Трансформація продовольчих систем – український контекст
15.06.2021 11:48
Укрінформ
Продовольчий потенціал України вартий того, щоб стати ключовим у світовому масштабі. Але що потрібно для цього зробити?
У листопаді 2021 року на Саміті ООН з продовольчих систем планується обговорити питання трансформації продовольчих систем, а також можливий вплив цих трансформацій на економіки та, зокрема, на аграрний сектор різних країн. Уряд України наразі спільно із продовольчою та сільськогосподарською організацією FAO UN, громадськими організаціями та бізнесом активно готується представити свою концепцію трансформації існуючих та створення нових продовольчих систем. Питання впливу цих процесів на аграрний сектор України обговорили під час панельної дискусії "Продовольчі системи – український контекст" в ході XXXIII Міжнародної аграрної виставки Агро-2021. Модератором якої виступила Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України 2015-2019 рр.
Чому Україна не має лякатися викликів
Як відомо, продовольча система, це сукупність факторів, що визначають продовольчий характер економіки тієї чи іншої країни – виробництво, логістика, зберігання, переробка продуктів харчування, маркетинг, торгівля, традиції споживання, управління відходами і т.д. Все це постійно між собою взаємодіє. «Найбільший вплив на ці системи створює безпосередньо організація виробництва, відповідно, це найкритичніший фактор і основне «поле» для трансформацій»,- вважає заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час тематичної панельної дискусії.
Він повідомив, шо в Кабміні вже є напрацьована стратегія продовольчої безпеки до 2030 року, виконавцем якої є безпосередньо Мінагрополітики. «Важливо, щоб після прийняття і реалізації стратегії ми могли переконатися, наскільки наш прогрес є дієвим. Тому в нас передбачено кілька чітких індикаторів. З точки зору внутрішнього забезпечення продовольством, ми розуміємо, що по більшості продуктів критеріїв ми дотримуємося. Однак, треба працювати над поліпшенням купівельної спроможності населення, а це залежить напряму від економічного зростання", – наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
По великому рахунку продовольча система кожної країни – це спроба виписати економічні, екологічні і соціальні та всі інші елементи забезпечення людей продовольством в ширшому розумінні – в контексті цілей сталого розвитку. Україна тут не виключення. «Я думаю, що наше сільське господарство розвинуте до такого рівня, що нам треба не лякатися якихось викликів, а кожен новий виклик використовувати, як шанс для більшого розвитку, – каже заступник Міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка. – Якщо подивитись комплексно на наше сільське господарство, то можемо переконатися, що йому не бракує потенціалу для розвитку. Нам треба належним чином представити свій потенціал для світу», – зауважив Качка.
Він підкреслив, що Україна в сфері продовольчих систем, так само як і на зерновому ринку має говорити про себе з точки зору потенціалу і самим вибудовувати своє місце в світовій продовольчій системі.
«В Цілях сталого розвитку ООН щонайменше п’ять цілей стосуються продовольства, починаючи від викорінення голоду, адже й досі в світі 850 млн людей голодують. І закінчуючи питаннями зміни клімату і впливу на нього всієї індустрії виробництва їжі через поводження виробників з грунтами, водою, чи споживачів з відходами. Тому вже зараз потрібно думати, що будуть їсти і як будуть харчуватися та жити наступні покоління», – акцентував заступник міністра.
Михайло Малков
Як уточнив координатор ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) зі зв’язків з урядом та донорами в Україні Михайло Малков, продовольчі системи – це ланцюжки доданої вартості в сфері всього, що стосується виробництва та споживання їжі. Це і культура пов'язана зі споживанням, і поведінка споживачів, заснована на національних традиціях, і інфраструктура та екологічні питання по всьому виробничому ланцюжку. Звідси чітко формуються завдання, які будуть представлені на осінньому Саміті ООН Президентом України.
Загалом 17 цілей сталого розвитку мають бути враховані у збалансованій продовольчій системі Україні, якій потрібно зберігати і примножувати свій продовольчий потенціал з огляду на світові тенденції. «Звісно, було б добре, щоб продовольча система країни якнайменше впливала на клімат та екологію, але разом з тим, якщо в Україні буде виключно «зелене» сільське господарство, воно не буде достатньо продуктивним і країна перестане бути гарантом продовольчої безпеки», – підкреслив координатор ФАО.
