Трибуналу для путіна та лукашенка — бути: важливі рішення ЄП та ЄС

Трибуналу для путіна та лукашенка — бути: важливі рішення ЄП та ЄС 25.01.2023 20:10 Укрінформ Усе, що відбувається нині у цій сфері уже виходить за рамки просто декларації намірів. Але попереду в України ще багато роботи

Чи понесуть реальне покарання винні у злочині агресії проти України? Це, безумовно, одне з ключових питань справедливості, запобіжник повторення подібних злочинів у майбутньому. За останній тиждень з’явилася низка повідомлень, які вселяють надію на те, що цей маховик врешті-решт буде запущений.

Про що йдеться?

19 січня Європарламент проголосував за резолюцію, яка закликає до створення спеціального трибуналу для політичного та військового керівництва росії та білорусі, зокрема путіна та лукашенка.

23 січня Євросоюз устами високого представника Жозепа Борреля повідомив, що підтримує згадану ініціативу.

«Ми працюємо із різними варіантами щодо створення механізму відповідальності. Робота над цим триває в рамках Об’єднаних Націй, у тому числі – в контексті Генеральної Асамблеї ООН, яку ми повністю підтримуємо. Центральним у цій роботі є збереження критично важливої ролі Міжнародного кримінального суду та міжнародного кримінального правосуддя. Ми підтримуємо утворення Міжнародного офісу прокурора в Гаазі в якості першого кроку до такої відповідальності», — сказав Боррель.

Слідом за представником ЄС міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба анонсував зустріч групи країн для просування ідеї такого спецтрибуналу, яка відбудеться вже наступного тижня.

“Непублічно на дипломатичному треку відбувається багато подій, які наближають нас до створення трибуналу. Одна із них відбудеться вже наступного тижня. В одному місці збереться група країн, які дуже активно просуватимуть ідею створення спеціального трибуналу”, — повідомив Кулеба.

Які саме країни візьмуть участь в цій зустрічі? Наразі, очільник української дипломатії не став розкривати деталі.

“Коли подія відбудеться, ми окремо розповімо про це”, – додав міністр, водночас наголосивши, що у випадку зустрічі йтиметься не про “символи”, а про дієві та конкретні кроки.

Ну, тоді чекатимемо. А поки — є кілька запитань, які, скажемо так, не дають спокою. Наприклад, резолюція ЄП, підтримка ЄС — що це означає та до чого конкретно призведе? Це ж не безплідна декларація намірів, яка так і зависне: всі на неї посилатимуться, але руху не буде?

Маленький спойлер: оцінки юристів — обнадійливі.

Україна стала на крок ближче до того, аби путін постав перед трибуналом…

Юрист-криміналіст, експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін в коментарі Укрінформу заявив, що Європарламент ухвалив дійсно важливе рішення. ЄП має послідовну позицію, адже 23 листопада цей орган уже визнав росію державою-спонсором тероризму. Відтак немає жодних сумнівів як стосовно підтримки України, так і стосовно юридичної оцінки терористичних атак та злочину агресії, що вчиняються російськими військовими.

“Європарламентом було підготовлено юридичний аналіз можливої моделі створення трибуналу, підстав для притягнення до відповідальності, можливості подолання імунітетів президента росії тощо”, — каже юрист.

Європарламент проголосував за створення спецтрибуналу для путіна і лукашенка

Попри те, що саме рішення ЄП має рекомендаційний характер, водночас, органи ЄС готові надати всіляке сприяння процесу створення трибуналу.

“В самому рішенні є три важливі аспекти”, — додав пан Крапивін.

По-перше, до відповідальності мають бути притягнуті всі винні у скоєнні злочину агресії особи, тобто в теорії поряд з військово-політичним керівництвом росії це можуть бути недержавні субʼєкти, наприклад власник і керівник ПВК «Вагнер», а також окремим рядком мова йде про керівництво республіки білорусь.

