З’їзд суддів нарешті розблокував роботу ВРП: це єдиний позитив?

З’їзд суддів нарешті розблокував роботу ВРП: це єдиний позитив? 18.01.2023 16:57 Укрінформ Одну з ключових вимог міжнародних партнерів на шляху до європейської інтеграції Україна виконала. Але не обійшлося без «але»

Днями у Києві відбувся ХІХ позачерговий з’їзд суддів, на якому майже триста служителів Феміди обрали за своєю квотою 8 членів Вищої ради правосуддя. Це дало змогу відновити роботу органу суддівського врядування, який від лютого 2022 року не працював. Чому? А тому, що за два дні до повномасштабного вторгнення росії в Україну більшість членів ВРП написали заяви про звільнення з посад за власним бажанням, побоюючись наслідків судової реформи й таким чином, власне, заблокували цю реформу.

Виходить, що ця подія більше про перемогу?

Скажемо так, після з’їзду суддів, який призначив нових членів, Вища рада правосуддя нарешті отримала необхідний мінімум (наразі є 15 членів із 21) для того, щоб це орган нарешті став повноважним. Тож, звісно, це позитив, адже роботу ВРП розблоковано, а отже – розблоковано судову реформу.

Крім того, оновити ВРП і запустити її роботу — це одна з ключових вимог міжнародних партнерів на шляху до європейської інтеграції України. І цю вимогу наша держава виконала. «Це є важливим кроком на шляху втілення в життя судової реформи. З нетерпінням чекаю, коли реформована ВРП продемонструє верховенство закону та чесність на практиці», — схвально написав у своєму Twitter головний дипломат ЄС в Україні Матті Маасікас.

Втім, на жаль, не обійшлося й без «ложки дьогтю». З’їзд суддів все ж протягнув до Вищої ради правосуддя людей до яких, як кажуть, є запитання.

Чому відновлення роботи ВРП – це важливо?

Отже, 22 лютого 2022 року 10 із 15 чинних тоді членів ВРП після початку оцінювання Етичною радою, злякавшись перевірок, склали повноваження. Через відсутність кворуму орган припинив роботу — для перезапуску потрібно було щонайменше 15 членів із 21, серед яких більшість становили б судді. Потім почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, і часу для розв'язання кадрових питань не було. І ось у серпні 2022 парламент, а згодом з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ – прийняли за своєю квотою трьох нових членів Вищої ради правосуддя: адвоката Романа Маселка, кандидата юридичних наук Миколу Мороза та доктора юридичних наук Дмитра Лук’янова.

ХІХ позачерговий з’їзд суддів

Після обрання з’їздом суддів ще восьми членів – орган поновив свою роботу. І це важливо, адже в руках Вищої ради правосуддя зосереджено фактично повний контроль за призначенням і звільненням суддів та притягненням їх до відповідальності за порушення. ВРП призначає також членів ще одного важливого суддівського органу – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Ця комісія проводить конкурсні відбори суддів до суддівського корпусу, займається переведенням суддів з одного суду в інший, перевіряє їхній кваліфікаційний рівень та доброчесність.

Отже, від того, хто саме входить до складу ВРП, залежить наскільки професійні та доброчесні судді працюватимуть в українських судах та наскільки успішною буде судова реформа. 

«Відновити роботу ВРП було важливо з кількох причин. По-перше, ВРП є дуже важливим органом, без якого судова система не може повноцінно функціонувати. Орган не працював майже рік, і чимало процесів, як-от призначення, покарання, звільнення чи відсторонення суддів було поставлено на паузу», — коментує Укрінформу керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик.

Це було особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни, підкреслює вона, коли немає центру, який опікується судовою системою, з одного боку, і неможливо притягти до відповідальності суддів-колаборантів з іншого.

По-друге, обрання нових членів ВРП є важливим етапом судової реформи, яку започаткували у 2021 році і яка була обов’язковою умовою підтримки нас міжнародними партнерами.

«Сьогодні від успішності впровадження цієї реформи залежить українська євроінтеграція. Бо реформа ВРП разом з реформами ВККС і КСУ є одним із кроків, які Україна має зробити для відкриття переговорів про членство в ЄС», — додала пані Чижик.