Продовольчий досвід інших країн – хто і куди рухається
Зрозуміло, що Україна має скористатися міжнародним досвідом, якщо ми інтегруємося до європейського простору, та розуміти особливості впровадження продовольчих систем у інших країнах. Приміром, у Європейському Союзі ключовою політикою є Європейський зелений курс (Green Deal), який впливає на трансформацію життя всіх країн-членів ЄС в сторону більшої екологізації, покращення соціальних умов та збереження темпів економічного зростання. В межах цієї політики в Європі заплановано часткове збільшення фінансування розвитку сільських територій, розвиток малого фермерства, локалізація ланцюгів додаткової вартості, зменшення логістики між виробництвом, переробкою та споживачем.
Зовсім інша ситуація у США. «З приходом нової президентської адміністрації у США було ухвалено два ключові рішення – про поновлення членства у Паризькій угоді, а також про створення нової реформи кліматичної стратегії міністерства сільського господарства Сполучених Штатів (USDA). На розробку нової аграрної стратегії USDA було виділено 150 днів і очікується, що результат цієї роботи буде представлено буквально найближчими днями. «До речі, у листопаді 2020 року USDA представив великий звіт про вплив механізмів європейського «зеленого курсу» на економіку різних країн в разі його запровадження у сільському господарстві. Так от, Україна, на думку аналітиків USDA, найбільше постраждає з усіх країн в разі імплементації Green Deal в сфері сільського господарства», – попередив експерт ФАО.
Також він звернув увагу, що ще один важливий стратегічний партнер України – Китайська Народна Республіка, завдяки попиту якої значно зріс український зерновий експорт, у лютому 2021 року ухвалив рішення про трансформацію власних продовольчих систем. Однією з тез цього документу є те, що Китай переміг бідність і наразі планує «направлення колосальної суми у фонд розвитку сільських територій». Разом з тим, до кінця п’ятирічки, яка закінчується у 2026 році, КНР планує створити власну систему виробництва зернових в кожній провінції, в першу чергу пшениці. І у зв’язку з цим, повністю припинити експорт зерна з-за кордону. За словами експерта, Україна має вже зараз планувати свій експорт і свою продовольчу систему у зв’язку із такими амбітними планами КНР.
«Відбувається локалізація ланцюгів поставок і, на жаль, глобальна система, яка була раніше вибудована, порушується. Я не можу не відмітити роль України, яка попри пандемію і локдаун, одна з небагатьох країн повністю виконала свої зобов’язання з міжнародних поставок зернових», – акцентував Михайло Малков.
Україна ж починає готувати власну програму трансформації продовольчих систем, тому наразі точні цифри, необхідні для реалізації цих планів ніхто не може назвати. Хоча по Другому Національному визначеному внеску по Паризькій угоді, після всіх узгоджень, суму інвестицій в агросферу було скорочено з 6 млрд євро до 2,3 млрд євро. Втім, є чимала різниця в структурі викидів СО2 аграрним сектором України та Європейського Союзу. Так, якщо у ЄС понад 70% викидів іде від тваринництва, то в України трохи більше 20% – це тваринництво і 68% викидів СО2 від аграрного сектору – рослинництва. Тому в нас в цій сфері різні стартові позиції і потрібні різні технології, тож в Україні різні європейські обмеження не є виправданими
Економіка чи екологія – що головне?
Дмитро Заруба
Як розповів перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба, 47% українців вважають, що економіка повинна превалювати над екологією. А ось 53% вважають навпаки, що екологія має домінувати над економікою. Наприклад, 78% громадян Швеції вважають, що екологія повинна бути на першому місці, а економіка на другому.
Він відмітив, що реалізація європейських вимог може вплинути на експортерів, адже без відповідного підтвердження про зменшення парникових викидів, будуть певні економічні складнощі при реалізації своєї продукції за кордоном.
«Нам потрібно берегти свою природу, щоб наші промислові підприємства не забруднювали довкілля України, а все ж таки допомагали і щоб наша продукція була чистіша за іноземну. Треба готуватись до того, що все рівно прийдеться виконувати європейські вимоги в нашому законодавчому полі і ці вимоги будуть досить жорсткі», – підсумував заступник голови Держекоінспекції.
Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов пропонує уряду України звернути увагу на три пріоритетні цілі трансформації продовольчих систем. Насамперед, це пріоритетний напрям здорового харчування доступного для всіх категорій. Також, підтримка запровадження систем безпечного харчування.
«Нам треба сформувати розумну для України зелену угоду, дружнє до довкілля виробництво. Щоб участь України у реалізації європейської ініціативи про кліматичні виклики була ефективною та забезпечена ресурсами», – заявив Пугачов.
Яким може бути український зелений курс
Дмитро Васильєв
Керівник комітету Європейського зеленого курсу UBTA Дмитро Васильєв підкреслює, що на сільське господарство сильно впливають кліматично-політичні рішення. «Ми багато чули про так званий вуглецевий карбоновий тариф, який європейці скоро запровадять повсюдно в рамках Європейського зеленого курсу. Тож отримавши перший досвід в цій сфері, зараз дуже детально його вивчаємо. І фактично це те, що буде запропоновано Європарламентом в майбутньому як протекційний механізм», – заявив Васильєв.
Він розповів, що інший досвід, пов’язаний з екологічною політикою, є Другий Національно визначений внесок України в межах Паризької кліматичної угоди.. Експертна спільнота спочатку достатньо критично поставилася до моделі, яка була закладена в цьому документі. Але після всіх обговорень з аграрними асоціаціями було запропоновано Міндовкілля відмовитися від зобов’язань зменшити на 14% викиди в атмосферу СО2 (для чого би знадобилося EUR 6 млрд інвестицій до 2030 року) та погодитися на інший підхід – 1% зменшення викидів СО2 і 2,3 млрд євро для інвестицій з тим, щоб можна було далі проваджувати різні політики розвитку.
«Працюючи над документами про український Green Deal, ми зрозуміли, що потрібно говорити не лише про цифри, а загалом про адаптацію всього зеленого курсу для України. Ми почали з аграрного сектору, оскільки до нашої асоціації входять достатньо потужні агрокомпанії. Приміром, компанія МХП заявила, що вона до 2030 року хоче досягти вуглецевої нейтральності», – наголосив керівник комітету Європейського зеленого курсу UBTA.
Він зазначив, що трансформація продовольчих систем в Україні має йти українським «зеленим» курсом. Спираючись на посилення потенціалу в галузі енергоефективності та сталого управління ресурсами; гармонізацію національних рамок асоціації з ЄС; розвиток агрометеорологічних служб; стале управління хімічними речовинами та їх застосування у харчових ланцюгах; стале управління водними ресурсами і фінансові інструменти для зеленої трансформації, доступні для всіх видів бізнесу.
Вітчизняний бізнес готовий усіх нагодувати
Марія Дідух
Директор Громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух запевняє, що незважаючи на те, що консолідована позиція в українському аграрному секторі є досить складним питанням, український виробник готовий працювати як для того, щоб забезпечити внутрішню продовольчу безпеку, тобто нагодувати кожного українця, так і щоб годувати світ.
«У нас є готовність адаптуватись і трансформуватись до нових вподобань і нових трендів в Україні та світі. І важливо, що український виробник готовий розвиватись, впроваджувати новітні сучасні технології, використовувати новітні засоби захисту рослин та насіння. Ми готові збільшувати виробництво продукції з доданою вартістю», – сказала Дідух.
Однак, за її словами, аграріям для виконання цих завдань потрібні прогнозовані умови роботи в Україні, «не змінювати в дуже короткий час податкові умови чи інші умови, які вибивають із колії».
А також доступ до фінансування. «Нам потрібні дешеві кредитні ресурси прогнозована фінансова підтримка, щоб розвивати ланцюги доданої вартості. Особливо гостро це питання стоїть для малих виробників. А ще – захист прав власності. Якщо ми будем впевнені що наші права і власність захищені, ми будемо розвивати виробництво», – підсумувала керівник об’єднання аграріїв.
Президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС» Наталія Притульська закликала пам’ятати, що основна ціль трансформації продовольчих систем – забезпечити потреби споживача. «Ми повинні розуміти, що саме споживач є, по суті, кінцевим інвестором економіки України, – найбільш потужним та впливовим, від поведінки, настроїв та добробуту якого і залежить економічне майбутнє країни», – підсумувала Притульська.
У подальшому в межах Діалогу відбудуться обговорення, присвячені кожному із згаданих напрямків, з метою сформувати детальні пропозиції щодо трансформації продовольчих систем в Україні.
Ольга Киргизова, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