По-друге, Європейський парламент вважає, що такий трибунал має бути заснований на основі міжнародної угоди між країнами-однодумцями, за підтримки Генеральної Асамблеї ООН. Тобто чітко визначена модель, яка має бути використана для створення Трибуналу. Тобто Радбез ООН, де агресор досі користується правом вето, не зможе заблокувати процес – до нього не звертатимуться.

По-третє, чітко визначено темпоральний вимір злочину агресії – починаючи з 2014 року, тобто не лише події після 24.02.2022.

“Адже злочин агресії під формулювання злочину агресії згідно з ст. 8bis Римського Статуту МКС підпадає діяльність російського військово-політичного керівництва стосовно подій в АР Крим та на території Донецької та Луганської областей, — наголошує Євген Крапивін. — Варто також зазначити, що з грудня минулого року йде дипломатична робота над ухваленням відповідної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. До того ж, з самого початку повномасштабного вторгнення Україна та її союзники неодноразово заявляли про необхідність створення такого трибуналу щодо злочину агресії”.

Справа в тому, що Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції стосовно злочину агресії у випадку війни росії проти України, тож для притягнення до відповідальності за цей міжнародний злочин необхідно створити новий механізм.

“Власне, в цьому і завжди був “наріжний камінь” дискусії – чи це має бути міжнародний суд, чи інтернаціоналізований трибунал, чи національний суд України, чи маємо ратифікувати Римський Статут МКС, ініціювати зміни до нього для визнання такої юрисдикції тощо, — перераховує юрист. — Це складна і довга дискусія серед юристів-міжнародників. Проте найголовніше, є консенсус стосовно того, що ми маємо притягнути до відповідальності не тільки виконавців цього злочину – російських солдат – за індивідуальні воєнні злочини, а й керівництво росії на найвищому рівні, яке розвʼязало агресивну війну”.

Якою буде остаточна модель Трибуналу і як саме російське військово-політичне керівництво постане перед ним – питання. Але, запевняє пан Крапивін, Україна стає на крок ближче до цього.

Юрист-міжнародник Борис Бабін називає резолюцію Європарламенту “новим вагомим кроком у притягненні керівництва рф та її сателітів за вчинені ними міжнародні злочини, включаючи злочин агресії”.

“Вона (резолюція. — Ред.) підводить «проміжну рису» перед низкою попередніх заяв та обіцянок демократичних урядів та міжнародних організацій і констатує потребу саме утворення окремого трибуналу”, — каже пан Бабін.

Підстави для такого міжнародного процесу очевидні – це кричуще порушення глобального правопорядку агресором.

“Потреба саме окремого трибуналу зумовлена відсутністю наразі у Міжнародного кримінального суду юрисдикції щодо російської агресії, хоча найбільш значущі воєнні злочини окупантів буде розглядати саме МКС, — розповідає юрист. — Шлях формування трибуналу, за Резолюцією, це рішення Генасамблеї ООН за спеціальною процедурою 377 (V) 1950 року «Об’єднання заради миру», яка була застосована за умов блокування ще СРСР Ради безпеки ООН через зловживання правом вето”.

Тобто все це — резолюція ЄП, підтримка ЄС — виходить за рамки просто декларації намірів?

На думку експерта, за будь-яких обставин діалог щодо форми та процедури покарання російських воєнних злочинців є надважливим, він стає для держав-учасниць маркером щодо їх належності до цивілізованої спільноти.

На сьогодні розглядається кілька варіантів створення, отримання легітимації для спецтрибуналу від міжнародних організацій

“Прикладом, 6 січня у Великій Британії було оприлюднено Заяву із закликом до створення спеціального трибуналу. Її підписало багато політиків (колишній прем’єр-міністр ВБ Гордон Браун, генеральний секретар НАТО у 1999–2003 роках Джордж Робінсон, лідер лейбористів Кейр Стармер, колишній міністр іноземних справ Девід Оуен та колишній лідер консервативної партії Ієн Дункан Сміт. — Ред.) та вона набула значного резонансу (До речі, Укрінформ нещодавно розбирався, що спонукало британських політиків виступити з такою заявою у матеріалі “Процес на кшталт Нюрнберзького: російські злочинці мають бути покарані”). Я мав честь обговорювати питання розмежування МКС та спецтрибуналу із автором відповідної концепції професором Філіпом Сендсом у жовтні 2022 року та добре розумію той рівень уваги, який приділяють цьому питанню у багатьох державах світу”, — розповідає Борис Бабін. І ще більше обнадіює: “Таким чином «рух» буде обов'язково – і пожвавлення роботи МКС щодо справ про російські воєнні злочини, і національні судові провадження, і підготовка до формування трибуналу”.

…Але попереду ще багато роботи

“У резолюції Європарламенту, і це величезний успіх української дипломатії, майже у кожному положенні зазначена позиція України. Там війна називається війною, використовуються найжорсткіші терміни щодо військо-політичного керівництва рф. Також у документі згадується білорусь, говориться про “репарації”, — розповідає кандидат юридичних наук, вчений секретар Української асоціації міжнародного права Роман Єделєв.

Однак Україні треба пройти ще довгий шлях до створення трибуналу.

“У резолюції згадується, що не визначено, яким чином буде діяти цей трибунал, якою буде його організаційна форма. Визначено, що найбільш вдалим варіантом буде підписання договору між Україною і Генасамблею ООН. Чи так воно буде, чи це буде інша форма — питання”, — додав експерт.

Українська правозахисниця, голова організації Центр громадянських свобод, яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру, Олександра Матвійчук також наголошує на тому, що “попереду ще є багато роботи”.

“Розглядається кілька варіантів створення, отримання легітимації для спецтрибуналу від міжнародних організацій. Коли ми говоримо про ООН, то для нас це був би найбільш важливий варіант, тому що це означало б, що трибунал визнаний усім світом”, – пояснила Нобелівський лауреат.

Втім, за її словами, попри зусилля українських дипломатів та правозахисників, сьогодні в Генасамблеї ООН ще немає необхідної кількості голосів для створення такого спецтрибуналу. Втім, є й інші варіанти, окрім як створювати трибунал за допомогою інструментів Організації Об’єднаних Націй.

“Є ще варіанти, і тому тут важлива підтримка Європейського парламенту, і зараз буде зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, де також будуть термінові дебати (щодо спецтрибуналу, – Ред.), де це буде обговорюватися. Тому що, якщо не в рамках ООН, то такий спецтрибунал буде створено або в рамках Ради Європи, або в рамках Європейського Союзу. Такі варіанти теж розглядаються”, – розповідає пані Матвійчук.

На гіпотетичне запитання про те, як довго узагалі може тривати слідство правозахисниця відповіла: кілька місяців після того, як трибунал буде утворений.

“Злочин агресії не потребує розслідування, яке триватиме роками. Тому що, по-перше, це лідерський злочин, що означає, що за нього відповідає керівництво держави, яке ухвалює рішення про його ініціювання, планування і розв’язування агресивної війни. А по-друге, це дуже видимий злочин, бо всі бачать російські війська на території України. Тобто тут не стоїть питання, щоб розслідування тривало роками”, – стверджує Олександра Матвійчук.

На її думку, саме тому український уряд обрав стратегію щодо створення трибуналу лише за один міжнародний злочин – агресія росії проти України, коли є й інші міжнародні злочини – воєнні, злочини проти людяності, геноцид тощо.

“Я так розумію, що це (ухвалення рішення. – Ред.) з тих міркувань, що так можна досягти досить швидкого результату. Бо коли результат буде є і вже буде працювати, то це (притягнення до відповідальності. – Ред.), в найкращому варіанті, може зайняти кілька місяців, але точно не кілька років”, – пояснила Олександра Матвійчук, наголосивши, що затримання вищого керівництва рф чи рб залежатиме від рішення трибуналу.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *