З курортів евакуюють туристів і вирішують, як бути з безробітним персоналом
Минулого тижня на Закарпатті склалася складна ситуація: туристи-санаторники, які тут відпочивали, опинилися перед фактом екстреного припинення дії путівок в умовах карантину та негайного виїзду додому.
Загалом ця ситуація торкнулася тисяч людей, які відпочивали у майже 20 санаторіях краю та готелях при них – в курортних селищах. А крім того, без роботи залишилася купа місцевих жителів (лікарі, медичний та обслуговуючий персонал санаторіїв, котрі у кращому випадку отримають мінімальну зарплатню, а в гіршому — ні, бо власники сказали написати заяви на відпустку за власний рахунок). Ну, а органи місцевого самоврядування, в свою чергу, хапаються за голови, підраховуючи збитки через відсутність податків та відрахувань. Що говорять на Закарпатті у зв'язку з цією ситуацією та як збираються вирішувати проблему, дізнавалася кореспондент Укрінформу.
“ДОВЕЛОСЯ В ЕКСТРЕНОМУ ПОРЯДКУ ШУКАТИ 2 ТИСЯЧІ, ЩОБ ДОЇХАТИ ДО КИЄВА”
Киянка Гульнара Алиєва відпочивала в готельному комплексі в курортному селищі “Поляна”. На початок “виселення” її путівка була використана трохи більше, аніж наполовину.
– Про те, що санаторії зачинятимуть двері, стало зрозуміло ще на початку того тижня, а коли оголосили, що від середи припиняється транспортне сполучення між регіонами, люди стали шукати шляхи, як вибратися додому. У багатьох закладах це організовували власники, але так само багато кому з туристів довелося шукати цих шляхів самостійно. У вівторок ми поїхали на вокзал у Сваляві; хотіли здати квитки, або хоча б погасити їх, щоб пізніше отримати свої кошти. Це у нас не вийшло. Не знаю чому, але жінка-касирка просто відмовилася їх приймати – чи вона не знала, як це робити, чи не хотіла. Гроші ми втратили, словом. Далі почали шукати варіанти, як виїхати на Київ. Зупинилися на “Бла-бла-карі”. Домовитися з перевізником допомогла власниця готелю, в якому ми жили. Ми згуртувалися зі знайомими і до Києва їхали вчотирьох за 2 тисячі гривень з кожного.
Гроші за путівки нам ніхто не вертав. У мене все вийшло ще непогано, загалом, бо я встигла вибрати усі процедури, котрі прописував лікар до початку карантину. У подруги, з якою разом відпочивали і котра приїхала пізніше, було більше невикористаних днів. З середи в Поляні усе перестало працювати (бювети, ванни), тож ми, щоб не зійти з розуму від переживань та неробства, просто ходили на інгаляції в своєму готелі.
Ми заїхали в санаторій, ще коли не було карантину в Україні — був тільки випадок у Чернівцях. Якби це можна було спрогнозувати, звісно, ніхто б нікуди не їхав, – каже пані Алиєва.
– Дуже втішило, що в Поляні швидко вирішили ситуацію — буквально у середу всі справді зачинилися і вивезли людей, – зазначила жінка. – У нас не було квитків, то господарка готелю дозволила нам пожити до вирішення ситуації. Очевидно, що вона не хотіла втратити імідж та добрі стосунки. Селище порожнє, туристів там давно немає, нас також випускали хіба що в аптеку чи крамницю по продукти. Треба сказати, що не усі так обійшлися зі своїми постояльцями — власники готелів бояться штрафів, із цим тут жорстко, тому декого з людей просто поставили перед фактом: покиньте територію і все тут. Наша господарка сказала, що згодна заплатити штраф, поки ми проживатимемо, але не хоче втрачати імідж.
– Словом, курортникам довелося туго, – каже, сумно жартуючи, Гульнара Алиєва.
“ЗУПИНКА САНАТОРІЇВ — ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНИЙ УДАР ПО КУРОРТНІЙ ПОЛЯНІ”
Голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький у телефонному коментарі Укрінформу пояснив, що “туго” довелося і курортному селищу, де зосереджена найбільша кількість санаторіїв Закарпаття та понад 40 приватних закладів рекреації. (До слова, саме Полянська ОТГ кілька років підряд дає понад 50% усього туристичного збору Закарпаття).
– Роботу із припинення діяльності санаторіїв на території селища ми почали з понеділка, 16 березня. Власне, почалася вона із позачергового зібрання в громаді за участі власників санаторіїв, в рамках оперативного штабу з вирішення питання закриття санаторіїв. У нас на території 4 санаторії – це “Кришталеве джерело”, “Квітка полонини”, “Поляна” та “Сонячне Закарпаття.” Крім того, працює 40 приватних рекреаційних закладів.
Проблему, незважаючи на масштаб, у рамках Полянської ОТГ вирішили швидко. Вже з понеділка власники закладів почали розвозити туристів із селища. Це відбувалося за власний рахунок господарів закладів відпочинку та рекреації, здебільшого, – зазначив голова селища.
За його словами, були нюанси. Значно дешевше було розвезти людей в автобусах, але дозволили транспортувати не більше, ніж 10 пасажирів в одному.
Були також незрозумілі ситуації з недовикористаними путівками.
– Більшість власників рекреаційних закладів, наскільки мені відомо, домовилися зі своїми туристами таким чином, що перенесли невикористані дні на майбутнє — коли ситуація вирівняється, нам усім треба буде підправити здоров'я. Ці люди зможуть приїхати і використати свої 5, 10 чи 15 днів путівки пізніше.
Як пояснив пан Дрогобецький, власники закладів у Поляні з розумінням сприйняли ситуацію.
– Наказ Кабміну щодо карантину ми виконали вчасно і якісно. Щодо персоналу — люди зараз втратили дохід і заробіток. Більшість закладів виплачуватимуть своїм працівникам мінімальну заробітну плату за період карантину. Також знаю, що в інших санаторіях було прийняте хитре рішення запропонувати своїм працівникам піти у відпустку за власний рахунок – і люди підписали й пішли, – каже він.
– Але разом із тим, ми також розуміємо, що зупинка роботи закладів рекреації — величезний удар і по бюджету громади. Ми вже підрахували збитки від скасування місцевих податків — за два місяці це мінус 3 млн в бюджет громади. А щодо ПДФО – там узагалі виходить сума захмарна, наразі її ще немає, – каже голова Полянської ОТГ.
“ЄДИНИЙ ПЛЮС У ЦІЙ СИТУАЦІЇ — ДЖЕРЕЛО ВІДПОЧИНЕ ВІД ТУРИСТІВ”
– У Шаяні (селище на Хустщині, де є курорт мінеральної води) ситуація із закриттям санаторіїв також почала розгортатися з понеділка, – розповідає телефоном адміністраторка одного із санаторних закладів Алла. – Ми зупинили подачу води у бюветах, припинили опалювальний процес, енергозабезпечення. Щодо працівників санаторію, то хтось пішов у оплачувану відпустку, у кого вона була, а інші — за власний рахунок. З людьми, котрі на той час перебували у нашому закладі, питання вирішували в нагальному порядку — організували їхній вивіз у міста проживання. Вивозили автобусами. Щодо путівок, то ми своїм туристам просто повернули кошти. Ніхто не переносив ніякі “залишені дні” на потім, бо ми не знаємо, коли настане це “потім”. А по-друге, якщо тоді нам поселять чорнобильців чи АТО-вців, а у нас всього 198 місць, то куди ми дінемо потім тих туристів із недовикористаними путівками? Тому гроші повернули усі до копієчки – і розлучилися друзями, так би мовити.
– Тепер на території санаторію нікого немає, ніщо не працює, – каже Алла. – Єдиний плюс в усьому цьому — наше джерело за час, поки його ніхто не користатиме, відпочине від людей. Вода більше насититься своїми мінералами, вона буде мати кращу хімічну якість. Це можна сказати напевно — що мінеральним водам Закарпаття тимчасове припинення роботи санаторіїв піде на користь. Це, напевно, єдиний плюс у цій ситуації.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Сергія Гудака
Источник: www.ukrinform.ua
