Реформа лікарняних: не на користь ні працівнику, ні роботодавцю
10.04.2021 11:00
Укрінформ
Роботодавці заплатять за лікарняний двічі, але працівники все одно отримають менше
Мінсоцполітики підготувало законопроєкт, який вдарить по фінансах більшості населення – він стосується змін оплати лікарняних, які зачеплять і роботодавця, і працівника. Передбачається, що працівники зможуть отримувати виплати за лікарняними у повному розмірі зарплати лише за наявності 20-річного стажу, а ці виплати переважно ляжуть на плечі роботодавців. І ті й інші вважають запропоновані зміни несправедливими, а Федерація роботодавців уже виступила із заявою про те, що у такий спосіб держава намагається перекласти на плечі бізнесу гарантовані зобов’язання по лікарняних. Якщо законопроєкт буде прийнято, то він запрацює з 1 серпня 2021 року, хоча роботодавці почнуть платити по-новому за листки непрацездатності з 1 січня 2022 року. Укрінформ дізнавався детальніше нові зміни та претензії до них.
Що менший стаж роботи – то невигідніше хворіти
Якщо раніше роботодавець оплачував перші 5 днів хвороби працівника, а решту – Фонд соцстрахування, то тепер роботодавцю доведеться оплачувати перші 10 днів лікарняного. Також суттєво зменшиться допомога по тимчасовій непрацездатності – залежно від стажу:
- 50% середньої заробітної плати отримуватимуть працівники, які мають до 5 років стажу (наразі до 3 років);
- 60% середньої зарплати – від 5 до 10 років стажу (наразі від 3 до 5 років);
- 70% – від 10 до 15 років стажу (наразі від 5 до 8 років);
- 80% – від 15 до 20 років стажу;
- 100% – від 20 років (наразі від 8 років).
Необхідність таких неприємних змін розробники закону пояснюють тим, що у зв’язку з підвищенням рівня захворюваності на COVID-19 за минулий рік відбулося різке зростання видатків Фонду на матеріальне забезпечення. «Ця проблема особливо загострюється в умовах спаду економічної активності, наслідком якого є зменшення надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зазначені фактори призвели до критичної стану фінансування виплат Фонду», – йдеться у пояснювальній записці. Якщо говорити про конкретні цифри, то як пише «Обозреватель», наразі Фонду соцстрахування не вистачає майже 2 млрд грн. У лютому цього року в Україні виписали лікарняних на 1,27 млрд, а в цей же місяць 2020 року – на 0,9 млрд грн.
У законопроєкті є іще одна важлива зміна – запускається електронний обіг лікарняних, що дозволить вести їхній прозорий облік і уникнути корупційних схем із випискою листків непрацездатності. Тож, можливо, що зменшувати виплати по лікарняних і поспішили, адже в ідеалі електронний обіг дозволить відсіяти частину необгрунтованих виплат.
Чому роботодавець заплатить двічі
Претензія до змін з боку працівників зрозуміла, адже, крім усього іншого, часто хвороба передбачає за собою додаткові фінансові витрати на ліки, й інколи немалі, а тепер розмір виплати за лікарняним може зменшитися для дуже багатьох людей. При цьому найбільш незахищеними почуватимуться молоді працівники, адже урізання виплат найбільше зачепить саме їх – 20 років стажу ще заробити треба.
В'ячеслав Биковець
Натомість невдоволеність роботодавців пов’язана передусім із тим, що їм по суті, доведеться оплатити лікарняні двічі. «Роботодавець у складі ЄСВ (22%) сплачує зокрема кошти до фонду з тимчасової втрати непрацездатності, а тепер він ще й із своїх коштів буде оплачувати працівнику лікарняний, що стане додатковим навантаженням на фонд оплати праці», – каже генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. Він наголошує, що це питання держава повинна вирішувати спільно із роботодавцями і профспілками, та, за його словами, на сьогодні втрачено принципи соціального діалогу – або не відбувається консультацій при напрацюванні подібних законопроєктів, або пропозиції роботодавців та профспілок не враховуються.
У «Федерації роботодавців України» уже відреагували на ініціативу Мінсоцполитики окремою заявою. Там стверджують, що у такий спосіб держава прагне перекласти фінансове навантаження по сплаті лікарняних на роботодавців, які другий рік поспіль знаходяться у надскладних фінансово-економічних умовах. «Рівень промислового виробництва за рік впав майже на 5%, а більшість роботодавців втратили і без того не надто велику підтримку з боку держави. Якщо минулого року хоча б якась частина навантаження полегшувалася виплатами по частковому безробіттю, наразі вони існують лише для невеликої долі компаній, що мають замкнений цикл виробництва. Фактично держава отримає назад цю свою допомогу бізнесу за минулий рік. Бо величезні додаткові витрати роботодавців на оплаті лікарняних втричі перевищать її обсяги. Адже тільки за минулий рік роботодавці сплатили окремо за перші 5 днів лікарняних понад 7 млрд грн напряму своїм працівникам. І тепер ця цифра може бути подвоєна», – йдеться у заяві Федерації роботодавців.
Марічка Артиш
Марічка Артиш, експертка консалтингової групи «ПЕРСПЕКТИВА-М» теж говорить, що фактично йдеться про перекладання відповідальності та витрат на роботодавців БЕЗ зменшення розміру ЄСВ. «Для мене це як "вимушена оптимізація", щоб прикрити "діри в бюджеті". Тут важливо розуміти, що лікарняний тривалістю понад 10 днів передбачає або корупційну складову, або це насправді складна ситуація із здоров'ям, бо для його продовження на такий термін потрібні або госпіталізація, або рішення ЛКК», – зазначає експертка. Хоча вона додає, що на сьогодні навіть 5-денні лікарняні не всі працівники у комерційних структурах оформлюють. «Якщо це не виробництво, то проблема невелика, і роботодавець лояльний та "закриває" лікування впродовж тижня як роботу (тиждень – це для багатьох 5 робочих днів)», – додає Марічка Артиш.
Як оплачується лікарняний в інших країнах?
У сусідній Польщі найманий працівник так само повинен підтвердити факт хвороби довідкою від лікаря – електронні лікарняні, до речі, там введено з 2018 року. Усі компенсації з тимчасової хвороби працівнику виплачує роботодавець і Національний фонд охорони здоров’я. При цьому роботодавець виплачує перші… аж 34 дні хвороби, а решта — сфера відповідальності фонду. Найчастіше лікарняний оплачується у розмірі 80% від базової ставки за один день хвороби. Але якщо людина отримала виробничу травму або втратила працездатність йдучи на роботу або з роботи, то оплата складе 100% від середнього доходу в рік. І не варто думати, що за кордоном усе це працює ідеально – там теж не обійшлося без маніпуляцій. Коли у 2018 році у Польщі перевірили 240 тисяч осіб, то виявилося, що 10% виписаних лікарняних були підробними.
У Німеччині, як пише DW, хворіти легко – зарплата там зберігається упродовж шести тижнів, а потім лікарняний оплачують каси медичного страхування. У перші три дні хвороби можна не виходити на роботу і не брати для цього лікарняний, а просто попередити роботодавця.
А у Швеції та Великобританії хворіти без лікарняного дозволяється навіть до восьмого дня хвороби. В Україні, до речі, на початку 2018 року теж розглядався такий варіант – щоб у перші три дні хвороби на звичайну ГРВІ людина спокійно знаходилася вдома, а не сиділа в черзі до лікаря чи інфікувала колег, проте згодом про це не згадувалося.
Юлія Горбань, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