Головні завдання для оновленої ВРП на найближчий час

За словами експертів, зараз пріоритетом для ВРП має стати притягнення до відповідальності суддів, які підозрюються в колаборації та співпраці з окупантами. Крім того, важливими маркерами стануть рішення щодо суддів ліквідованого Окружного адміністративного суду м. Києва (Вовк і Ко, — Авт.), які досі залишаються в судовій системі, допоки ВРП не вирішить їх долю (про це детальніше у нашому попередньому матеріалі «ОАСК знешкоджено, але його судді залишаються на зарплаті»).

«ОАСК ліквідували, але його судді на чолі з Павлом Вовком зберігають статус суддів. ВРП має вирішити їхню долю та створити новий суд. (…) Без згоди ВРП таких суддів не можливо затримати, утримувати під вартою чи навіть відсторонити від роботи. У правоохоронців накопичилося чимало таких справ, де потрібно рішення ВРП», — каже Галина Чижик.

Павло Вовк

Окрім цього, Вища рада правосуддя має подбати про заповнення близько двох тисяч судових вакансій, оскільки в деяких судах просто немає кому працювати, а ще одним з головних завдань буде розгляд скарг за дисциплінарні порушення.

«Чекаємо рішення щодо призначення нового складу ВККС. За законом, саме ВРП має призначити 16 членів ВККС з-поміж 32, запропонованих Конкурсною комісією, — наголошує експерт Центру протидії корупції. – А ще – перед ВРП стоїть важливе завдання із створення окремого дисциплінарного підрозділу та відбору незалежних фахівців для роботи із дисциплінарними скаргами на суддів».

Як бачимо, роботи у Вищої ради правосуддя чимало. Чи справиться, а головне – чи захоче щось вирішувати цей орган, наприклад, по тому ж Вовку? У громадських представників є запитання до обраних суддівським з’їздом нових членів ВРП. 

Родичі у рф та поїздки в окупований Крим: що відомо про суддівських обранців?

Новими членами ВРП у першому турі з’їзд суддів обрав п'ятьох: суддю Харківського апеляційного суду Аллу Котелевець, суддю Касаційного цивільного суду у складі ЗС Григорія Усики, суддю Львівського окружного адмінсуду Олександра Сасевича, суддю Господарського суду Донецької області Юлію Бокову, суддю Північного апеляційного господарського суду Ольгу Попікову.

Під час другого — ще трьох: суддю Миколаївського апеляційного суду Тетяну Бондаренко, суддю Херсонського окружного адміністративного суду Олену Ковбій та суддю Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергія Бурлакова.

Усі вони склали присягу і працюватимуть у ВРП наступні чотири роки.

«Це звісно знаковий з’їзд суддів. Але з поміж 16 запропонованих Етичною радою кандидатур з’їзд обрав саме тих, до кого у громадськості є чимало запитань щодо доброчесності й політичної нейтральності, — зауважив правник, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Степан Берко.

«У переліку рекомендованих Етичною радою були гідні кандидати, як, приміром суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима чи суддя Олевського райсуду Житомирської області Любомир Винар. Однак судді проголосували не за них, а за тих кандидатів, які мають сумнівні статки та зв’язки з росією. Чому? Бо знають, що члени ВРП з такими ж скелетами у шафі, як і в них, не каратимуть їх за подібні порушення», — доповнює Галина Чижик.  

За даними Центру протидії корупції, суддя Касаційного цивільного суду Сергій Бурлаков та суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова відвідували окупований Крим.

Юлія Бокова

«Бокова та її близькі родичі неодноразово відвідували окупований Крим, а Бурлаков та його матір їздили в росію після початку війни. Зважаючи на те, як активно рф поповнювала обмінний фонд протягом останніх років, навряд чи українські судді могли безперешкодно їздити в рф чи на окуповані нею території, не отримуючи гарантій безпеки від представників окупаційної влади чи російських спецслужб. Щобільше, родина Бокова має майно в Криму, а батько Бурлакова має російське громадянство», — розповідає пані Чижик.

Сергій Бурлаков

Антикорупційні активісти також звертають увагу й на те, що Бурлаков був тісно пов'язаний із родиною бізнесмена Олександра Фельдмана, депутата від забороненої ОПЗЖ.

Тетяна Бондаренко

Щодо судді Миколаївського апеляційного суду Тетяни Бондаренко, то вона, кажуть експерти, могла ухвалювати рішення не на робочому місці, приховувати факти порушення ПДР, могла мати зв'язки з росією та проблеми з декларуванням.

Ольга Попікова

Критика з боку антикорупціонерів лунає й на адресу судді Північного апеляційного господарського суду Ольги Попікової, якій закидають те, що вона упродовж кількох років не декларувала наявну у неї нерухомість.

Олександр Сасевич

«Суддя Олександр Сасевич був фігурантом розслідування BIHUS.Info про голосування за узгоджених кандидатів на суддівських з’їздах. Тепер вже обрали самого Сасевича. А ще Сасевич вказав, що в 2014 році його дружина придбала Volkswagen Passat за $35 тисяч, перед тим отримавши подарунок/виграш на приблизно таку ж суму», — коментує Галина Чижик.

Григорій Усик

Є питання й до судді Григорія Усика. У 2006 році він приватизував службову квартиру в Києві площею 89 квадратів. Щоб все виглядало так, наче судді потрібне це помешкання, звертають увагу експерти, Усик переписав на своїх синів власні дві квартири.

«Усі вони пройшли співбесіду з Етичною радою, але через те, що ці співбесіди були закриті через воєнний стан, то не зрозуміло, як пояснювали там ці зв’язки і недоброчесність», — каже Степан Берко.

Алла Котелевець

Громадські активісти припускають, що міжнародні експерти, які входять до Етичної ради, не повністю володіють українським історичним та політичним контекстом, тому судді, які мають нерухомість в окупованому Криму чи зв’язки з росією, не стали для них «червоним маркером».

«У нас немає жодних гарантій, що зараз чи в майбутньому ворог не скористається такими родичами чи майном для шантажу членів ВРП, аби примусити їх до ухвалення тих чи інших рішень. Це питання нашої національної безпеки, і мені дуже прикро, що спочатку його проігнорували члени Етичної ради, а згодом і судді під час голосування», — з жалем констатує Галина Чижик.

Олена Ковбій

Єдина, до кого питань у громадськості було менше — Олена Ковбій.

«Вона воює на фронті. До неї не було багато претензій. На відміну від інших», — каже голова правління «Фонду Dejure» Михайло Жернаков.

Але водночас відомо, що брат судді Херсонського окружного адміністративного суду проживає в росії та працює генеральним директором підприємства, що здійснює вантажні залізничні перевезення. А сама Ковбій свого часу скасувала рішення про перейменування вулиці Лютеранської на Херсонщині на вулицю Катерини Гандзюк. Після початку повномасштабного вторгнення суддя виїхала з окупованого Херсона та вступила до Вінницької тероборони.

Але розблокована ВРП навіть з такими членами – це краще, аніж взагалі нічого

«Альтернативний сценарій, якого ми уникнули, — це необрання достатньої кількості членів ВРП. Приміром, судді могли обрати троє чи п’ятеро членів ВРП, і тоді робота органу була б заблокована і надалі, почався б новий конкурс за суддівською квотою, який затяг би процес ще на півроку, а шанси, що за його результатами перемогли б гідні кандидати, зважаючи на досвід цього відбору, дуже низькі», — каже Галина Чижик.

За її словами, слід віддати належне Етичній раді в тому, що завдяки їй більшість негідних кандидатів не потрапили до фінального списку. Тобто у суддів не було великого вибору, і врешті членами ВРП не стали ті кандидати, на яких суддівська мафія робила ставку із самого початку.

«Звісно, добре, що судді змогли домовитися і вибрати 8 членів і запустити ВРП. Принаймні вони не зірвали євроінтеграцію. Але велике питання — які в цієї ВРП з таким складом будуть рішення і як далеко ми з ними на шляху євроінтеграції зайдем. На жаль, поки що така ситуація з кандидатами від суддів… Втім, усе дуже швидко стане ясно після перших рішень нової ВРП. Коротше, зберігаємо спокій і уважно спостерігаємо. Найгіршого сценарію ми уникли, і це вже добре», — додав Михайло Жернаков.

Врешті-решт, експерти сподіваються, що ВРП ще може поповнитися чотирма доброчесними й незалежними членами за квотою з’їзду прокурорів, президента та наукової спільноти. Кандидатів на ці посади вже закінчує відбирати зараз Етична рада й найближчим часом вони можуть поповнити розблоковану Вищу раду правосуддя та сприяти запуску судової реформи.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *