Главная » Україна » Політв’язні: європейський фронт

Політв’язні: європейський фронт

Нотатки ексбранця Кремля Романа Сущенка за підсумками відвідання європейських столиць і обговорення теми українських полонених

Саміт Нормандської четвірки не приніс суттєвих зрушень у припиненні війни на Донбасі. Проте за підсумками зустрічі на найвищому рівні президент України Володимир Зеленський заявив про можливість повернути 72 полонених, які утримуються на окупованих територіях Донбасу, до кінця року.

Доля інших українських громадян, які незаконно ув'язнені в анексованому Криму та РФ, у ближчій перспективі залишається невизначеною. Принаймні до наступного саміту «Норманді» у Берліні, що може відбутися у квітні наступного року.

Про можливе звільнення заручників Кремля до кінця року – в розмові з автором цих рядків, який сам майже три роки був політв’язнем у Росії, натякав ще 19 листопада один із очільників дирекції континентальної Європи міністерства Європи та закордонних справ Франції. Попри натяки, зрозумілим є те, що тема полонених ще досить довго лишатиметься однією з найболючіших у сучасній історії України. Водночас, увага до неї зростатиме, а щире бажання допомогти – з боку європейської та світової спільноти –  посилюватиметься. У цьому я переконався за останні два місяці у ході зустрічей і спілкування з європейськими посадовцями і представниками впливових міжнародних організацій під час відвідань Парижа, Перпіньяна, Варшави, Брюсселя, Братислави та Риги, що відбулися за підтримки дипломатів України і країн Європи.

ФРАНЦІЯ: ЗАХИСТ ПРАВ ПОЛОНЕНИХ І ДОПОМОГА ЇХНІМ ДІТЯМ

Одними з перших після звільнення 7 вересня ц.р. персональними історіями політв`язнів Кремля, зокрема моєю, зацікавилися французи. У жовтні посол Франції в Україні Етьєн де Понсен запросив на зустріч до амбасади, де й узгодили деталі відвідання Франції з гуманітарною місією. Посольство охоче підтримало ідею та разом з українськими колегами організувало серію зустрічей у МЗС та обох палатах парламенту Франції.

У Парижі висловлюють підтримку процесу звільнення українських бранців Кремля та запевняють у її незмінності, послідовності та рішучості. На цьому під час зустрічей наголошували французькі дипломати і парламентарії.

Франсуа Крокетт та Роман Сущенко

Зокрема, один із щирих прихильників України – посол з прав людини Франції Франсуа Крокетт зауважив, що розповіді бранців важливі для французької сторони, у тому числі «для розуміння ситуації з політв’язнями, що утримуються на території Російської Федерації». «Безумовно, Франція продовжуватиме підтримувати Україну на шляху звільнення політв’язнів, щоб усі вони повернулися додому», – підкреслив дипломат.

У свою чергу, голови груп дружби Франція-Україна Національних зборів та Сенату Франції Валерія Фор-Мунтян та Ерве Морей одностайно запевнили, що тема та імена бранців постійно лунатимуть у стінах обох палат французького парламенту.

Професійну зацікавленість до справ політв’язнів Кремля виявили французькі журналісти. Зокрема, таких популярних і впливових ЗМІ, як Le Figaro, Le Monde, RFI, La Croix та інші.

Допомагати родинам українських громадян, незаконно захоплених агресором, зголосилися й неурядові організації Франції. Зокрема, посилювати міжнародну солідарність та підтримувати дітей українських та кримськотатарських політв’язнів, сиріт загиблих на сході України воїнів вирішила місцева благодійна неурядова організація «Народна поміч» (SPF – Secour Populaire Français). Її було створено у 1923 році французькими пацифістами, антифашистами та інтелектуалами. До заснування організації доклали руку журналісти та письменники Анрі Барбюс, Ромен Ролан та Франсіс Журден. З 1945 року «Народна поміч» на чолі з Жульєном Лопретром (Julien Lauprêtre) надавала допомогу постраждалим у міжнародних конфліктах, особливо дітям. Упродовж останніх років SPF допомогла понад 3 млн людям в усьому світі завдяки активній роботі понад 80 тис. волонтерів та підтримці понад 1 млн донорів.

У ході серії зустрічей у Парижі та сесійних панелей під час 37-го Конгресу SPF у Перпіньяні представники організації неодноразово висловлювали бажання зміцнювати зв’язки та посилити співпрацю з Україною наступного року. «Ми потребуємо нових проєктів, нових горизонтів і шукаємо власного представника організації в Україні», – розповів національний секретар міжнародної мережі солідарності SPF на громадських засадах, лікар Ісмаїл Ассуне. За його словами, організація співпрацює з понад 40 країнами у світі й прагне поглиблення кооперації з Україною. «Ми би хотіли не обмежуватися лише відвідуванням українськими дітьми літніх таборів у Франції, а й започаткувати нові спільні проекти у сфері освіти, охорони здоров'я, інфраструктури, боротьби зі злиднями», – підсумував лікар Ісмаїл у Перпіньяні.

Його колега і однодумець, директор дитячого табору в Гравліні (Північна Франція) та член національного комітету SPF Крістіан Огард нагадав, що очолюваний ним заклад співпрацює з українськими неурядовими організаціями третій рік поспіль. «Цього року за програмою дитячих обмінів у нас відпочивали восьмеро дітей у віці 8-14 років з України, четверо серед яких – представники кримських татар», – зазначив він під час виступу у Перпіньяні, додавши, що у 2020 році табір готовий відчинити двері для ще більшої кількості маленьких українців, у тому числі й для дітей політв’язнів.

Представник адміністративної ради розвитку проектів солідарності Центральної та Східної Європи Жан Маршал, у свою чергу, розповів про масштаби діяльності організації за межами Франції. Він запросив дітей політичних бранців до літнього табору в румунській провінції Марамуреш, де проживають етнічні українці. «У Марамуреші чудові умови для активного дитячого відпочинку, наші румунські партнери готові запросити групу дітей з України», – повідомив Жан Маршал. На його думку, європейці у такий спосіб хотіли би висловити солідарність з українцями та їхніми родинами, допомогти дітям адаптуватися у мовному та культурному середовищах європейських народів, відчути спільність цінностей Європейського дому.

Схожу з французами думку поділяють й у Польщі, куди довелося вирушити вже за кілька діб.

ПОЛЬЩА: СОЛІДАРНІСТЬ І ЩИРІСТЬ

Про солідарність європейців з Україною та заручниками, захопленими Москвою, ще на початку листопада у Києві в посольстві Польщі говорили під час візиту віцемаршалка Сейму Малґожати Ґосєвської. Віцеспікер нижньої палати парламенту тоді наголосила, що як Польща, так й інші країни ЄС надаватимуть допомогу всім бранцям Кремля. «Ми готові і надалі надавати підтримку особам, які пройшли через неволю. Я не лише віцемаршалок, а також насамперед залишаюсь правозахисницею і готова завжди бути на зв'язку, тому звертайтесь особисто», – сказала Ґосєвська. За її словами, незалежно від політичних уподобань Польща завжди підтримуватиме Україну і готова прийняти колишніх бранців Кремля на реабілітацію. Позицію польських парламентаріїв Малґожата Ґосєвська підтвердила вже у Варшаві. «Я думаю про організацію парламентської підтримки ув’язнених (Росією – ред.) осіб, наприклад, у вигляді надсилання поштових листівок до в’язниць», – заявила вона, додавши, що у Сеймі активно стежать за долями всіх політв'язнів, зокрема і за тими, хто досі лишається в російському ув'язненні.

http://sejm.gov.pl

«У питаннях підтримки України, територіальної цілісності України, підтримки євроатлантичних устремлінь – у нас немає розбіжностей. Польща весь час є активною у політичній підтримці України і виступає за звільнення осіб, які незаконно утримуються в окупованому Донбасі та Криму. Ми ці питання порушували багаторазово, Сейм ухвалював резолюції на підтримку України", – заявила Малґожата Ґосєвська.

На незмінності політики щодо України наголосив і очільник верхньої палати польського парламенту – віцемаршалок Сенату Польщі Міхал Камінський. На його думку, наступного року в парламенті Польщі варто провести велику конференцію за участю колишніх політв’язнів Кремля, на якій розповісти про злочини російської тоталітарної системи та дії Росії на сході України. «Однією з місій Сенату Польщі є, власне, захист прав людини, тому ви виступимо з відповідною ініціативою», – зазначив Міхал Камінський.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*