Попри війну, боротьба за чесні суди триває: обрання двох нових членів ВРП – саме про те

Попри війну, боротьба за чесні суди триває: обрання двох нових членів ВРП – саме про те 17.08.2022 10:39 Укрінформ Це історичний день для судової реформи, який вселяє надію на майбутнє не менше, ніж перемоги на фронті

15 серпня Верховна Рада за своєю квотою обрала двох нових членів Вищої ради правосуддя. Ними стали Роман Маселко та Микола Мороз – їх рекомендувала Етична рада (незалежний орган, який перевіряє усіх кандидатів до ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, — Ред.) та Комітет з питань правової політики. «За» проголосували 258 парламентарів.

Чому це так важливо?

А тому, по-перше, що в умовах повномасштабної війни Україна не відклала «на колись», а бореться сьогодні не тільки за свою незалежність та територіальну цілісність, але й за реальне майбутнє, продовжуючи впроваджувати надважливі реформи.

По-друге, точно з цього приводу висловився історик Ярослав Грицак, судова реформа – наше завдання №1, якщо ми хочемо перемогти у війні. путін боїться нашої судової реформи, у чому сам фактично перед нападом зізнався: «Незалежних судів в Україні немає, а на вимогу Заходу київська влада віддала представникам міжнародних організацій переважне право відбору членів ВРП і ВККС». Отже, наш успіх, а особливо в такий непростий час, – це 100% його поразка.

По-третє, 23 червня Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського союзу. І тепер, щоб продовжити шлях до повноцінного членства в ЄС (це ж саме стосується нашого майбутнього в НАТО, — Авт.), ми маємо виконати низку вимог. Одна з них – судова реформа. Зокрема, держава має реформувати… Вищу раду правосуддя.

Якщо дуже коротко, то ВРП, по суті, є головним органом, який формує суддівські і прокурорські лави. ВРП ухвалює рішення щодо призначення суддів та щодо їхнього звільнення, у випадку надходження і підтвердження скарг притягає їх до дисциплінарної відповідальності, надає згоду на затримання судді, утримання його під вартою і так далі. Простіше кажучи, від того, хто саме входить до складу ВРП, залежить наскільки професійні та доброчесні судді працюватимуть в українських судах та наскільки успішною буде судова реформа.

Чи можна такими вважати такими спеціалістами Романа Маселка та Миколу Мороза?

Незалежні й незашкварні: що відомо про новопризначених членів ВРП?

Роман Маселко народився у Львові. Йому 43 роки. У 2001 році закінчив юридичний факультет ЛНУ імені Франка. У 2012-му – отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Роман Маселко

У часи Революції Гідності був адвокатом близько двох десятків автомайданівців, яких переслідували за поїздку до Межигір’я в грудні 2013 року. Працював безкоштовно. Збирав і систематизував докази масштабної фальсифікації рапортів ДАІ, на підставі яких автомайданівців притягували до відповідальності. Після перемоги Революції Маселко домагався дисциплінарної та кримінальної відповідальності причетних працівників ДАІ та суддів. Брав активну участь у розробці судової реформи.

З 2015 року Роман Маселко – року член Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро (з 2017-го – голова Ради). Член Громадської ради доброчесності та експерт Реанімаційного пакету реформ. «Це велика честь і ще більша відповідальність. Зроблю усе, щоб не розчарувати та втілити наші мрії про справедливі суди для усіх», — прокоментував своє призначення у Facebook Роман Маселко.

Щодо Миколи Мороза у відкритих джерелах інформації значно менше. Відомо, що народився в Харкові, займався наукою, викладав. Працював доцентом кафедри цивільного права в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Брав участь у підготовці наукових висновків для Вищого господарського суду України, Вищого суду України та Конституційного суду України. Працював і в приватних установах. Кандидат юридичних наук.

Микола Мороз

Мороз двічі брав участь у конкурсі в Касаційному господарському суді та Касаційному цивільному суді. Обидва рази потрапляв у фінальний рейтинг, але суддею так і не став.

У мотиваційному листі на посаду члена ВРП він зазначав, що «судовий корпус України має бути оновлений та сформований відповідно до міжнародних стандартів».

«Надія на чесні суди є!»: реакція громадськості та світу

Юридична спільнота відреагувала на призначення членів ВРП, не побоїмось  цього слова, бурхливо.

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков наголосив, що «цей день настав»: «ВРУ взяла і призначила двох незалежних, незашкварених кандидатів, які просто прийшли і виграли конкурс, розумієте? Ще й одного з них – відомого на всю Україну борця з судовою мафією. На моїй пам’яті це вперше, принаймні що стосується топ-позицій в судовій владі».

Керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик наголошує, що обрання Романа Маселка до Вищої ради правосуддя є важливим, «оскільки він уособлює боротьбу за справедливий суд та доброчесність суддівського корпусу». Зокрема, протягом останніх вісім років Маселко системно боровся за очищення судової системи від зашкварених суддів.

«Він домігся звільнення близько 60 суддів, які ухвалювали свавільні рішення щодо учасників подій Революції Гідності. Роман також доклав чимало зусиль для якісного оновлення судової влади, працюючи у складі Громадської ради доброчесності протягом чотирьох років. Крім того, він став відомий як захисник суддів-викривачів, які зазнають утисків та переслідувань за відмову ухвалювати корупційні та замовні рішення, — розповідає пані Чижик. — Тобто, парламент не просто обрав кандидата із незаплямованою репутацію, а призначив до ВРП людину, яка своєю  працею протягом останніх восьми років довела, що здатна виконати завдання, які стоять перед Вищою радою правосуддя – очистити судову систему від негідних суддів та призначити на вакантні посади доброчесних фахівців».

«До Мороза спершу були питання, зокрема щодо походження коштів та майна та його політичної нейтральності. Однак він надав вичерпні пояснення, які спростували сумніви (детальніше – тут). Натомість обрання до складу ВРП Романа Маселка є справді в чомусь епохальною подією. Тепер Роман отримав найефективніший інструмент – законодавчі повноваження. Оцінюю це як великий шанс і перший крок до справедливості в судах», — доповнює колег учасник Автомайдану, юрист ЦПК Вадим Валько.

Багато українців також підтримали призначення.

«Це історичний день для судової реформи, який вселяє надію на майбутнє не менше, ніж перемоги на фронті», — правозахисниця Ольга Решетилова.

«Щойно рада призначила двох членів ВРП. Рому Маселка і Миколу Мороза. А отже надія на судову реформу і чесні суди таки є», — громадський діяч та волонтер Роман Балан (більше відомий як Роман Сініцин).

«Саме такі люди мають змінювати корумповану систему. (…) Поки наша увага зосереджена на війні не менш історична та важлива боротьба відбувається в Києві. А саме: боротьба за чесні суди та справжню судову реформу. Від того чи переможемо ми в цій боротьбі залежить наше майбутнє», — режисер Олег Сенцов, який наразі служить у лавах ЗСУ.

Кілька відгуків від міжнародних партнерів.

Посол Євросоюзу Матті Маасікас: «Чудові новини для української реформи правосуддя. Верховна Рада обрала двох високопрофесійних членів Вищої ради правосуддя – органу, який керує судами. І Роман Маселко, і Микола Мороз також мають підтримку українського громадянського суспільства».

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс: «Ключовий крок для судової реформи. Ознака того, що процес реформ, який розпочався минулого року з прийняттям відповідного законодавства, досягає реального прогресу».

Посол США Бріджит Брінк: «Ці призначення є важливим кроком вперед у судовій реформі, ключовим елементом просування України до успішного європейського майбутнього».

Призначення Маселка і Мороза до ВРП – ще не повноцінна реформа, але дуже важливий крок у її напрямку

22 лютого цього року відразу 10 членів Вищої ради правосуддя добровільно подали у відставку. Сталося це перед тим, як їхню діяльність, зокрема доброчесність, мала оцінювати Етична рада (з них половина — міжнародні експерти). Через такий демарш ВРП втратила свою повноважність (наразі у ВРП призначені шестеро членів із 22, при тому що кворум становить 15 людей, — Ред.). Добір нових кандидатур через війну затягнувся аж на шість місяців…

Нагадаємо: Згідно із законом 10 із 21 члена ВРП обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох — призначає Президент України, двох — Верховна Рада України, ще по двоє обирають з’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. За посадою до складу ВРП входить і голова Верховного суду.

«ВРП – колегіальний орган і це означає, що рішення там приймаються більшістю. Тому один чи навіть декілька доброчесних людей навряд зможуть зробити революцію. Наразі у ВРП працює лише 6 членів із 21. Далі своїх представників до ВРП мають призначити з’їзд суддів, науковці, прокурори, адвокати та президент. І, як ви розумієте, на кожному з етапів є ризик того, що призначать якихось негідників чи сірих кандидатів, з якими домовляться чи банально «куплять», — розповідає юрист Вадим Валько.

Нівелювати ці ризики повинна процедура їх добору, попередня перевірка та співбесіди, ключову роль у якій відіграє Етична Рада та міжнародні експерти.

Далі своїх представників до ВРП мають призначити з’їзд суддів, науковці, прокурори, адвокати та президент

«Саме на них лежить відповідальність за те, щоб на фінальний етап до суб’єктів призначення у список не потрапили недоброчесні чи залежні кандидати. Ну а профільні громадські організації зроблять все, щоб не дозволити процесу піти на самотік  — наголошує він. — Якщо все пройде по плану, то вже цієї осені ми отримаємо абсолютно нову і якісно кращу Вищу раду правосуддя, яка зможе змінити правила гри у судовій системі і відродити віру людей у справедливість та правосуддя».

Подібним чином висловилася керівник судового напрямку ЦПК Галина Чижик: «На жаль, Вища рада правосуддя – це орган, який в більшості складається з представників судової системи. Наразі судді мають обрати до ВРП аж вісьмох нових членів, і є великі ризики, що вони оберуть не найкращих представників. Приміром, у разі, коли Етична рада не рекомендує до призначення тих суддів, на яких роблять ставку суддівські клани, вони можуть піти навіть на саботаж нових призначень та затягти процес, шантажуючи президента та парламент, як це вже неодноразово бувало».

Наприклад, одним із кандидатів до ВРП за квотою з’їзду суддів є чинний голова Ради суддів Богдан Моніч. Передовсім, ми знаємо його як людину, яка намагалась заблокувати запуск судової реформи – зусиллями Моніча суддівські клани намагались не допустити створення Етичної ради (детальніше – тут).

«Цей орган з міжнародними експертами у складі мав запрацювати ще у вересні 2021 року, однак Рада суддів, очолювана Монічем, саботувала процес та не делегувала своїх представників до складу органу всупереч прямим вимогам закону», — нагадує експерт.

У листопаді 2021 року журналісти агенції «Слідство.Інфо» оприлюднили записи з кабінету голови одіозного ОАСК Павла Вовка, з яких нам стало відомо, що саме Павло Вовк стоїть за обранням Моніча на посаду голови Ради суддів. Вовку потрібна була на цій посаді своя, керована людина, яка не мала проявляти особливого зацікавлення щодо того, що коїться в ОАСК.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч

«Так і сталось, першим рішенням Моніча на посаді було скасування наказу попереднього голови Ради суддів про проведення перевірки в ОАСК. Очевидно, клани роблять ставку на обрання Моніча. Втім, Етична рада не може рекомендувати такого негідного кандидата. Тож ми будемо ретельно стежити за процесом на далі та не допустимо зриву реформи. Оптимістичним сценарієм є відновлення роботи ВРП ближче до кінця цього року», — підкреслила пані Чижик.

Попри війну продовжуємо робити реформи, і це викликає щире захоплення у наших партнерів

«Ми як ніколи раніше потребуємо військової, політичної та фінансової підтримки заходу та країн ЄС. Кожне сумнівне призначення на ключові посади у владі, кожне сумнівне рішення є аргументами проти надання такої підтримки, і цим активно користується наш ворог. Навпаки, наш героїчний спротив викликає щире захоплення у партнерів, а той факт, що попри війну ми продовжуємо робити реформи, лише посилює це захоплення», — стверджує Галина Чижик.

Навесні 2022 року громадянське суспільство активно долучилось до просування рішення про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Основне питання, яке звучало на зустрічах в європейських столицях, — це прогрес у реформах. Вироки Антикорупційного суду, запуск системи електронного декларування чиновників, створення Етичної ради для відбору членів ВРП на конкурсних засадах стали вагомим аргументами на користь позитивного рішення для України.

«За останні вісім років ми зробили неймовірні зміни, на які в інших країн пішло десятки років, тож статус кандидата в ЄС — це також визнання досягнень України у боротьбі з корупцією та поступу в судовій реформі, — акцентує експерт. — У своєму сумнозвісному звернення в переддень війни Путін заявив, що на Україну треба напасти зокрема тому, що ми розпочали реформу ВРП. Чому? Бо ця реформа веде нас до справді незалежної та доброчесної судової системи, яка стане гарантією демократичних та успішних перетворень України. Росії ж потрібна слабка, корумпована та неспроможна Україна, яку можна тримати під своїм контролем».

Саме тому нам так важливо продовжувати реформи, передовсім судову, аби ставати сильнішими та отримувати ще більшу підтримку Заходу для перемоги над росією.

«Очевидно, що боротьба із внутрішнім ворогом у вигляді корупції та проведення справжньої судової реформи є необхідною умовою для того, щоб ефективно протистояти росії. Наприклад, чесні суди дозволять нам краще захищатися, зокрема через стягнення активів росіян та їх пособників або через посадки колаборантів і військових злочинців», — доповнює Вадим Валько.

Судова реформа — це мати всіх реформ, фундамент, без якого масштабні зміни взагалі неможливі.

«Ті, хто зараз каже, що реформи чи боротьба з корупцією «не на часі», просто підігрують старим корумпованим елітам чи ворогу. Наша війна йде не тільки за виживання, а й за наше майбутнє як по-справжньому демократичної, відкритої та європейської країни. І без чесних судів досягнути цього просто неможливо», — резюмував пан Валько.

Зрештою, після таких жертв, стількох відданих життів найкращих наших людей, ми просто зобов’язані мати справедливі суди і вільну від корупції державу.

Переможемо!

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *