Главная » Україна » Три українські прототипи вакцин: це ще роки півтора, якщо гроші будуть

Три українські прототипи вакцин: це ще роки півтора, якщо гроші будуть

Три українські прототипи вакцин: це ще роки півтора, якщо гроші будуть

07.05.2021 21:50

Укрінформ

Лабораторію для випробування вакцин можуть створити при інституті ім. Громашевського. Для масового виробництва потрібні $20 млн

Нещодавно секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що українські вчені вже мають три прототипи вакцин від COVID-19. Про це він написав у колонці для "Української правди", додавши, що для завершення доклінічних випробувань необхідна лабораторія відповідного класу захисту BSL-3. Щоправда, надавши широкій громадськості таку непересічну інформацію, пан Данілов не озвучив, хто є розробниками вітчизняних вакцин чи ж якими будуть ці вакцини. Згадки про одну з вакцин українського виробництва періодично з’являються у ЗМІ – це вакцина, розроблена українсько-американським концерном, одним із розробників якої є Михайло Фаворов, який очолює компанію DiaPrep System Inc.

Михайло Фаворов

Відтак Укрінформ дізнавався подробиці про цю та інші вітчизняні вакцини, а також про перспективи створення лабораторії для їхнього випробування.

Учені зробили ставку: всі три українські прототипи – одного типу

Передусім слід пояснити, що наразі йдеться про прототипи вакцин – це лабораторні зразки, створені вченими в науково-дослідних інститутах. Прототип вакцини українсько-американського авторства було презентовано президенту Зеленському ще в жовтні 2020 року. Її розробниками є американська компанія DiaPrep System Inc, українська компанія "Діапроф-Мед" і українські вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН. Це так звана «білкова субодинична вакцина», тобто коли для формування імунної відповіді використовується окремий фрагмент вірусу (переважно білок – спайк-протеїн), за допомогою якого вірус прикріплюється до клітини і проникає в неї. Тоді ж восени було відомо про те, що доклінічні (на тваринах) випробування вакцини завершилися (це відбувалося в США, оскільки в Україні немає згаданої лабораторії третього класу біозахисту, детальніше про це – далі) і наступним етапом є клінічні випробування. Але поки що процес завис.

«Проект повільно просувається на фінансуванні моїх українських колег ("Діапроф-Мед" – Ред.), з технічною підтримкою, тобто наукової підтримкою, з боку США. Багато чого зроблено, але перехід головний – від розробки до виробництва. Ми всі готові до цього, але, для того щоб це зробити, треба поставити потокову лінію виробництва. Для того, щоб її поставити, потрібні мільйони доларів. І хто прийме це рішення, я не знаю», – розповів Фаворов в ефірі «Свобода слова Савіка Шустера», передає УНН.

Андрій Сибірний

Займається розробкою прототипу вакцини і друга група вчених – з Інституту біології клітини НАН України у Львові. Вони також працюють над білковою субодиничною вакциною, для створення якої використовують дріжджі. «Такі вакцини, от Новавакс (американська вакцина, ефективність якої склала майже 90%), вона теж білкова вакцина. Це так само білок коронавірусу, але синтезується він не в дріжджах, а в клітинах комах», – розповів Суспільному директор Інституту біології клітини НАН України у Львові, академік Андрій Сибірний. Науковці вже мають позитивний досвід роботи з дріжджами – роблять вітаміни і антибіотики на дріжджах.

Учені пройшли два етапи розробки – сконструювали молекулу ДНК і ввели її в дріжджі. А далі, за словами наукової співробітниці відділу молекулярної генетики та біотехнологій Марти Семків, проведуть аналіз продукту – чи продукується потрібний білок. Наступний етап –його очистка. А останній (перед початком клінічних випробувань – Ред.) – аналізується дія цього білка спочатку на мишах, а потім на інших лабораторних тваринах. Швидше за все цей етап нашим ученим доведеться здійснювати за кордоном – уже є відповідні домовленості з Польщею.

Науковці з київського Інституту біохімії імені О.В. Палладіна теж працюють над створенням прототипу саме субодиничної вакцини, розповів в коментарі Укрінформу директор Інституту та голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України Сергій Комісаренко.

«Ми вже створили продуценти (організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук), які виробляють рецептор-зв’язувальний домен (саме ця частина білка шипа здійснює перший контакт з поверхнею клітин людини), і частину S-протеїну. Робота ще не завершена, але вона наближається до завершення», – говорить Сергій Комісаренко.

Також у співпраці з фармацевтичною компанією «Індар» науковці планують створити прототип м-РНК вакцини.

Без лабораторії BSL-3 учені не знатимуть, чи працює вакцина

Доводиться повторювати: подальший поступ у розробці українських вакцин на даному етапі впирається у відсутність лабораторії третього рівня біозахисту (про інші проблеми із запуском виробництва вакцин в Україні Укрінформ писав раніше).

Сергій Комісаренко

Річ у тім, що після створення прототипу вакцини в науково-дослідних інститутах починаються його доклінічні випробування – тобто ті, що проводяться на тваринах. Існують різні етапи доклінічних випробувань. Спочатку учені вводять вакцину тваринам, аби побачити, чи є у них імунна відповідь. І цей етап іще можливо провести в Україні. «Але ми не можемо перевірити, чи ця імунна відповідь захищає тварин від вірусу. Ми не можемо їх спеціально заразити, щоб побачити, чи будуть вони захищені вакциною (а це наступний етап). І саме для цього потрібна лабораторія», – пояснює Сергій Комісаренко.

Судячи з останніх заяв, керівництво країни усвідомлює необхідність такої лабораторії в Україні. 19 квітня Володимир Зеленський закликав уряд до якнайшвидшого створення "найсучаснішої лабораторії" для розробки вакцин та ліків. Про це він сказав на селекторній нараді з питань COVID-19. А вже 22 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив визначити шляхи фінансування для створення в Україні сучасної лабораторії для розробки вакцин.

За словами Сергія Комісаренка, обговорюється декілька проєктів зі створення такої лабораторії. «Найбільш реальною виглядає ідея зробити її в Інституті епідеміології та інфекційних захворювань імені Громашевського», – каже голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО, додавши, що це більше питання коштів, ніж часу, а також наявності фахівців, які вже займалися подібними проєктами.

«Ми планували побудувати таку лабораторію ще в 2005 році з допомогою американських партнерів. Згідно з угодою нам обіцяли побудувати одну референс-лабораторію для медицини і одну для ветеринарії з третім рівнем біобезпеки. Але так сталося, що Україна цю угоду порушила і проєкт згорнули».

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, у бюджеті 2021 року на будівництво лабораторії BSL-3 виділили 100 млн грн, але він визнав, що такої суми недостатньо, щоправда наскільки саме недостатньо – не уточнив.

Костянтин Косяченко

Також у планах МОЗу створити український центр розробки вакцин, який можуть відкрити на базі того ж Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського, про що сказав головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко. Якщо ці плани все таки вдасться втілити, то наступне питання – запуск масового виробництва. На думку завідувача кафедри організації та економіки фармації Національного медуніверситету ім. Богомольця Костянтина Косяченка, необхідно мінімум 20 мільйонів доларів. Українські науковці кажуть, що завершити роботу над прототипами вакцин зможуть за рік-півтора. Якщо припустити, що все складеться вдало, то наступне питання – чи зможе Україна до цього часу знайти такі кошти для галузі, щоби організувати виробництво?

Юлія Горбань, Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*