометрів. Для точного попадання в ціль, ці комплекси потребують спеціальної радіолокаційної підсвітки. А без неї відхилення може становити понад 100 метрів.

А загалом, С-300 — це зенітно-ракетна система середнього радіусу дії радянського виробництва. У 1979 році ЗРК був поставлений на бойове чергування СРСР. Тоді технічне завдання передбачало розробку трьох версій комплексу: С-300П – для протиповітряної оборони, С-300В – для сухопутних військ та С-300Ф – комплекс корабельного базування для ВМФ.

Системи сил ППО і флоту в основному орієнтовані на перехоплення літаків і крилатих ракет, комплекс сухопутних військ має великі можливості з перехоплення балістичних цілей, що забезпечує протиракетну оборону.

Комплекс також призначений для боротьби зі стратегічною і тактичною авіацією в умовах потужної радіолокаційної протидії противника на висотах від 25 метрів до 27 кілометрів і дальністю до 100 кілометрів.

Свого часу, С-300 стала першою багатоканальною зенітною ракетною системою, здатною супроводжувати кожним комплексом до шести цілей та наводити по них до дванадцяти ракет.

Ця ЗРК вперше отримала систему з повною автоматизацією бойової роботи. Усі завдання — виявлення, супровід, захоплення цілі, наведення ракет, оцінки результатів стрільби — система здатна виконувати автоматично за допомогою цифрових обчислювальних засобів. Функції оператора полягають у контролі над роботою всіх систем та здійсненні пуску ракет.

До того ж, система всепогодна і може експлуатуватися в різних кліматичних зонах.

С-300 —  з точки зору ППО — ефективна система, в складі якої є командний пункт з радіолокатором виявлення, здатним надавати данні про цілі шістьом зенітно-ракетним комплексам одночасно. Командний пункт використовується для автоматичного розподілу цілей між системами ППО та не несе на собі ракет. Складові цієї системи можуть бути розташовані на відстані до 40 кілометрів одне від одного. Крім того, зенітно-ракетні комплекси С-300, об’єднані в такі угруповання, убезпечують від нападу з повітря площу в десятки тисяч квадратних кілометрів.

С-300П була створена для оборони великих промислових та адміністративних будівель, військових баз та інших важливих об'єктів критичної інфраструктури. Сучасні модифікації С-300 можуть вражати до 36 аеродинамічних або балістичних цілей, наводячи на них до 72 ракет одночасно. Такі комплекси звісно є і на озброєнні України, адже пострадянське озброєння такого типу є у всіх країнах колишніх членів СРСР. Саме тому ми так часто бачимо російські фейки про те, що Україна сама себе обстрілює.

Системи С-300 досі використовуються і в НАТО: вони є на озброєнні Болгарії, Словаччини та Греції. Словаччина свої ЗРК С-300 з ракетами типу С-300ПМУ передала Україні у квітні цього року.

Богдан Тузов, Київ 

Інфографіка Олександр Шингур

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *